ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Рівнозначність
Образ твору
1

Я третю днину відчуваю вірш.
З передсвітанку п’ятниці - вагітна.
Вже очі починають палахтіть…
Вже розрум’янилися думи і ланіти…

Рахманний муж цих змін не поміча:
Мій стан прихований від ближніх, потаємний.

Згоряє день…
За шторами смерка…
Ще вірш – в мені,
ще з ним я вештаюсь…



2

Моя вагітність – не розпусти плід.
Супружник – осторонь, до тяжі не причетний.
Тече
із серця
(це ж – пологи!)
крів,
Обарвлюючи хмари і бескеди…

За сповитуху – Північ гомінка.
Чим заплачу за поміч,
тишу,
стилос?
Дитя моє вона благословля,
Батує гостролезо пуповину…

Ми з нею – подруги сердечні і… рідня.
Ми з нею - у мар світі - рівнозначні:
Комусь вона, смаглява, підсобля,
Комусь – невмисне – виплітає пастки,
Комусь – колиску, зраду чи хреста,
Комусь – дорогу через оболоні…

Кричить мій вірш…
у сповитку листа...
Є лиш сльоза. Йому б...хоч краплю моні.


-----------------------------------------
прохання не оцінювати.




2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-01 20:08:29
Переглядів сторінки твору 4273
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 01:48:59 ]
ойойй, та тут на ПМ ціла епідемія...
погода весняна, от і почали вагітніти один за другим... то Віталій Ткачук був вагітнів поезією, тепер Ви...
і кожен по-своєму...весна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 09:04:52 ]
Наскільки зрозумілий і близький стан. Прочитавши першу частину відчула різкий біль внизу живота. Що це- співпереживання з авторкою? Напевне, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 10:04:30 ]
...а вірш 2007 року ("Рівнозначність"), тож народила ще...стонадцять "діточок". Хто вдячним виросте, хто..?
Дякую за відгуки, милі пані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 17:32:16 ]
...дякую за візитацію, Ганно. Деякі вірші - то плетиво, килимки чи килими. Деякі - діти... І народжуєш або стрімливо...або...ближні стимулюють, все - як в акушерстві. :)
А чоловіки? А хай вони самі вирішують: ким бути чи ким не бути. Потенціал у кожного...свій.
"Ти вранці - яд, в обід - протиотрута. Я - промінь, гілка, кава і пісок..." Моє. Можливо - отак для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 17:37:47 ]
...Що стосується Півночі - згоден... А от про "рахманного мужа": взяли б ви "рахманний" в лапки, то тоді б і іронія була б зрозуміла. А так - складнувато трохи... Чоловіки, знаєте, вони також іноді "вагітними" бувають. І не тільки на черствість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 18:00:55 ]
Пане Вікторе, дякую за цікавість до вірша. Про мужа тут згадується..., а не про всіх чоловіків. А він таки ж рахманний - без лапок.
Звичайно ж, чоловіки здатні ...от слово вагітніти я не напишу...створювати! вартісне : картини, поезії.... Це незаперечно.
Тут же - лише про жінку. Про свіжість чи черствість не йдеться.
Приреченість.
Творець, як Фенікс, завжди самотній. :)
І Вірш ...годуєш досить часто саме сіллю буття, сльозою. Ніби так...:)