ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 ...несподіване
...У сяйві місяця сріблястім
у круговерть пішли світи...
Гірке оце неждане щастя–
в житті моєму знову ТИ...

Давно ж у мене є дружина,
горянко мила, відпусти,–
чіпка й колюча, мов ожина,
любов гріховна...
Тож прости.




Найвища оцінка Олександр Комаров 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Єременко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-11-19 11:14:34
Переглядів сторінки твору 6714
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.4  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.437 / 5.38  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Єременко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 11:42:51 ]
Не відпустить, пане Іване:) Несподіване - вдала назва, бо ця круговерть не тільки несподівано починається, а й несподівано закінчується. Гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:56:30 ]
Спасибі Вам, пане Володимире, за добре слово. Щодо того, коли закінчується – бувають випадки, що хвороба перехолить у хронічну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 13:41:46 ]
Власні почуття чи сім"я?
Коханка чи дружина?
Кохання чи сімейного життя рутина?
Осуд чи може зхвалення друзів?
Що обрати?
На що відважитись????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:01:24 ]
Шановна Палагеє, про це можна багато говорити, але мало слухати... Відважитись треба на те, аби нікого не скривдити, хіба що самого себе можна. Сімейне життя – це не рутина, за великим рахунком. Це ЖИТТЯ.
І воно не буде двічі. І про це теж треба думати.
Краще стиснути серце – може, все зайве пройде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 14:12:49 ]
Душевний біль і радість серця - водночас. Дуже точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:01:54 ]
Дякую Вам, Володимире, за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 17:31:25 ]
Що може бути солодше від спокуси, гріха ?.. Тільки СПРАВЖНЬОГО щасця у гріховній любові думаю, що немає.
Схоже, що вірш продиктований почуттями, написаний змістовно. Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:02:37 ]
Віталію, дякую Вам за роздуми, за увагу до твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:54:41 ]
Пане Комаров, дуже Вам дякую за високу оцінку. Розумію, що це ж більше, ніж гарно – і це нереально, на жаль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 15:35:22 ]
Добридень, п.Іване! Знову перечитую Яна Парандовського "Алхімія слова". Не читали? Прекрасна
книжка! Раджу прочитати. Не пошкодуєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 18:07:31 ]
Дякую, шановний тезко, що згадали про мене. Читав кільканадцять років тому і перечитував неодноразово цю книгу. Я ж учитель мови і літератури.
Вона й справді багато над чим змусила б замислитись тих, хто вважає себе літератором.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 21:11:50 ]
а тут цікавий образ любові-ожини: колюча ще й чіпка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:45:12 ]
Не відчепитися, мабуть, ніколи :)
але ж ти знаєш, чому колюча :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:15:10 ]
Так, іноді велика пристрасть має ще більшу ціну. Я це знаю. Зрадили мене, а розплатилися мої діти. Сім"я розсипалася, як розірване намисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:46:40 ]
Так, і це трагедія, пані Ірино. Якби людина могла
насамперед думати про обов*язки, відповідальність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-24 20:28:40 ]
Виходячи з римування, в якому бачимо правильно створені альянси займенників і іменників з іменниками, а дієслів з дієсловами, то рима "сріблястім - щастя" виглядає досить несподіваною.
Можна було прикметник зробити присліником. "Сріблясто у круговерть пішли світи"... Мені подобається. Нагадує заметіль.
Третій рядок красномовно і в повній мірі висвітлює всі ознаки щастя.
Любов гріховна важка за рахунок збігу приголосних.
Дякую за вірш.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 15:38:00 ]
Шановний Гаррі, згоден з усіма зауваженнями. Дякую. Хоча любов гріховна – усі приголосні на збігу дзвінкі, а не глухі. Подумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:17:48 ]
Мої погляди, шановний Іване, лібералізувались.
Я вже такі збіги бачив, що про ці, на які ввічливо натякаю, немає чого казати :)
Гарний вірш.