ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.20 06:38
У пошуках щастя земного,
Від міста іду до села, –
Устелена терном дорога,
Між глодом густим пролягла.
Дивлюся під ноги й навколо
Невтомно спрямовую зір, –
Здається – ходжу я по колу,
Раз бачу щодня до цих пір

Володимир Бойко
2025.07.20 01:17
Мода на патріотизм стає модною так само, як донедавна мода на зраду. Люди, що з якогось дива зараховують себе до когорти великих, мають схильність до дрібного паскудства. Писаки, що довго і марно претендують на визнання власної геніальності, в очік

Артур Курдіновський
2025.07.20 00:48
Назустріч снам запрошує мене
Не виправдана дійсністю надія.
Я знов будую речення складне,
Здогадуючись: кожний гість – месія.

Побачу сяйво – синє, крижане,
Йому червоне – явна протидія.
Гарячий колір високо стрибне…

Борис Костиря
2025.07.19 22:05
Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

Де розчинились мрії і думки,
Де йдуть назад змарновані роки.

Я продерусь крізь зелень живодайну,
Крізь сумніви стривожені і давні

Юрій Лазірко
2025.07.19 19:28
от і все
набігались думки за правдами
та кляп у роті замість лірики
утрати стали непоправними
і слів нема на панегірики
зі сходу дме есересер

приспів:

Юхим Семеняко
2025.07.19 18:35
Під мостами клошарами Франції
Розглядались державні вакансії.
А не в офісах десь.
Ви чогось боїтесь
Під мостами пожити у Франції.

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Смерть йому нести не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 «ПЕДАГОГАМ» або "Ура! В садочок!"
Скільки коштує ваша ввічливість?
Ваше «Здраствуйте!» і «Спасибі»?
Скільки коштує ваша усмішка?
Я платити за це готова!
Порахуйте, не прибідняйтеся!
Прейскурант не потрібен - рибі,
А – людині без нього?
Як же це?!
За кожнісіньке добре слово!

Серце грубістю протикається,
Слово гостре – як ніж по венах…
Що ж ви зграєю в душу кинулись?
Все хапаєтесь за рукава?
Я сьогодні – дітей вам ввірила, -
Найдорожче, що є у мене…
Скільки ж ваше терпіння коштує,
Слово сонячне і ласкаве?

І по чім берете за лагідність?
Доброта зазнає інфляції?
Серце - куплено?
Слово – продано?
І – на складі немає душ?
Нам би тільки –
Привітний погляд ваш!
Хоч по акції, хоч без акції,
Хоча б декого з вас, Наталочок,
І Тамарочок, І Катюш…

Вам майбутнє заплатить дорого,
До сльозинки віддасть сторицею,
Не хвилюйтеся, не залишаться
Жодні очі у вас в боргу…
25.11.09.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Світлана Майя Залізняк 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 12:12:48
Переглядів сторінки твору 5579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.856 / 5.42  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.902 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 12:36:36 ]
Мила Юлечко, завжди з цікавістю читаю Ваші поезії. "Я сьогодні дітей вам ввірила..."
Справді, у світі, де слово продане, а серце купляють, зваблюють, привітний погляд ближнього -неоціненний... Променистий Ваш погляд, мудрі поезії. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 12:36:38 ]
Мила Юлечко, завжди з цікавістю читаю Ваші поезії. "Я сьогодні дітей вам ввірила..."
Справді, у світі, де слово продане, а серце купляють, зваблюють, привітний погляд ближнього -неоціненний... Променистий Ваш погляд, мудрі поезії. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 12:45:03 ]
Спасибі, Світлано! Останнім часом приходжу до висновків, що у цьому світі найбільше бракує не грошей, як про це на кожному кроці усі говорять, а саме людей: чесних, душевних, мудрих і добрих. Усе інше - лише наслідки. Основа всього - Людина. А в ній - Серце. А коли воно гниле, то до чого тут гроші і т.п.?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 15:41:00 ]
Чесно кажучи, не варто б узагальнювати отак – про педагогів. Я сільський учитель уже більше 30 років, і з великим болем у серці прочитав Ваш твір, пані Юліє.
Чи Вам розповісти, що воно таке – життя педагога насправді?
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 19:06:26 ]
"Я попросил бы мадемуазель не обобщать" (с) "В джазе только девушки" :)
Якщо серйозно, то дуже неоднозначний твір у Юлі вийшов, згоден. Щиро тішуся, що сьогодні пишуть пезії, з приводу яких хочеться сперечатися і так само щиро сподіваюся, що тутешня дискусія, яка вже розпочалася, схоже, не переросте в обкидання одне одного екскрементами, як це буває на інших ресурсах.
Так ось. У мене дід (вже покійний), бабця, мама й тато, дядько й тітка, дружина - всі педагоги (сільска, районна, міська школа й дитячий садок - повний спектр особистих вражень). А ще у мене двоє дітей, які "закінчили" вже у Києві дитячий садок і вчаться у школі. І на Вашу репліку про "життя пелагога насправді" (і я цілком розумію Ваш біль, повірте, бо я повторюсь, цим життям жив як дитина сільських вчителів), я цілком можу відповісти реплікою про те, а чи не розповісти, мовляв, Вам про життя батька дітей, які вчаться в теперішній українській школі (не найгіршій, справедливості заради скажу, з точки зору найрізноманітніших "поборів") і які зазнали у свої 10-11 років практично всіх "радощів" конвертованості педагогічних чеснот і "додаткових шкільних-дитсадкових сервісів" у цілком матеріальні величини. І знаєте, що я Вам скажу? Це буде абсолютно контрпродуктивний обмін репліками. Бо правда полягає у тому, що суспільство наше (і школа, як його складова) хворе. І лікарі йому - ми з Вами (Ваш біль у серці тому свідчення), Юля - всі ті, хто попри ураженість сьогодення вірусом споживацтва залишаються Людьми. З усіма наслідками.
З доземним поклоном Вашій тридцятилітній праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:44:48 ]
Пане Іване! Спасибі за Ваше чесне слово! Відразу скажу: не приймате на себе ці речі! Ті, кого це стосується за своєю суттю, відчують усе сказане. Ви помітили - я слово "педагогам" взяла у лапки? Не випадково. Тому що вірш написаний про тих "педагогів", які без використання лапок не можуть називатися ними. Болить мені ця тема неймовірно!!! Якось сиділа у школі мистецтв (!) і через зачинені двері чула, як веде "урок" одна "вчителька". Вона в істериці його викричала! Ну, сидів там із баяном дурень якийсь, але ж ... -що я там тільки не почула! Хіба ця жінка прививала любов до музики? Та від страху там можна забути як тебе звати. Або сховатися за стіною відчуження і цинізму, що і роблять сучасні школярі. Ми їх багато у чому звинувачуємо, забуваючи про те, що вони - наше дзеркало, дзеркало дорослих людей. Адже це не вони нас вчать палити, лаятися, пити, брехати, а ми, дорослі, їх, дітей!!! Те, що робиться сьогодні у школах - проблема багато в чому і вчителів, які без серця, без душі приходять до дітей. І справа тут навіть не в тому, що вони погано ставляться до роботи, дітей і т.п., а в тому, що не розвивають своєї духовності, не горять, не живуть по-справжньому, не формально.
Я з особливим трепетом ставлюся до своїх колишніх вчителів, а саму професію ціную дуже високо. Проте, що може дати дітям людина, яка не живе думками, вищими від думок про свій гаманець, побут, город і т.п.? І те потрібне, ле повинна бути чітка ієрархія: не небесне служить земному, а навпаки!
Доброту можна виховувати Добротою, Порядність - Порядністю, Чесність - Чесністю, Красу - Красою. Чи часто про це згадують "вчителі", коли лицемірно приховують свої недоліки, вимагаючи, аби діти були іними? Діти їм показують лише, хто вони насправді. Я не хочу образити педагогів - у жодному разі! Просто тут мова вже не про педагогічні сторони, а про загальнолюдські. Діти дуже відчувають істину і найбільший хуліган відкривається, якщо бачить, що його Люблять - такого яким він є, а коли ще про нього будуть дамати краще, ніж він є, то він обовязково потягнеться до того, себе кращого і буде ним. Головне на землі - навчитися ЛЮБИТИ. І вершини цього немає!
А тим Педагогам, які ростять крила дітям - мій доземний, щирий уклін і подяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 11:54:53 ]
Шановна пані Юліє, Ваші гарні слова – про духовність порядність і трепетне ставлення до вчителів – виглядають тут, після цього вірша, занадто гарними, щоб бути справжніми. Це фальшивий пафос, на мою скромну думку, далекий від життя.
Але... Ви маєте право висловити свою думку, звичайно.Можливо, й підстави для цього у Вас вагомі. Хотів би лише нагадати, що Вишенський, пишучи послання до єпископів, називав їхні справжні імена, не поширюючи свої нищівної критики на все духовенство взагалі.
Плюнути людині в душу не важко.
Не знаю, хто Ви за професією. Очевидно, Ви відповідаєте Вашим же найвищим стандартам – і як людина, і як фахівець .
І тому судите.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 16:30:35 ]
Пане Іване, я хочу заступитися за Юленьку. Я теж мама і в мене, між іншим, старша донька якраз сільська вчителька, а молодша ходить до 5 класу. Я переконана, що Юля не узагальнювала усіх педагогів, але зараз все частіш доводиться зустрічатися саме з такими - вищеописаними. Навряд чи вони прочитають ці рядки, бо вони, скоріш за усе, бігають по магазинах, сюди ж у Майстерні заходять інші. Юля своїми рядками висловила те, що болить не одній мамі школяра... Кожен має право висловити свою думку, правда ж ? Не даремно у нас свобода слова. :-) Не ображайтеся на Юленьку, варто тільки почитати її вірші і зрозумієш, що вона не здатна кого-небудь образити. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:50:16 ]
Спасибі, Патаро, за підтримку. Насправді ніхто із тих, хто написав свій відгук, не протиставляється комусь. Я цілком підтримую позицію і пана Івана, її я поглибила у попередньому листі. Проблема насправді є така, і головне - навіть не побори і т.п., а те, що йде від людей, яким ми довіряємо своїх дітей. Миру усім і Краси в усьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 12:12:10 ]
Юліє!
випадково натрапила на цей Ваш вірш і...згадала ті жахливі півтора року свого життя, які мені довелося провести в садочку. вихователі і справді ставилися до дітей відповідно до розміру хабарів, сплачуваних їхніми батьками.

даю голову на відсіч, що Ви теж через це пройшли. або- Ваші діти, або -діти Ваших близьких друзів. якщо ні, то у Вас дуже сильна інтуїція на такі речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-31 17:37:00 ]
Чудовий вірш, пані Юліє! Смисловий. Глибокий. Але тут, мабуть, треба бути обережнішим. Бачте, пан Іван сприйняв це на свій рахунок. А кожному чесному педагогу пояснювати, що ви мали на увазі - не вистачить ні часу, ні можливостей. Але досить роздумів.
Зі святом Вас, пані Юліє. З Новим Роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-31 19:44:59 ]
Вчителі, педагоги... Найпершими і єдиними вчителями є, фактично, батьки. А тоді уже - садочок, школа, внз... Побори - це короста, яка вразила не тільки освіту, а ще й медицину і важко сказати, кого спершу. І важко визначити винного. Бо бідно людям жилося завжди, але корупція розвилася ще з радянських часів, та не усі ні тоді ні тепер уразилися цим недугом. Пишу, як педагог із великим стажем, і, як донька педагогів. Навчена з дитинства не красти, навчаю цього ж і своїх учнів. Моя мама казала: "Бідна, але гідна".

А проблема у вірші виписана гостра і гостро.
Проте, хапаються не за "рукАва", а за "рукавИ" і "Катюша" - то боєголовка, а українська дівчинка називається Катруся.

Новорічні вітання і побажання добра і щастя :)