Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Фінника Дойчева (1986) /
Вірші
Мне так надо
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мне так надо
а ты вся такая неправильная. смешная.
с копотью.
негармоничная. передернута. откровенно местами скованна.
а ты вся такая цветно_черно-белая.
неумытая.
монолитно-эфемерная. Lavazzой-пропитая.
а ты вся такая с глазами_болью.
с губами нежными. немного хриплая. угольно-снежная.
а ты вся такая не_моя, блять.
не его. не наша.
таких, как ты можно только чувствовать.
залпом пить, и после каждого - надрывно кашлять.
а ты вся такая кусками. обрывами.
обертками шоколадными. табачными срывами.
смешными T-shirts и волосами_по_ветру_разливами.
а ты вся такая "пользователь ограничил доступ к профилю".
мятная на вкус. на слух стерва ты.
а ты вся такая Она.
знаешь, как это?
взять вас за руки, обоих, подтолкнуть к алтарю.
сидеть в первом ряду, улыбаться губами. глазами шептать "не люблю, не люблю, не люблю"
до этого еще пару дней в туалете блевать, мол, "сама себе докажу".
после речь толкать про взаимность и счастье, и на удачу, и за мир, и прочую лабуду.
а ты вся такая немного с дрожью. в светлом платье.
как идет оно тебе, знаешь? вряд ли.
сама себя считаешь не такой и умной, не красивой ни_разу (а сам - не урод ли?)
не желанной, ни теплой, ни той, которой бы дорожил.
а ты не такая, нет. просто он многое пережил.
многое переболел. перенюхал. перетошнил. перетрахал (хоть говорил, что любил,
врет, сука, ведь любил и меня, говорил "ты у меня последняя", оказалось не навсегда)
просто он пресыщен немного. и слишком он.
я его сторонилась долго. вот он все чувства и шашкой наголо.
а ты...ты вся такая. не такая, как я.
хоть тебе смешно это слушать, но эмоционально родная.
да.
ты сидишь где-то там. по другую сторону монитора
протяжничаешь "Мэдре". а может и вовсе на украинском меня к черту шлешь,
отправляя и-мэйл.
просто ты извини меня.
я буду писать.
я буду придумывать. тебя сочинять.
я буду выковыривать из себя рифмы. из тебя ответ.
я буду болеть нами тремя.
нервно каждой веной "бум-бум" от твоего_его "привет".
просто мне сейчас уже давно пора.
а тебя здесь, может, и нет.
а он молчит, хоть и горит в скайпе зеленый свет.
просто я снова сегодня буду ставить пивной рекорд.
а ты, знаешь...не хочешь, не знай меня.
хочешь, продолжай любить его.
только оставайся всегда такой.
с копотью.
негармоничная. передернута. откровенно местами скованна.
а ты вся такая цветно_черно-белая.
неумытая.
монолитно-эфемерная. Lavazzой-пропитая.
а ты вся такая с глазами_болью.
с губами нежными. немного хриплая. угольно-снежная.
а ты вся такая не_моя, блять.
не его. не наша.
таких, как ты можно только чувствовать.
залпом пить, и после каждого - надрывно кашлять.
а ты вся такая кусками. обрывами.
обертками шоколадными. табачными срывами.
смешными T-shirts и волосами_по_ветру_разливами.
а ты вся такая "пользователь ограничил доступ к профилю".
мятная на вкус. на слух стерва ты.
а ты вся такая Она.
знаешь, как это?
взять вас за руки, обоих, подтолкнуть к алтарю.
сидеть в первом ряду, улыбаться губами. глазами шептать "не люблю, не люблю, не люблю"
до этого еще пару дней в туалете блевать, мол, "сама себе докажу".
после речь толкать про взаимность и счастье, и на удачу, и за мир, и прочую лабуду.
а ты вся такая немного с дрожью. в светлом платье.
как идет оно тебе, знаешь? вряд ли.
сама себя считаешь не такой и умной, не красивой ни_разу (а сам - не урод ли?)
не желанной, ни теплой, ни той, которой бы дорожил.
а ты не такая, нет. просто он многое пережил.
многое переболел. перенюхал. перетошнил. перетрахал (хоть говорил, что любил,
врет, сука, ведь любил и меня, говорил "ты у меня последняя", оказалось не навсегда)
просто он пресыщен немного. и слишком он.
я его сторонилась долго. вот он все чувства и шашкой наголо.
а ты...ты вся такая. не такая, как я.
хоть тебе смешно это слушать, но эмоционально родная.
да.
ты сидишь где-то там. по другую сторону монитора
протяжничаешь "Мэдре". а может и вовсе на украинском меня к черту шлешь,
отправляя и-мэйл.
просто ты извини меня.
я буду писать.
я буду придумывать. тебя сочинять.
я буду выковыривать из себя рифмы. из тебя ответ.
я буду болеть нами тремя.
нервно каждой веной "бум-бум" от твоего_его "привет".
просто мне сейчас уже давно пора.
а тебя здесь, может, и нет.
а он молчит, хоть и горит в скайпе зеленый свет.
просто я снова сегодня буду ставить пивной рекорд.
а ты, знаешь...не хочешь, не знай меня.
хочешь, продолжай любить его.
только оставайся всегда такой.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Минералы – это окаменевшие сердца."
• Перейти на сторінку •
"Коли у мене не залишиться твоїх фотографій, я спалю Лувр"
• Перейти на сторінку •
"Коли у мене не залишиться твоїх фотографій, я спалю Лувр"
Про публікацію
