ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Писанки
Зариштовано простір м'якими штрихами дерев.
Облітають укотре мої чорнобривці та айстри.
Непомітно, безгрішно, прозоро ця осінь бере
В кольоровий полон, де розписують гори чугайстри.

Мерехтять їхні пензлі. Від барви жовтіють річки,
І відносить вода позолочене пір'я качине.
Я не вірю у жовтень. Уперті мої писачки
На осінньому тлі розсівають веснянки вощини.

Верховіття гудуть. І гуде веретено думок.
Довга нитка дороги прядеться, як завше, - зелена.
Тільки сум опівнічний рясний, мов покоси зірок.
І сестра його туга - занадто густа і черлена.

Несмілива плеяда - сльоза у сузір'ї Хреста -
Зимний гасить вогонь. То згорають птахи перелітні.
Лиш зумій прочитати у писанках-віршах листа:
" Я безмежно люблю тебе. Так, як любила у квітні".

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-17 18:31:11
Переглядів сторінки твору 15830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:54:38 ]
сторінки летять літаки
то стисло то пусто
гудіння джмелів полів
осінніх останніх див..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 10:05:34 ]
І гулом бджолиним здаються усі слова,
Як ти розгортаєш барвисте своє веретено...

(за самовільний перехід на "ти" скузі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 22:39:15 ]
:)Давно пора! Mi fa molto piacere :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 11:59:06 ]
Ностальгія? Писанки для його чи її?
Світлано а де? Поема де? Про Гальшку поема чи про вас двох, казала викладеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 23:21:06 ]
Писанки - для неї, що має у собі Вас, його, їх - усіх, кого люблю :)
Саню, хочу погомоніти з Вами (присуває ослінчика ближче до вогню). Про поему. Дивилася на неї. Як на стару свою світлину: там я така із кісками, із розбитими колінцями, у закороткому платтячку...Бачу усі недоліки: колінця можна було б прикрити, м-да, посміхатися не так натягнуто, причесатися, нарешті, по-людськи. Але тоді я була саме такою. І пригадалися слова Майстерень Редакції на мою адресу (що в душу запали раніше, але значення їх розумію тільки тепер): "Є певні відстані-дистанції, які не варто повторно проходити...Якщо є змога на мить перевтілитися в ту, колишню героїню, то це одне, але здебільшого спрацьовує інше..." Саню, спрацьовує інше. (Підводиться із ослінчика, розливає у горнятка гаряче червоне вино із медом і дрібкою кориці, - від грипу, Саню :)Ну от. Вагаюся тепер: то що? Що з поемою робити? Га? Василинка казала, що Ви і стріляти вмієте. Поцілите мою птаху, а я ж пишалася нею колись: ич, поему утяла у першій збірці. Це, Саню, Вам не цаци-пєци...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 03:14:58 ]
(голосно шепоче збоку:) діло автора, але я б може і не боялася... То - етапи большого путі... Але хто його зна, - закушує з губкою разом і пальчика .... Наперед певна, що там розсипи чарівних знахідок. А як навіть ПМ надихне на 2-гу редакцію, то й що? - мо, коли зберешся (чи ми даром по чужинах...)
Хоча, як трохи страшно, то мона ще і подождать, - у тебе й нового добра - йоййййй... - до сили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 02:50:41 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 14:36:41 ]
Перечитував, кожного разу намагаючись фіксувати сполучник "в" у тому рядку, де його розташовано, але це не вдавалось. Він переходив до наступного, а попередній в цей час поетично нічого не втрачав.
Дякую за вірш. Дуже гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 23:33:37 ]
О, йессс, Гаррі!.. І також фіксую "в" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:48:59 ]
Бог ти мій, Світлано!
Люди в ясному розумі в одну воду входять не по разу і без тіні вагання. Потім караються і не каються. А тут стільки делікатності. А тобі не хочеться минуле повернути хоч на мить? Чи те минуле нинішнє таким прекрасним робить, що згадувать його не хочеться? Почитати дай, по птахах не стріляю. І без Ви. Це не прохання, вимога. Жду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:50:07 ]
Вимагаєш!.. І одразу - дві речі :)) По-чоловічому, справді :)) Ок, ОК! Заплющуємо очі і повертаємо минуле :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:59:35 ]
Писанки - це мистецтво. І Вам на добро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 12:23:34 ]
Всі Вам, Вітре, віддам, тільки не летіть світ-за очі!.. До'?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 10:45:38 ]
дуже хороший.
кольоровий і літній.
і сум світлий.
картина така, знаєте... ніби у "Пробудженні життя" - все рухається, міниться, виходить із своїх власних рамок, проте образ лишається чітким і читається рівно. хоча... "Пробудженням..." це буде лише у моїй свідомості. заштрихована картина лісу, писанка обличчя...

дякую за враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 14:23:51 ]
Нікусю, Ти?!.... Ти.... :))


1   2   3   Переглянути все