ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Найболючіше бажання
...Молюся,
щоб тебе минало зло,
щоб світ
любив тебе –
і щиро, й незрадливо –
за сяйво серця –
те цілюще диво,
що зберегти нам гідність помогло...
Молюся,
щоб тебе минало зло,
щоб світ
зігрів твій день –
такий щемкий,
де виплакані лісові стежки,
де вже зів’яли
й сподівання, й квіти,–
лиш відчай,
від якого ніде дітись...
Молюся,
щоб тебе
минало зло...
а більше в долі нІчого просити
2010
Карпати

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-13 17:14:03
Переглядів сторінки твору 5485
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.455 / 5.5  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-13 17:33:15 ]
Сподобалось.
Не хочеться вірити, що "всі зів*яли сподівання", а день "безрадісний і щемкий".
Невже немає ніякої надії хоч на крихту тепла і світла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:57:42 ]
Дякую Вам, Олександре, за відгук.
Видно, відчули Ви настрій безнадії, закладений у цьому тексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 00:18:06 ]
Ця поезія таки її зігріє, пане Іване! Добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:02:14 ]
Шановний Ярославе, дякую гарно за добре слово.
Тільки у справжньому житті слова так мало важать, коли потрібні вчинки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:13:14 ]
Трохи складнуватий образ: день... де виплакані лісові стежки. Хіба в контексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:03:35 ]
Шановний Олександре, звісно, в контексті, який тут не подано...
Але видається, що й ритм заплутався, так що доведеться міняти щось, якщо зможу.
Спасибі Вам за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 13:36:16 ]
Нехай минає зло її та вас...
А диво, що в Карпатах народилось,
Приходить ніччю в потаємний час,
В тих снах, котрим відбутись не судилось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 11:57:26 ]
Шановна Патаро, дякую за такі зворушливі слова і добрі побажання. Вам також – добра і здоров’я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:22:50 ]
Щемка лірика. Сприймається, висловлюючись мовою штампів-кліше, серцем.
Читаю – і не намагаюсь шукати рими. Бо він читається. Дякую за нього.
Трішки починаю звертати увагу на шиплячі приголосні, а раніше – ні. Мені здавалось, що нічого поганого в цьому немає. Зуби в мене всі, не шепелявлю. А виявляється, що коли їх дві на один рядок – це вже небажано. А якщо вони є і в суміжних – тим більше.
Бачу «світ любив тебе». А міг бути Бог. І це було б, НМСД, звично і загальновідомо. Світ – трішки краще. Бачу займенник «всі». Досвідчені спеціалісти поетичної справи стверджують, що у подібних випадках його бажано уникати. Я б написав «напівзів’ялі сподівання й квіти.
Мій коментар можна видалити. Я не проти. Ви ж його бачили.
Загальне враження від вірша – ліричне.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 12:00:11 ]
Олександре, Ваш відгук беру до уваги , спробую зробити деякі правки, якщо вийде.
Бог, кажуть, і так любить усіх, а от світ – зовсім ні. Отож і таке.
Дякую Вам, радий спілкуванню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:50:10 ]
Ну от, трішки змінив, аби не було шиплячих забагато, але текст набув іншого відтінку, на жаль...
Думатиму далі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 00:15:11 ]
... і знову змінив...
Чи хтось щось порадить іще?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 19:57:36 ]
Здається, тепер стало милозвучніше і глибинніше, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 14:24:32 ]
Гарна лірика... Головне, відчуваю, як мені услід ці слова говорить чоловік, який не зміг (а може, не схотів) втримати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 15:35:27 ]
Щиро дякую,пані Ларисо. Ви мене зворушили %)
Нехай доля буде милосердною до Вас і до всіх жінок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:12:30 ]
Головне, щоб і Вона так само щиро молилася за Вас. Дякую Вам від жінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:43:56 ]
Пані Ірино, дуже втішений Вашими відвідинами :)
Спасибі Вам велике за побажання – най життя Ваше буде осяяне добром.
З пошаною Іван