ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Надішли тепло на цю адресу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:25:31
Переглядів сторінки твору 5367
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.682 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 01:01:00 ]
Мила Олесю!
А у Вас на сторіночці осіннім сумом повіяло.

Надсилаю Вам тепла багато,
Щоб зігрілась Ваша хата!
Щоб всім мишкам й котенятам
було тепло в хаті спати!
Багато-багато тепла і тільки радісних, зігрітих думок Вам, Олесю!
З щирою любов'ю,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:15:21 ]
Дякую, дорога пані Оксано! Щоб розрадити Вас, скажу - ті думки, навіяні оснінньою негодою, вже розвіялись, але подумала - може справді Хтось захоче Комусь подарувати тепло в такі дні. От Ви - перші! За що я Вам дуже-е-енно вдячна.
А зараз якраз моя Мишка частує друзів салом. І дуже всі втішилися Вашим побажанням.
Тепла-тепла-тепла веселково-сонячного Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:56:22 ]
Красиво, осінній сум, але легкий , як павутинка.
Чудово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:13:25 ]
Дякую за такі гарні слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:11:42 ]
Трішечки розбірливіше була б написана "самотня адреса" у куточку, відіслала б бандерольку з теплом...:-) Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:15:07 ]
Я вже дістала Вашу бандерольку, Патарочко, не зважаючи на нерозбірливу адресу. Дуже дякую!
А взагалі-то адрес таких безліч, тож хай кожен надсилає на "найближчу" до нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:23:59 ]
Прмвіт, Олесю! Миттєво перетворююся із Дощу в Міфа і надсилаю тепло і усмішку на Твою сторінку. Твір дуже сподобався. За Той душевний стан не переживай, оскільки знаю, що опісля настане ранок Радості і Краси. Та і смуток Твій всеж із промінчиком. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:16:02 ]
Привіт, чарівний Міфе! Дякую за отой ранок Радості і Краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:24:56 ]
Пишу ще раз, бо, здається, не справився з технікою :)
Ваш осінній листочок сподобався, пані...
але не зрозумів логіку поєднання меси зі смичком. :(
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 12:33:52 ]
Дякую, пане Іване і за увагу і за запитання. Загальновідомо, що богослужіння часто супроводжуються звуками органу. Але це в релігії. Мені в Природі уявилися звуки скрипки як супровід "прощальної меси" з теплом, з осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 14:57:37 ]
Хай вам буде завше світло на душі! Хоча й посумувати часом варто, бо після цього - новий сплеск радості. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:43:27 ]
Дякую за добре побажання, пане Мироне! І за чекання... як за віру в мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 20:47:03 ]
Олесю,
"Праворуч від снігу"? - це як?
"У серці від снігу..." - Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:46:22 ]
Таких самотніх осінніх адрес є безліч. У кожної - свій напрям. Але, якщо хочете знайти мою, ось рецепт:
Коли паде перший сніг, станьте обличчям за снігом (за вітром) і поверніть праворуч. Йдіть, йдіть... аж поки не побачите куточок, який ще не встиг засипати сніг. А такий куточок мусить бути. Ота адреса - моя :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:52:43 ]
Олесю,
А що по-лівому тоді? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:55:29 ]
Дорогий ЛЮ! Наліво підете - знайдете іншу душу за ІНШОЮ осінньою адресою :-)) Вибирайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 22:52:53 ]
І все ЮЛ розкажи...))) Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:47:26 ]
Вже розказала, Вітроньку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:15:59 ]
Шановна Олесю! Дуже гарний вірш. Кожний рядок має свіжинку образну неповторну. Така осіння медитація. А ЛЮ впіймав маленьку "блішку" справедливо. Я б виправив так: "В конвертові снігу куток - осіння самотня адреса". А Ви - подумайте, може, ще краще зробите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:35:39 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе! Тішать мене Ваші слова. Ви запевне знаєте, що я ціную Вашу думку і думку пана Юрія. І завжди намагаюся до них прислухатися. От цього разу я не проти змінити рядок, наприклад

Незайманий снігом куток -
Осіння самотня адреса.

Однак мені трохи незрозуміла "кусючість" тієї "блішки". Своє бачення цього рядка я вже пояснила вище. І тепер не знаю, чи причина у незрозумілості образу чи в якихось технічних моментах? Бо мені, грішній, аж прозоро оте уявляється :-)