ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Луганська (1993) / Вірші

 * * *
Тільки цього щасливого літа,
а більше – шматочки неба ніколи
вже не будуть такі бузкові,
як синці
у янголів на колінах,
бо восени їм видають штанці,
а замість велосипедів – крила.

Сьогодні, сього щасливого дня
шматочки такі акварельно-сині,
а інші –
такі акварельно-блакитні,
наче від найчистіших тонів
зеленого, бавлячись, хтось відняв
жовто-най-гарячіші.
Так змішують фарби закохані, діти
і циркові слони.

Лише цієї щасливої хвилі
ти забуваєш, що ти,
як і мох,
повинен рости
на північному схилі
пагорба. Я росту
за двох,
особливо – за тебе,
це тішить душу
понад усе.
Я знаю, що подумки ти не тут, а
над нами шматочки перламутру,
і надходить ніч, і скоро посуте
ніє, й закриються сту
лки мушель
у небі.
І все.

2009, осінь

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Вікторія Осташ 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 00:44:25
Переглядів сторінки твору 4111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.964 / 5.44  (4.485 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 4.880 / 5.42  (4.408 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 01:19:51 ]
дуже яскраві образи. і живі.
так і хочеться зтулити пові
ки
і
все
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 01:21:09 ]
все буде
понад усе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Луганська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 01:25:12 ]
дякую, Чорнява Жінко)
я дуже рада, що мені вдалося задумане, що воно хоч трошки торкає)

дякую, Ніко)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 07:53:00 ]
Чудовий твір! Так тримати! Навзаєм дарую Вам трошки гумору. Прочитайте мого сатиричного вірша "Пегас". Його я опублікував учора.
З повагою, Олександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 15:11:01 ]
Вітаю, Катюшо! Цікаво, соковито... Жовто-най-гарячіше! І перелік несподіваний "закохані, діти
і циркові слони"!

Ти, мабуть, втомилась це все слухати... тому - лише зауваги:
Попри соковиті образи і под., багато "загравань" із панною технікою, особливо - порядок слів у другому рядку, оте "більше ... ніколи" - на початку і наприкінці не так приємно вражають своєю несподіваністю, бо засновані на кальці з рос. "більш ніколи"; так само не втішає штучний вираз "це тішить душу//понад усе".

Завершує вірш цікавезний прийом. Не сперечатимусь, але оця рима складена "не тут,а" звучить надто просторічно, викликає небажаний ефект "зниженості", нічим в цьому тексті не підтриманий.

Розумію, може видатись, що я надто прискіпуюсь,але ще одне: не треба писати про те, чого ми не знаємо, наші інсинуації щодо янголів такі безпорадні... і не такі вже безневинні, як може видатися.

З повагою і щирими побажаннями поступу, В.О.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Луганська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 20:14:07 ]
дякую за об'єктивну і конструктивну критику, Вікторіє)

до речі, перелік "закохані, діти
і циркові слони" видався мені цілком логічним. увага акцентується на безпосереньості світосприйняття)

янголи тут - це лише метафора, бо основним є мотив кольорів. мені хотілося, щоб образи були зоровими, щоб було легко "намалювати картинку". тому ключовим є слово "синці". а у кого на небі можуть бути синці?) а згадка про велосипеди повинна наштовхнути на паралелі з дитинством і прибрати імовірні негативні асоціації з синцями)
тож я не претендувала на звання професора-ангелознавця)

не всі ваші зауваги були мені зрозумілими. я розумію, що ви маєте рацію, але чомусь не можу засвоїти. припускаю, що цілком можу і наступного разу зробити подібні помилки. це ще раз нагадує мені, що вдосконалюватися треба невпинно))

ще раз дякую вам за увагу, Катя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 21:10:48 ]
І тобі дякую - за розуміння критики. Бо тут вже дехто готовий стати на твій захист. Що ж - добре! Але ти ж його поки що не потребуєш(захисту) - лише чесності. Щодо того, чи маю я рацію - не скажу, бо можу помилятися, як і всі ми. А щодо потреби вдосконалюватися - цілком згодна.

А - щодо янголів: я не хотіла заперечити твою компетенцію в цьому питанні. Просто вважаю, що деякі речі не можуть просто бути метафорами. А на небі є ще птахи, літачки і зорі... і ще багато чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Луганська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 03:35:22 ]
) якщо чесно, щось я не бачу натовпу людей, які кидаються на мій захист))

щодо зауважень - то вони обґрунтовані, а отже, навряд безпідставні. техніка, це така річ, яку, на відміну від метафор, не можна тлумачити індивідуально) це загальні поняття) значить, не дотягую)