ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Писанки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-17 18:31:11
Переглядів сторінки твору 15557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:54:38 ]
сторінки летять літаки
то стисло то пусто
гудіння джмелів полів
осінніх останніх див..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 10:05:34 ]
І гулом бджолиним здаються усі слова,
Як ти розгортаєш барвисте своє веретено...

(за самовільний перехід на "ти" скузі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 22:39:15 ]
:)Давно пора! Mi fa molto piacere :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 11:59:06 ]
Ностальгія? Писанки для його чи її?
Світлано а де? Поема де? Про Гальшку поема чи про вас двох, казала викладеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 23:21:06 ]
Писанки - для неї, що має у собі Вас, його, їх - усіх, кого люблю :)
Саню, хочу погомоніти з Вами (присуває ослінчика ближче до вогню). Про поему. Дивилася на неї. Як на стару свою світлину: там я така із кісками, із розбитими колінцями, у закороткому платтячку...Бачу усі недоліки: колінця можна було б прикрити, м-да, посміхатися не так натягнуто, причесатися, нарешті, по-людськи. Але тоді я була саме такою. І пригадалися слова Майстерень Редакції на мою адресу (що в душу запали раніше, але значення їх розумію тільки тепер): "Є певні відстані-дистанції, які не варто повторно проходити...Якщо є змога на мить перевтілитися в ту, колишню героїню, то це одне, але здебільшого спрацьовує інше..." Саню, спрацьовує інше. (Підводиться із ослінчика, розливає у горнятка гаряче червоне вино із медом і дрібкою кориці, - від грипу, Саню :)Ну от. Вагаюся тепер: то що? Що з поемою робити? Га? Василинка казала, що Ви і стріляти вмієте. Поцілите мою птаху, а я ж пишалася нею колись: ич, поему утяла у першій збірці. Це, Саню, Вам не цаци-пєци...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 03:14:58 ]
(голосно шепоче збоку:) діло автора, але я б може і не боялася... То - етапи большого путі... Але хто його зна, - закушує з губкою разом і пальчика .... Наперед певна, що там розсипи чарівних знахідок. А як навіть ПМ надихне на 2-гу редакцію, то й що? - мо, коли зберешся (чи ми даром по чужинах...)
Хоча, як трохи страшно, то мона ще і подождать, - у тебе й нового добра - йоййййй... - до сили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 02:50:41 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 14:36:41 ]
Перечитував, кожного разу намагаючись фіксувати сполучник "в" у тому рядку, де його розташовано, але це не вдавалось. Він переходив до наступного, а попередній в цей час поетично нічого не втрачав.
Дякую за вірш. Дуже гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 23:33:37 ]
О, йессс, Гаррі!.. І також фіксую "в" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:48:59 ]
Бог ти мій, Світлано!
Люди в ясному розумі в одну воду входять не по разу і без тіні вагання. Потім караються і не каються. А тут стільки делікатності. А тобі не хочеться минуле повернути хоч на мить? Чи те минуле нинішнє таким прекрасним робить, що згадувать його не хочеться? Почитати дай, по птахах не стріляю. І без Ви. Це не прохання, вимога. Жду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:50:07 ]
Вимагаєш!.. І одразу - дві речі :)) По-чоловічому, справді :)) Ок, ОК! Заплющуємо очі і повертаємо минуле :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:59:35 ]
Писанки - це мистецтво. І Вам на добро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 12:23:34 ]
Всі Вам, Вітре, віддам, тільки не летіть світ-за очі!.. До'?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 10:45:38 ]
дуже хороший.
кольоровий і літній.
і сум світлий.
картина така, знаєте... ніби у "Пробудженні життя" - все рухається, міниться, виходить із своїх власних рамок, проте образ лишається чітким і читається рівно. хоча... "Пробудженням..." це буде лише у моїй свідомості. заштрихована картина лісу, писанка обличчя...

дякую за враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 14:23:51 ]
Нікусю, Ти?!.... Ти.... :))


1   2   3   Переглянути все