ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Свідзінський (1885 - 1941) / Вірші

 Холодна тиша




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 20:52:58
Переглядів сторінки твору 35993
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.509 / 6  (5.043 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 5.429 / 6  (4.958 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.12.13 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 21:05:57 ]
Чудовий білий вірш - і за формою, і за суттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:53:24 ]
Мені цікаво, чи знав, наприклад, О.С.Пушкін, що пише "Маленькі трагедії" "білим віршем". Думаю, що і Володимир Свідзінський це називав якось інакше. Напевно, поезією метричною...
Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:10:09 ]
Якщо зважити на те, що "білий вірш" виник десь у 16 ст., мабуть, знав. Але справа навіть не в цьому.
Вам подобаються ці рядки, Володимире? Ви чуєте, відчуваєте музику, яке йде від них? Вони сповнені пошуком гармонії (і зовнішньої, і внутрішньої, чи не так?)
Так яка зрештою різниця, як це назвати? Я вважаю, що це білий вірш.Ви вважаєте це ще чимось.Суть від цього не змінюється: це є зразок гарної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:55:20 ]
Між нами, Любо, категоричне непорозуміння.
Невже означення "білий вірш" існує з 16 століття??? Саме про це я і пишу... Прикро, що ви цього не зрозуміли, чи тільки вдаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:01:31 ]
Ну, чому ж непорозуміння? Я розумію, що Вам не подобаються самі означення. Так, скоріше за все, у 16 ст. "білий вірш" не називався так, а називався по-іншому. ЩО ЦЕ ЗМІНЮЄ ПО СУТІ? Ось чого я не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:13:46 ]
До речі, в білому вірші, на відміну від вільного (верлібра) є розмір: білий ямб, білий анапест, білий дольник.А "Маленькі трагедії" написані саме драматичним (білим) п"ятистопним ямбом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:28:36 ]
Ви не розумієте, Любо, бо кажете те, що я не казав. :(
Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Справа в іншому, що важливо було б знати, як сам автор це все називав і класифікував. Про що я і висловив обережні підозри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:36:57 ]
Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, і якщо багато хто не знаєте, як воно має в таких випадках виглядати (при різних довжинах рядків), то це не значить, що його не має там бути. І видавати кроїння прози за творчий процес.
І свобода - це не хаос, і відмови, це якраз навпаки - доцільність божистого вибору. Але для прийняття такого розуміння свободи потрібно вірити в Бога, що багато хто із сучасних критиків-аналітиків не вважає за потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:37:29 ]
А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. А далі вже справа класифікаторів і називальників. Критиків. Ваша прихильність до тотальної формалізації заважає подивитися крізь неї. Якщо півня назвати куркою, він не почне нестися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:40:31 ]
"Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, " - ми зараз говоримо про "білий вірш", а не верлібр. Це - дві великі різниці, як говорять в Одесі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:53:27 ]
Читайте, Любо, уважніше власні коменти - вище ви самі згадали про верлібр. Тож я уточнив свій погляд на цю тему.

А щодо авторів, не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. Просто цікаво було б знати їхню думку, правда?
Саме у цьому суть моєї делікатної зауваги щодо використання вами "нових" означень до "старих" віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:06:09 ]
Володю, у нас змагання, хто кого невірно зрозуміє чи перекрутить слова? Бажаєте перемоги? :)
"не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. "
Я не казала, що вони (автори) не вміли, я припускалася думки, що вони цього не робили.
Читайте уважніше мої коменти :)
А узнати їх думку - таки да, цікаво було б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:15:57 ]
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:18:16 ]
Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть. :)
Ви сказали трохи вище: "А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. Саме про це я і кажу, що не потрібно судити що вони знали, чи що вони в той час думали, і цікаво було би про це довідатися.
Ви, Любо, розумієте значення слів, чи і значення слова "судити" вам пояснювати? :(
Запамятайте, що українською
СУДИТИ, суджу, судиш, недок. і док. 1. тільки недок., неперех. у першу чергу Складати думку про кого-, що-небудь...
А суддівська трійка - це вже за обставинами, яких тут не помітно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:38:32 ]
З великим задоволенням поясню:
Ви пишете:
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)

Подивіться, Любо, уважно в українські словники щодо
Заплутувати і нагадувати - ви переконаєтесь, що ці означення не конфліктують між собою, а в поєднанні вказують на існуюче протиріччя. Наприклад, "білий" - заплутує неофіта, а "вірш" - нагадує, таких протиріч у "нових" назвах занадто багато, аби вони нормально пояснювали відмінності, але що маємо, те маємо.
Але йдеться про мене, правда? Про моє сприйняття:
"Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
"Нові" назви (із врахуванням усе нових обставин розвитку Поезії) ДЛЯ МЕНЕ (виглядають) навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Ось і ця точність вказування на вірш, це повинно бути віршем, а не чорт знає чим, - куди вже точніше?
Але закриваємо дискусію, бо вона абсолютно безсенсова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:26:46 ]
"Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть" - я розкусила Ваш благородний порив, о, народний меснику! На жаль (на Ваш жаль), у Вас цей номер не вийде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:33:03 ]
А Ви вмієте веселити! Тобто "білий" заплутує, кажете? Виходячи зВашої логіки, нещасних неофітів має заплутати будь яке означення з двох слів. Наприклад: "метрична" - заплутує (хто зна, шо за метр мається на увазі), а "поезія" все розставляє по місцях.
Ці веселощі зВами можна було б і продовжити, але, як сказано в анекдоті,"Знаєте,Наташо, просто не хочеться". Тому й справді, прикриємо.

ПС. Побачите Галантного Маньєриста, перекажіть, щоб рукавичку підібрав у Дуелянтській. Хоча судячи зі всього, чоловіки нончє не ті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:39:13 ]
Дякую тому, хто нагадує про таку поезію. Звичайно, вона особлива. Ще й коли зважити, яку треба було мати силу й упертість, щоб у 32 році писати вірші, на яких ніяк не позначилися тодішні культурні реалії. Це не втеча від них, а їх зухвале ігнорування. Оце мене захоплює у Свідзінському. А в оцьому вірші викликає питання образ винограду. Автор явно апелює до виноградної лози як традиційного символу Христа, Його жертви і її плоду. Та чи йдеться про його прагнення долучитися до Христової жертви, чи це протиставлена їй власна язичницька жертва?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:54:22 ]
Мені дуже приємно, Романе, що Ви теж поділяєте захоплення творчістю Свідзинського, чию сторінку я маю честь вести :)
Щодо конкретно цього вірша, то він був написаний після драматичного розриву Св. з дружиною, і, здається, він шукав джерела відродження і відновлення в творчому і душевному (духовному) плані. Про Ваші припущення не думала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:22:42 ]
І пошук істини (якби ж вона була!)