ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбуватися. М

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Писанки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-17 18:31:11
Переглядів сторінки твору 16679
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:54:38 ]
сторінки летять літаки
то стисло то пусто
гудіння джмелів полів
осінніх останніх див..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 10:05:34 ]
І гулом бджолиним здаються усі слова,
Як ти розгортаєш барвисте своє веретено...

(за самовільний перехід на "ти" скузі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 22:39:15 ]
:)Давно пора! Mi fa molto piacere :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 11:59:06 ]
Ностальгія? Писанки для його чи її?
Світлано а де? Поема де? Про Гальшку поема чи про вас двох, казала викладеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 23:21:06 ]
Писанки - для неї, що має у собі Вас, його, їх - усіх, кого люблю :)
Саню, хочу погомоніти з Вами (присуває ослінчика ближче до вогню). Про поему. Дивилася на неї. Як на стару свою світлину: там я така із кісками, із розбитими колінцями, у закороткому платтячку...Бачу усі недоліки: колінця можна було б прикрити, м-да, посміхатися не так натягнуто, причесатися, нарешті, по-людськи. Але тоді я була саме такою. І пригадалися слова Майстерень Редакції на мою адресу (що в душу запали раніше, але значення їх розумію тільки тепер): "Є певні відстані-дистанції, які не варто повторно проходити...Якщо є змога на мить перевтілитися в ту, колишню героїню, то це одне, але здебільшого спрацьовує інше..." Саню, спрацьовує інше. (Підводиться із ослінчика, розливає у горнятка гаряче червоне вино із медом і дрібкою кориці, - від грипу, Саню :)Ну от. Вагаюся тепер: то що? Що з поемою робити? Га? Василинка казала, що Ви і стріляти вмієте. Поцілите мою птаху, а я ж пишалася нею колись: ич, поему утяла у першій збірці. Це, Саню, Вам не цаци-пєци...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 03:14:58 ]
(голосно шепоче збоку:) діло автора, але я б може і не боялася... То - етапи большого путі... Але хто його зна, - закушує з губкою разом і пальчика .... Наперед певна, що там розсипи чарівних знахідок. А як навіть ПМ надихне на 2-гу редакцію, то й що? - мо, коли зберешся (чи ми даром по чужинах...)
Хоча, як трохи страшно, то мона ще і подождать, - у тебе й нового добра - йоййййй... - до сили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 02:50:41 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 14:36:41 ]
Перечитував, кожного разу намагаючись фіксувати сполучник "в" у тому рядку, де його розташовано, але це не вдавалось. Він переходив до наступного, а попередній в цей час поетично нічого не втрачав.
Дякую за вірш. Дуже гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 23:33:37 ]
О, йессс, Гаррі!.. І також фіксую "в" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:48:59 ]
Бог ти мій, Світлано!
Люди в ясному розумі в одну воду входять не по разу і без тіні вагання. Потім караються і не каються. А тут стільки делікатності. А тобі не хочеться минуле повернути хоч на мить? Чи те минуле нинішнє таким прекрасним робить, що згадувать його не хочеться? Почитати дай, по птахах не стріляю. І без Ви. Це не прохання, вимога. Жду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:50:07 ]
Вимагаєш!.. І одразу - дві речі :)) По-чоловічому, справді :)) Ок, ОК! Заплющуємо очі і повертаємо минуле :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 00:59:35 ]
Писанки - це мистецтво. І Вам на добро)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-22 12:23:34 ]
Всі Вам, Вітре, віддам, тільки не летіть світ-за очі!.. До'?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 10:45:38 ]
дуже хороший.
кольоровий і літній.
і сум світлий.
картина така, знаєте... ніби у "Пробудженні життя" - все рухається, міниться, виходить із своїх власних рамок, проте образ лишається чітким і читається рівно. хоча... "Пробудженням..." це буде лише у моїй свідомості. заштрихована картина лісу, писанка обличчя...

дякую за враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 14:23:51 ]
Нікусю, Ти?!.... Ти.... :))


1   2   3   Переглянути все