ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Старію вже... Старію, бо пора.
Повітря й час настояні на глиці.
Слова до тебе линуть з-під пера
Сосни - вічнозеленої жарптиці,

У мерехтінні місячних річок,
В огнях беріз, погашених зарання.
Старію вже. Тому скажи: за що
Твоє мені явилося кохання?

...Кружляють над узліссями сумні,
Сухі прокльони осені-лоліти;
Мов камені, летять услід мені.
А ти їх перетворюєш на квіти...

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-02 23:25:33
Переглядів сторінки твору 11334
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:50:54 ]
Спасибі Вам, - і за знайомство, і на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:16:12 ]
Хвилююче - прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:59:26 ]
Не хвилюйся, все буде добре! ("стікає щемний сум у пригорщу землі" :)) До речі, я, мабуть, була першим виконавцем-аматором ("Який я щасливий чути твої співи, мамцю, -Ромчик мій казав, - а ще більше щасливий, що ТІЛЬКИ Я їх чую..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 22:01:19 ]
Ну все, пані Світлано, дописалися! Отримуйте сюрприз у вигляді пародії на моїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 12:34:48 ]
Світлано, Ваш вірш прекрасний! Справа не у віці, а наближенні до бога:-)
Та й видно, Ви щаслива.
А осінь-лоліта вимальовує образи... Це алегорія тільки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:25:27 ]
ЛГ - так, щаслива. А я... завжди шукаю приводу для щастя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-06 23:01:52 ]
Гарно, Світлано! Особливо - осінь-лоліта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:01:18 ]
Старієш Ти? Старієш, бо пора?
А можна, коло тебе пострибати
Зайчам вухастим? Бачиш, дітвора
Сміється з мене ген із тої хати...
А Ти мовчиш... Давай разом, удвох!
Сміятися ми будемо ні з чого!
Я розкажу Тобі, що Цар Горох,
Забуде з нами всі свої тривоги.
А ти розповіси, що з-під пера
Слова легкі до нього - твого! - линуть.
Невже старієш? Ні! Ще не пора,
Бо молодість лишилась на години...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:29:42 ]
Який гарний коментар, Катрусю. Готова ніколи не старіти, лиш би тебе до творчості спонукати :) А які у Царя Гороха були тривоги? Невже такі само, як і в мене? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 22:40:39 ]
Ну... Таке скажеш! Він Царем був, куди йому Твої-мої тривоги... У нього діла серйозніші будуть... Але й він з нами про все забуде!!! Буде стрибати і сміятися дзвінко-дзвінко, як ми з Тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 00:19:58 ]
Це дуже майстерно, Світланко. Дуже вражають образи, особливо цей парадоксальний –
осінь-лоліта.
Твір такий твій – і такий усіхній :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:48:38 ]
...а зелена спрага глиці таки жива.
чудовий вірш! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 16:48:43 ]
Чудово:)