ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 ...несподіване
...У сяйві місяця сріблястім
у круговерть пішли світи...
Гірке оце неждане щастя–
в житті моєму знову ТИ...

Давно ж у мене є дружина,
горянко мила, відпусти,–
чіпка й колюча, мов ожина,
любов гріховна...
Тож прости.




Найвища оцінка Олександр Комаров 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Єременко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-11-19 11:14:34
Переглядів сторінки твору 6453
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.4  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.437 / 5.38  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Єременко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 11:42:51 ]
Не відпустить, пане Іване:) Несподіване - вдала назва, бо ця круговерть не тільки несподівано починається, а й несподівано закінчується. Гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:56:30 ]
Спасибі Вам, пане Володимире, за добре слово. Щодо того, коли закінчується – бувають випадки, що хвороба перехолить у хронічну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 13:41:46 ]
Власні почуття чи сім"я?
Коханка чи дружина?
Кохання чи сімейного життя рутина?
Осуд чи може зхвалення друзів?
Що обрати?
На що відважитись????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:01:24 ]
Шановна Палагеє, про це можна багато говорити, але мало слухати... Відважитись треба на те, аби нікого не скривдити, хіба що самого себе можна. Сімейне життя – це не рутина, за великим рахунком. Це ЖИТТЯ.
І воно не буде двічі. І про це теж треба думати.
Краще стиснути серце – може, все зайве пройде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 14:12:49 ]
Душевний біль і радість серця - водночас. Дуже точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:01:54 ]
Дякую Вам, Володимире, за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 17:31:25 ]
Що може бути солодше від спокуси, гріха ?.. Тільки СПРАВЖНЬОГО щасця у гріховній любові думаю, що немає.
Схоже, що вірш продиктований почуттями, написаний змістовно. Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:02:37 ]
Віталію, дякую Вам за роздуми, за увагу до твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 12:54:41 ]
Пане Комаров, дуже Вам дякую за високу оцінку. Розумію, що це ж більше, ніж гарно – і це нереально, на жаль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 15:35:22 ]
Добридень, п.Іване! Знову перечитую Яна Парандовського "Алхімія слова". Не читали? Прекрасна
книжка! Раджу прочитати. Не пошкодуєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 18:07:31 ]
Дякую, шановний тезко, що згадали про мене. Читав кільканадцять років тому і перечитував неодноразово цю книгу. Я ж учитель мови і літератури.
Вона й справді багато над чим змусила б замислитись тих, хто вважає себе літератором.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 21:11:50 ]
а тут цікавий образ любові-ожини: колюча ще й чіпка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:45:12 ]
Не відчепитися, мабуть, ніколи :)
але ж ти знаєш, чому колюча :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:15:10 ]
Так, іноді велика пристрасть має ще більшу ціну. Я це знаю. Зрадили мене, а розплатилися мої діти. Сім"я розсипалася, як розірване намисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:46:40 ]
Так, і це трагедія, пані Ірино. Якби людина могла
насамперед думати про обов*язки, відповідальність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-24 20:28:40 ]
Виходячи з римування, в якому бачимо правильно створені альянси займенників і іменників з іменниками, а дієслів з дієсловами, то рима "сріблястім - щастя" виглядає досить несподіваною.
Можна було прикметник зробити присліником. "Сріблясто у круговерть пішли світи"... Мені подобається. Нагадує заметіль.
Третій рядок красномовно і в повній мірі висвітлює всі ознаки щастя.
Любов гріховна важка за рахунок збігу приголосних.
Дякую за вірш.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 15:38:00 ]
Шановний Гаррі, згоден з усіма зауваженнями. Дякую. Хоча любов гріховна – усі приголосні на збігу дзвінкі, а не глухі. Подумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:17:48 ]
Мої погляди, шановний Іване, лібералізувались.
Я вже такі збіги бачив, що про ці, на які ввічливо натякаю, немає чого казати :)
Гарний вірш.