ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ОСІННІЙ ВЕЧІР
Осінній вечір, що пропах
димами сірими,
гойдає на своїх руках
листочки зірвані.
Воркочуть білі голуби
не колискової:
любов мою не розгуби
в листку кленовому…
Де саме зупинився час –
немає значення.
Важливо, що життя у нас.
Ніщо не втрачено,
бо час спливе, перемине,
а ми зостанемось.
В повітрі квітами війне,
водою талою…
І знов відродиться життя
в новій історії…
А, може, просто ти і я
удвох повторимось.




Найвища оцінка Олександр Сушко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 01:05:34
Переглядів сторінки твору 4005
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.38  (5.092 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 5.006 / 5.33  (5.037 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.10.27 00:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 07:48:18 ]
Пані Ірино!
Звертаю вашу увагу на деякі місця у вашому творі і пропоную ще трохи помізкувати. Вірш дуже хороший. Не кладіть його до шухляди, можливо вийде пісня.
Важливо, що життя у нас
Іще не втрачене.
"А ми зостанемось" - "водою талою" - немає рими.
"В собі повторимось" або "Іще повторимось"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 14:31:06 ]
Дуже гарно, Іро! Органічно, по-справжньому!

Ваше творче зростання все помітнішим стає. Щиро радію за вас, що не женетеся за грою слів і подібними витребеньками.

Може, останній рядок справді доопрацювати? Вар.: "удвох повторимось"...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 14:35:25 ]
Приємно чути таке від Вас, Вікторіє :)
Я от якраз вчитуюсьі думаю, як би було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 14:39:46 ]
Тут "удвох повторимось", напевно, буде найкраще, бо не хочеться, щоб втратилась думка, що повторимось для себе, а не для когось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 16:14:49 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 18:05:55 ]
Ще раз перечитала... Упевнена, що не помилилась: вірш справді дуже вдалий, про то свідчать і коментарі (бо їх багато).

Цікаві зауваги Чорнявої Жінки не всі беріть до уваги:

щодо запахів і кольорів - дуже суб'єктивно, бо запах диму і без того більш-менш "загальновідомий", а колір - важливий саме для цього тексту (можна було, звісно, пограти з цим - якийсь незвичний колір приписати... але то був би інший твір);

щодо "не колискової" - цілком прийнятний варіант, зафіксований у класиці;

те саме і щодо часу - так можна договоритися і до того, що часу немає... (і не лише часу) - то лише наше суб'єктивне сприймання.

Єдине, з чим можу погодитись: "Важливо, що життя у нас", хоча незавершеним цей рядок не вважаю, там лише тире пропущено: "Важливо, що життя - у нас", себто життя зупинилось у нас... (тут обігрується кілька значень цього дієслова, якщо я правильно зрозуміла вашу думку, Ірино)

Звісно, панна-коментатор мала повну свободу вислову, але не розумію, чому слід занижувати оцінку твору, виходячи із якогось "імно"?!

І ще дивує рівень коментування (загалом): чомусь зупиняються частіше на дрібницях, а про посутні характеристики творів (світоглядні, філософські...)забувають. Прикро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 21:03:43 ]
Відповім лише в тій частині, що стосується Каті Луганської: керувалася тут добрим знанням можливостей Каті (вона справді може значно більше, і буде прикро, якщо через ваші захвалювання припинить працювати над собою!) Але то дурниці - припинімо ці суперечки на сторінках інших авторів. Тим більше, що останнє моє міркування вас особисто не дуже то й стосувалося: загалом я вас дуже поважаю і ціную - і як чудового автора, і як виваженого критика. Вибачте, якщо спричинилася до прикростей.
З повагою і прихильністю - Вікторія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:18:00 ]
Добре, Вікторіє. Як то кажуть, "проїхали".
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 21:31:19 ]
Дякую, Ярославе! Життя у нас доти, доки ми хочемо жити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 21:29:10 ]
Головне, що все завершилося миром :)