Колись ти зрозумієш
чому я ходжу гуляти з небом,
чому мені так потрібні крила,
чому я п*ю осінній вітер як парне молоко,
чому мої очі змінюють колір,
коли ти нарешті навчися читати по губам?
ти не зробив цього коли був моїм богом,
а наступного дня весь світ впав до моїх ніг.
цікаво чи думав ти про моє небо ,
коли роздягав мене своїм пристрасним поглядом.
ти думав я цього не помічала?
а я лиш посміхалась,
коли бачила як в своїх очах
ти розмірковуєш як ми кохаємось.
ти дивний,
та я дивніша,
просто тому, що
я - жінка.
я не розумна, але мудра
і мудра завдяки вам,
чоловікам, якби не ви,
я напевно б померла,
ні я б не стала лесбійкою,
бо ніхто не вміє кохатися так
як чоловіки. так.
ви буваєте нестерпні.
ви зраджуєте.
але від цього стаєте ще жаданішими.
я, закінчене стерво зараз
співаю гімн чоловікам...
куди котиться цей світ...
Хм...
Дурне питання -
він котиться
до моїх ніг.