ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Сірик (1987) / Вірші

 Інсомнія
Образ твору Дивись крізь мене в порцеляну ночі:
Я ж тільки дим, брудна пригорща солі…
В тобі колись блукали мої очі –
У кволій схованці пригніченої волі.

Тепер дивись! Твій погляд не бентежить,
Ти не палаєш… Може вже й немає
Того вогню? Та знай – за нами стежать –
Таких, як я, повільно відпускає…

23.11.2009 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-27 13:11:54
Переглядів сторінки твору 4154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.736 / 5.5  (4.732 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.05.18 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:20:39 ]
Цікавий твір. Може краще забрати два зайві склади в четвертому рядку першої строфи?
А перший рядок просто зачаровує. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Сірик (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:28:27 ]
)) Тому я ніколи не публікую "розчісані" твори в ПМ... адже не зробиш краще сама, а лише з допомогою когось із колег)) Та й, пишеться набагато легше, коли себе не зупиняєш для того, щоб дібрати вдале слівце, а просто пишеш - як думаєш, як дихаєш, як живеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:10:26 ]
Безсоння набуває масовості на ПМ :)
Оксано, у Вас є цікаві образи, почуття ритму і відчуття слова. Але рими... "ночі-очі,солі-волі" - це для початківців.
А останній рядок - харош! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 17:35:59 ]
солі-волі-бараболі!
серед ночі тебе хочу!
розчесала коси - вискочив із проса
з конопель Луї Гарель
в гречку Лади Лель
дивіться скільки я Вам ідей підкинув для віршування, беріть банальні рими і римуйте аж Гай зашумить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 17:44:48 ]
Слухайте, пане Романе, Вас тут таки не вистачало, але ж будьте справедливими. Виставте хоч одну критичну рецу., якщо віршів не пишете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 19:45:25 ]
Виставлю! Не все зразу! Матеріал треба зібрати. Хочете Вас пропісочу в своєму дебюті на ПМ?
:-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 21:03:44 ]
О, Ні!!!Мене вже, хто лише не пісочив. Я й так лише зібрала у собі сили повернутися. Почніть з корифеїв, коли ласка Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 23:29:10 ]
а хто тут корифеї? давайте на-водочку-на-горілочку :-))) може пана Редакцію Майстерень покласти на препарувальний стіл? це він тут у Вас старшой? Володимир Ляшкевич? Він - корифей? Чи Павлюк Ігор? Чи може Леся Романчук? З кого починати? можете писати замовлення в приват разом з рецептом волинського борщу ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 23:34:27 ]
Пане Романе, судячи з усього ви вважаєте себе крутим? Нормальне явище, але тоді дайте, наприклад просту відповідь на запитання - чим відрізняється профі від аматора?

А щодо так званого "пропісочування", то ще раз вам нагадаю про необхідність пред'явити хоч якось ваш творчий доробок, аби ваші слова набули відповідної тому доробку ваги. Бо без співмірностей ми відразу поринаємо в історії описані Криловим старшим в "Моська и слон", чи, скажімо, Криловим молодшим, під тією ж назвою:
"Моська и Слон"

Моська проснулась, потягиваясь в перинах. Тихо тявкнула, давая понять дежурным слонам, что их услуги востребованы.

Ловкий хобот дежурного немедленно сдёрнул одеяло и повязал вокруг шеи Моськи новый бантик от Гальяно (вещица в стили "милитари" цвета фельдграу). Другой хобот поднёс к мордочке Моськи чашечку кофе с молоком. Пока Моська лакомилась любимым напитком, первый хобот, ухватив веер, обмахивал собачонку.

После кофе Моська задумалась - приступать ли к завтраку или сначала почитать прессу. Решила немножко подразнить свой аппетит и потребовала "Эксперт". Небрежно, но внимательно просмотрела свою свежую статью - всё вроде было на месте. Остальное Моська пролистала, не глядя.

Она как раз собиралась приступить к завтраку, когда над головой зажужжало.

Дежурный слон выронил веер (его тут же подхватил второй дежурный) и потянулся за хлопушкой для папарацци, но Моське стало любопытно и она милостиво кивнула, соглашаясь на блиц-интервью

Папарацци осторожно снизилось, сделало два круга над чашкой и в конце концов пристроилось на краешке. Это было крупное, ухоженное насекомое билайновской расцветки с модными фасетчатыми буркалами от Canon. Между ними торчал хоботок направленного микрофона..."

http://warrax.net/85/moska.html