ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Свідзінський (1885 - 1941) / Вірші

 Холодна тиша




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 20:52:58
Переглядів сторінки твору 35392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.509 / 6  (5.043 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 5.429 / 6  (4.958 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.12.13 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 21:05:57 ]
Чудовий білий вірш - і за формою, і за суттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:53:24 ]
Мені цікаво, чи знав, наприклад, О.С.Пушкін, що пише "Маленькі трагедії" "білим віршем". Думаю, що і Володимир Свідзінський це називав якось інакше. Напевно, поезією метричною...
Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:10:09 ]
Якщо зважити на те, що "білий вірш" виник десь у 16 ст., мабуть, знав. Але справа навіть не в цьому.
Вам подобаються ці рядки, Володимире? Ви чуєте, відчуваєте музику, яке йде від них? Вони сповнені пошуком гармонії (і зовнішньої, і внутрішньої, чи не так?)
Так яка зрештою різниця, як це назвати? Я вважаю, що це білий вірш.Ви вважаєте це ще чимось.Суть від цього не змінюється: це є зразок гарної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:55:20 ]
Між нами, Любо, категоричне непорозуміння.
Невже означення "білий вірш" існує з 16 століття??? Саме про це я і пишу... Прикро, що ви цього не зрозуміли, чи тільки вдаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:01:31 ]
Ну, чому ж непорозуміння? Я розумію, що Вам не подобаються самі означення. Так, скоріше за все, у 16 ст. "білий вірш" не називався так, а називався по-іншому. ЩО ЦЕ ЗМІНЮЄ ПО СУТІ? Ось чого я не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:13:46 ]
До речі, в білому вірші, на відміну від вільного (верлібра) є розмір: білий ямб, білий анапест, білий дольник.А "Маленькі трагедії" написані саме драматичним (білим) п"ятистопним ямбом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:28:36 ]
Ви не розумієте, Любо, бо кажете те, що я не казав. :(
Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Справа в іншому, що важливо було б знати, як сам автор це все називав і класифікував. Про що я і висловив обережні підозри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:36:57 ]
Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, і якщо багато хто не знаєте, як воно має в таких випадках виглядати (при різних довжинах рядків), то це не значить, що його не має там бути. І видавати кроїння прози за творчий процес.
І свобода - це не хаос, і відмови, це якраз навпаки - доцільність божистого вибору. Але для прийняття такого розуміння свободи потрібно вірити в Бога, що багато хто із сучасних критиків-аналітиків не вважає за потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:37:29 ]
А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. А далі вже справа класифікаторів і називальників. Критиків. Ваша прихильність до тотальної формалізації заважає подивитися крізь неї. Якщо півня назвати куркою, він не почне нестися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:40:31 ]
"Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, " - ми зараз говоримо про "білий вірш", а не верлібр. Це - дві великі різниці, як говорять в Одесі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:53:27 ]
Читайте, Любо, уважніше власні коменти - вище ви самі згадали про верлібр. Тож я уточнив свій погляд на цю тему.

А щодо авторів, не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. Просто цікаво було б знати їхню думку, правда?
Саме у цьому суть моєї делікатної зауваги щодо використання вами "нових" означень до "старих" віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:06:09 ]
Володю, у нас змагання, хто кого невірно зрозуміє чи перекрутить слова? Бажаєте перемоги? :)
"не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. "
Я не казала, що вони (автори) не вміли, я припускалася думки, що вони цього не робили.
Читайте уважніше мої коменти :)
А узнати їх думку - таки да, цікаво було б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:15:57 ]
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:18:16 ]
Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть. :)
Ви сказали трохи вище: "А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. Саме про це я і кажу, що не потрібно судити що вони знали, чи що вони в той час думали, і цікаво було би про це довідатися.
Ви, Любо, розумієте значення слів, чи і значення слова "судити" вам пояснювати? :(
Запамятайте, що українською
СУДИТИ, суджу, судиш, недок. і док. 1. тільки недок., неперех. у першу чергу Складати думку про кого-, що-небудь...
А суддівська трійка - це вже за обставинами, яких тут не помітно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:38:32 ]
З великим задоволенням поясню:
Ви пишете:
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)

Подивіться, Любо, уважно в українські словники щодо
Заплутувати і нагадувати - ви переконаєтесь, що ці означення не конфліктують між собою, а в поєднанні вказують на існуюче протиріччя. Наприклад, "білий" - заплутує неофіта, а "вірш" - нагадує, таких протиріч у "нових" назвах занадто багато, аби вони нормально пояснювали відмінності, але що маємо, те маємо.
Але йдеться про мене, правда? Про моє сприйняття:
"Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
"Нові" назви (із врахуванням усе нових обставин розвитку Поезії) ДЛЯ МЕНЕ (виглядають) навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Ось і ця точність вказування на вірш, це повинно бути віршем, а не чорт знає чим, - куди вже точніше?
Але закриваємо дискусію, бо вона абсолютно безсенсова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:26:46 ]
"Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть" - я розкусила Ваш благородний порив, о, народний меснику! На жаль (на Ваш жаль), у Вас цей номер не вийде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:33:03 ]
А Ви вмієте веселити! Тобто "білий" заплутує, кажете? Виходячи зВашої логіки, нещасних неофітів має заплутати будь яке означення з двох слів. Наприклад: "метрична" - заплутує (хто зна, шо за метр мається на увазі), а "поезія" все розставляє по місцях.
Ці веселощі зВами можна було б і продовжити, але, як сказано в анекдоті,"Знаєте,Наташо, просто не хочеться". Тому й справді, прикриємо.

ПС. Побачите Галантного Маньєриста, перекажіть, щоб рукавичку підібрав у Дуелянтській. Хоча судячи зі всього, чоловіки нончє не ті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:39:13 ]
Дякую тому, хто нагадує про таку поезію. Звичайно, вона особлива. Ще й коли зважити, яку треба було мати силу й упертість, щоб у 32 році писати вірші, на яких ніяк не позначилися тодішні культурні реалії. Це не втеча від них, а їх зухвале ігнорування. Оце мене захоплює у Свідзінському. А в оцьому вірші викликає питання образ винограду. Автор явно апелює до виноградної лози як традиційного символу Христа, Його жертви і її плоду. Та чи йдеться про його прагнення долучитися до Христової жертви, чи це протиставлена їй власна язичницька жертва?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:54:22 ]
Мені дуже приємно, Романе, що Ви теж поділяєте захоплення творчістю Свідзинського, чию сторінку я маю честь вести :)
Щодо конкретно цього вірша, то він був написаний після драматичного розриву Св. з дружиною, і, здається, він шукав джерела відродження і відновлення в творчому і душевному (духовному) плані. Про Ваші припущення не думала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:22:42 ]
І пошук істини (якби ж вона була!)