ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Сірик (1987) / Вірші

 Інсомнія
Образ твору Дивись крізь мене в порцеляну ночі:
Я ж тільки дим, брудна пригорща солі…
В тобі колись блукали мої очі –
У кволій схованці пригніченої волі.

Тепер дивись! Твій погляд не бентежить,
Ти не палаєш… Може вже й немає
Того вогню? Та знай – за нами стежать –
Таких, як я, повільно відпускає…

23.11.2009 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-27 13:11:54
Переглядів сторінки твору 4191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.736 / 5.5  (4.732 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.05.18 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:20:39 ]
Цікавий твір. Може краще забрати два зайві склади в четвертому рядку першої строфи?
А перший рядок просто зачаровує. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Сірик (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:28:27 ]
)) Тому я ніколи не публікую "розчісані" твори в ПМ... адже не зробиш краще сама, а лише з допомогою когось із колег)) Та й, пишеться набагато легше, коли себе не зупиняєш для того, щоб дібрати вдале слівце, а просто пишеш - як думаєш, як дихаєш, як живеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:10:26 ]
Безсоння набуває масовості на ПМ :)
Оксано, у Вас є цікаві образи, почуття ритму і відчуття слова. Але рими... "ночі-очі,солі-волі" - це для початківців.
А останній рядок - харош! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 17:35:59 ]
солі-волі-бараболі!
серед ночі тебе хочу!
розчесала коси - вискочив із проса
з конопель Луї Гарель
в гречку Лади Лель
дивіться скільки я Вам ідей підкинув для віршування, беріть банальні рими і римуйте аж Гай зашумить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 17:44:48 ]
Слухайте, пане Романе, Вас тут таки не вистачало, але ж будьте справедливими. Виставте хоч одну критичну рецу., якщо віршів не пишете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 19:45:25 ]
Виставлю! Не все зразу! Матеріал треба зібрати. Хочете Вас пропісочу в своєму дебюті на ПМ?
:-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 21:03:44 ]
О, Ні!!!Мене вже, хто лише не пісочив. Я й так лише зібрала у собі сили повернутися. Почніть з корифеїв, коли ласка Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 23:29:10 ]
а хто тут корифеї? давайте на-водочку-на-горілочку :-))) може пана Редакцію Майстерень покласти на препарувальний стіл? це він тут у Вас старшой? Володимир Ляшкевич? Він - корифей? Чи Павлюк Ігор? Чи може Леся Романчук? З кого починати? можете писати замовлення в приват разом з рецептом волинського борщу ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 23:34:27 ]
Пане Романе, судячи з усього ви вважаєте себе крутим? Нормальне явище, але тоді дайте, наприклад просту відповідь на запитання - чим відрізняється профі від аматора?

А щодо так званого "пропісочування", то ще раз вам нагадаю про необхідність пред'явити хоч якось ваш творчий доробок, аби ваші слова набули відповідної тому доробку ваги. Бо без співмірностей ми відразу поринаємо в історії описані Криловим старшим в "Моська и слон", чи, скажімо, Криловим молодшим, під тією ж назвою:
"Моська и Слон"

Моська проснулась, потягиваясь в перинах. Тихо тявкнула, давая понять дежурным слонам, что их услуги востребованы.

Ловкий хобот дежурного немедленно сдёрнул одеяло и повязал вокруг шеи Моськи новый бантик от Гальяно (вещица в стили "милитари" цвета фельдграу). Другой хобот поднёс к мордочке Моськи чашечку кофе с молоком. Пока Моська лакомилась любимым напитком, первый хобот, ухватив веер, обмахивал собачонку.

После кофе Моська задумалась - приступать ли к завтраку или сначала почитать прессу. Решила немножко подразнить свой аппетит и потребовала "Эксперт". Небрежно, но внимательно просмотрела свою свежую статью - всё вроде было на месте. Остальное Моська пролистала, не глядя.

Она как раз собиралась приступить к завтраку, когда над головой зажужжало.

Дежурный слон выронил веер (его тут же подхватил второй дежурный) и потянулся за хлопушкой для папарацци, но Моське стало любопытно и она милостиво кивнула, соглашаясь на блиц-интервью

Папарацци осторожно снизилось, сделало два круга над чашкой и в конце концов пристроилось на краешке. Это было крупное, ухоженное насекомое билайновской расцветки с модными фасетчатыми буркалами от Canon. Между ними торчал хоботок направленного микрофона..."

http://warrax.net/85/moska.html