Увесь той бруд, смердюче-чорний гуталін її емоцій,
шо терновим гадом уподОблює її Горгоні,
шо навмисне жалить і болить її саму,
увесь той біль, шо розтирається долонями в кишенях,
шо крихтами старого тютюну засипА її коліна,
уся безпомічність і гоноровість, вся безпорадність
і "Кому в табло?"
усе, шо лайновИм компостом
закрива її гортань на людях,
шо змушує давитись власним язиком,
старою сукою(собакою)смішити небо
гливким жалЕм
КОЛИ увесь той хлам, уся та емпатична дупа,
усе те, шо колись прорветься-протече
прозорим, мілілітровим етилом
скрапає, скрапотить їй на обличчя кислотою,
і засмердить паленим м"ясом та солодко-кров"ю,
лиш тоді
вона.
назве.
тебе.
любов"ю.