ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Надішли тепло на цю адресу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:25:31
Переглядів сторінки твору 6287
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.682 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 01:01:00 ]
Мила Олесю!
А у Вас на сторіночці осіннім сумом повіяло.

Надсилаю Вам тепла багато,
Щоб зігрілась Ваша хата!
Щоб всім мишкам й котенятам
було тепло в хаті спати!
Багато-багато тепла і тільки радісних, зігрітих думок Вам, Олесю!
З щирою любов'ю,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:15:21 ]
Дякую, дорога пані Оксано! Щоб розрадити Вас, скажу - ті думки, навіяні оснінньою негодою, вже розвіялись, але подумала - може справді Хтось захоче Комусь подарувати тепло в такі дні. От Ви - перші! За що я Вам дуже-е-енно вдячна.
А зараз якраз моя Мишка частує друзів салом. І дуже всі втішилися Вашим побажанням.
Тепла-тепла-тепла веселково-сонячного Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:56:22 ]
Красиво, осінній сум, але легкий , як павутинка.
Чудово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:13:25 ]
Дякую за такі гарні слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:11:42 ]
Трішечки розбірливіше була б написана "самотня адреса" у куточку, відіслала б бандерольку з теплом...:-) Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:15:07 ]
Я вже дістала Вашу бандерольку, Патарочко, не зважаючи на нерозбірливу адресу. Дуже дякую!
А взагалі-то адрес таких безліч, тож хай кожен надсилає на "найближчу" до нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:23:59 ]
Прмвіт, Олесю! Миттєво перетворююся із Дощу в Міфа і надсилаю тепло і усмішку на Твою сторінку. Твір дуже сподобався. За Той душевний стан не переживай, оскільки знаю, що опісля настане ранок Радості і Краси. Та і смуток Твій всеж із промінчиком. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:16:02 ]
Привіт, чарівний Міфе! Дякую за отой ранок Радості і Краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:24:56 ]
Пишу ще раз, бо, здається, не справився з технікою :)
Ваш осінній листочок сподобався, пані...
але не зрозумів логіку поєднання меси зі смичком. :(
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 12:33:52 ]
Дякую, пане Іване і за увагу і за запитання. Загальновідомо, що богослужіння часто супроводжуються звуками органу. Але це в релігії. Мені в Природі уявилися звуки скрипки як супровід "прощальної меси" з теплом, з осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 14:57:37 ]
Хай вам буде завше світло на душі! Хоча й посумувати часом варто, бо після цього - новий сплеск радості. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:43:27 ]
Дякую за добре побажання, пане Мироне! І за чекання... як за віру в мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 20:47:03 ]
Олесю,
"Праворуч від снігу"? - це як?
"У серці від снігу..." - Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:46:22 ]
Таких самотніх осінніх адрес є безліч. У кожної - свій напрям. Але, якщо хочете знайти мою, ось рецепт:
Коли паде перший сніг, станьте обличчям за снігом (за вітром) і поверніть праворуч. Йдіть, йдіть... аж поки не побачите куточок, який ще не встиг засипати сніг. А такий куточок мусить бути. Ота адреса - моя :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:52:43 ]
Олесю,
А що по-лівому тоді? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:55:29 ]
Дорогий ЛЮ! Наліво підете - знайдете іншу душу за ІНШОЮ осінньою адресою :-)) Вибирайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 22:52:53 ]
І все ЮЛ розкажи...))) Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:47:26 ]
Вже розказала, Вітроньку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:15:59 ]
Шановна Олесю! Дуже гарний вірш. Кожний рядок має свіжинку образну неповторну. Така осіння медитація. А ЛЮ впіймав маленьку "блішку" справедливо. Я б виправив так: "В конвертові снігу куток - осіння самотня адреса". А Ви - подумайте, може, ще краще зробите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:35:39 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе! Тішать мене Ваші слова. Ви запевне знаєте, що я ціную Вашу думку і думку пана Юрія. І завжди намагаюся до них прислухатися. От цього разу я не проти змінити рядок, наприклад

Незайманий снігом куток -
Осіння самотня адреса.

Однак мені трохи незрозуміла "кусючість" тієї "блішки". Своє бачення цього рядка я вже пояснила вище. І тепер не знаю, чи причина у незрозумілості образу чи в якихось технічних моментах? Бо мені, грішній, аж прозоро оте уявляється :-)