Пані Ірино!
Звертаю вашу увагу на деякі місця у вашому творі і пропоную ще трохи помізкувати. Вірш дуже хороший. Не кладіть його до шухляди, можливо вийде пісня.
Важливо, що життя у нас
Іще не втрачене.
"А ми зостанемось" - "водою талою" - немає рими.
"В собі повторимось" або "Іще повторимось"

Дуже гарно, Іро! Органічно, по-справжньому!

Ваше творче зростання все помітнішим стає. Щиро радію за вас, що не женетеся за грою слів і подібними витребеньками.

Може, останній рядок справді доопрацювати? Вар.: "удвох повторимось"...

:)))

Ще раз перечитала... Упевнена, що не помилилась: вірш справді дуже вдалий, про то свідчать і коментарі (бо їх багато).

Цікаві зауваги Чорнявої Жінки не всі беріть до уваги:

щодо запахів і кольорів - дуже суб'єктивно, бо запах диму і без того більш-менш "загальновідомий", а колір - важливий саме для цього тексту (можна було, звісно, пограти з цим - якийсь незвичний колір приписати... але то був би інший твір);

щодо "не колискової" - цілком прийнятний варіант, зафіксований у класиці;

те саме і щодо часу - так можна договоритися і до того, що часу немає... (і не лише часу) - то лише наше суб'єктивне сприймання.

Єдине, з чим можу погодитись: "Важливо, що життя у нас", хоча незавершеним цей рядок не вважаю, там лише тире пропущено: "Важливо, що життя - у нас", себто життя зупинилось у нас... (тут обігрується кілька значень цього дієслова, якщо я правильно зрозуміла вашу думку, Ірино)

Звісно, панна-коментатор мала повну свободу вислову, але не розумію, чому слід занижувати оцінку твору, виходячи із якогось "імно"?!

І ще дивує рівень коментування (загалом): чомусь зупиняються частіше на дрібницях, а про посутні характеристики творів (світоглядні, філософські...)забувають. Прикро!

Головне, що все завершилося миром :)