ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-02 23:25:33
Переглядів сторінки твору 11309
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:56:39 ]
Йой,
Світланцю - доки серце молоде - ми не старіємо.
(підспівює під ніс - нє стареют душой ветєрани...)
Ну я задрю такому чарівникові, що перетворює камені на квіти -
вже напевно каменя на камені не залишилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:10 ]
Нє, Roma eterna :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:32:13 ]
Нічто нє вєчна пад луной...
І Рім старім
І Хрест на ньом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:53 ]
Лиш тіко потягнуся до пера -
Ти каменем мені:
- Привіт, стара! -
Аж в`януть вуха.
Зелена спрага глиці ще жива
І в серці зріють дивнії слова-
Ти лиш послухай :)

Гарно, Світланцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:21:59 ]
Якась мура виходить з-під пера.
А все тому, що зовні я стара.
Хоча в душі - іще Монро Мерлін,
Та шо, коли не тямить в сьому він? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:34:31 ]
Вода на вино, пам"ятаю.
Камені на квіти - щось новеньке :)

Гарно таки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:19:32 ]
Зважаючи, що "розы пахнут черт-те чем" http://maysterni.com/publication.php?id=39345, випробовуємо усі можливі варіанти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:40:58 ]
Якщо відкинути поезію, то у житті- це мУки, приємні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:37:33 ]
"Если долго мУчиться, что- нибудь получится" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:07:07 ]
:)
Доки Ви, Світлячок, постарієте, то я вже в пеклі знайомства заведу...
Ви ще юна і зваблива душею і... всім, кокетка Ви наша... :)
Он скільки файних легенів (один навіть з Гамерики!) кинулися вас утішати-колисати.
Я також пристроївся, бо люблю вас поважно... взаємно.
А "осінь-лоліта" - це, зокрема, файно.
Не скучайте.
ІП. :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:59:48 ]
Після того, як Берлусконі привселюдно назвав Обаму "засмаглим вродливим юнаком", наші стосунки із Гамерикою справді потеплішали :) А там, де Ви збираєтеся знайомства заводити, і так будуть "знакомые все лица": літпремію "Цур тобі пек!" виборюватимуть. Спасибі Вам, Ігорцю. За все (те, що обіцялися мені показати).
"Вот так погибают пустые кокетки, познавшие царский режим" (пісня голоснішає. Завіса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:41:10 ]
Чудово, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:43:39 ]
Щось ти нині підозріло-лаконічна... Не грипуєш часом? Вас теж примушують ходити на роботі у масках? (наш Ген.дир. вчора сказав, що маска - прекрасний спосіб заткнути рота грипові і жінці :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:51:59 ]
Оце чуття! Справді, лишилася сьогодні вдома через кашель і благополучно-непробудно сплю цілий день, осе тільки заглянула чи нема хіба яких метеликів-емейликів:)Ні, про маски в нас мовчать (рекомендують при мандрах по матінці-Європі), тільки вакцини пропонують. А щодо жінки... Не думаю, що існують які успішні методи боротьби з нею:), коли вона спроможна отак відчувати, через океани, за одним недописаним реченням... Спасибі, дорога! Не хворій! (і не старій, - оце ще мені, надумалася, хіба на то є час?:) Хай любов твоя квітне - через века, через года...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 02:26:59 ]
Справді - чудово! А от моя ненька як почує від мене слова "старію вже" (навіть кинуі жартома) - ох і повчальну лекцію прочитає! яка зведеться до "І не смій таке говорити!" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:47:04 ]
Може, і моя б сказала, лише вона далеко. Тому я без неньки така старенька :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 09:38:14 ]
Листки - сухі прокльони - ще не зустрічав такого порівняння, сильно і гарно. Глянеш на Ваше фото -ну яка там геронтологія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 10:33:30 ]
ти не зумів.. зумісно не зумів
лиши мене, так вирішила, зкисло
небесне молоко, від твоїх слів
мені услід.. зриває вітер листя
і дивиться каміння, мов живе


(чоловічий варіант)

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:07:31 ]
В'їдливо. Срібно. Стисло.
("Гонить" "зірок". В ясир :)
Що, молоко прокисло?
Буду робити сир :)
Тихо в нічній колисці.
Темно, хоч в око стрель.
Хай утішає Місяць -
Золотокудрий Лель :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 16:36:58 ]
Як прекрасно написано, Світланко. Я ледь не пропустила Вашого твору... Лягло на душу, дякую.