ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Самоспалення
Образ твору


Плекаю гріх за смугами фіранок.
Я - деміург, пізнала ліпшу з мов,
Створила ідола. Тепер в осанну
Ціджу не воду - із аорти кров...

Вдивляюся в його мінливі лики.
Руїни. Вежі. Долі - на кону.
Мій непідкупний ідоле, владико,
Відкрий безсмертя вірша таїну!

Чужого не жадаю, чад не краду.
Я відбираю барви - не життя!
Гойдаються вогненні анфілади...
Міць у рядок тече без вороття...

- Приніс цидулку про січневу стужу...-
Шерхоче у кватирку Листопад.
Зигзиця вмовкла на розлогій груші.
Чи встигну написати вірш без вад?

В лабетах ночі Я - свіча покірна.
Усотує сльозу прадідна персть.
Це самоспалення - роковане, офірне.
Так Фенікс у вогні стрічає смерть.



2005-2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 14:33:17
Переглядів сторінки твору 4224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.890 / 5.5  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 14:58:57 ]
Бачу, що увага нині прикута до текстів дещо інших - гасел політичних...
Тож нагадаю, про що ми тут - оцим віршем. :)
Та певно, більше й не варто ставити на сторінку? Досить цього...щоб склалося враження про доробок. Хто бажав, той прочитав.
Що скажете, шановні читачі та редакція?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 15:39:44 ]
Фенікс воскресає з попелу... Красиво та глибоко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:00:50 ]
Красно дякую, Назаре!
Ім"я красиве у Вас. Чомусь уявляються гори... Черемош... Твори читатиму... :) Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 11:14:14 ]
І я молилася на самоспалення..., шукала таїну, а зараз читачеві - бо то в його очах моє безсмертя.

Багатозмістовні ваші твори, але зміст, як скарб, глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 11:28:06 ]
...отут, Оленко...важко сказати...чи я так думаю. Пишеш кров"ю своєю... Себе спалюєш, відроджуєшся - з попелу. Читач байдужий до мук творчих.І лише коли дитя - вірш - побігло...Читач дивиться...радіє... чи заздрить, якщо "бездітний".
Тож пишемо для себе, для собі подібних, для ЧИТАЧА
чутливого, того, хто справді любить ближнього свого. А підлаштовуватися під читача - якщо й не смерть митця, то недуга хронічна... Не варто молитися на ...божків.
"Краще писати для себе, втрачаючи читача, аніж писати для читача, втрачаючи себе" - сказав Сірріл Конноллі. Вдячних нам читачів!!! Бережіть себе! Щиро. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 12:54:43 ]
Погоджуюсь, себе втрачати не можна. Та мені здається, якщо ніхто не стріне моїх дітей у світі усмішкою, чи навіть роздратованістю, якщо їх просто не помітять, зігнорують, то й муки творчі втратять свій сенс, поступово вигорять, вицвітуть, навіть незалежно від бажань, ось так, самі по собі. Звичайно ж пишеш себе, для схожої душі, для розуміння. Актуальність чи популярність не є основною метою. От і молюся, щоб це розуміння було, щоб не згасало, щоб залишатися цікавою і не втратити ні себе, ні читача. Щоб зростати. Щоб мої "доньки" не залишились незаміжніми дівками, і люди говорили, що он та - господиня, а інша - стерво - ох і сімейка! :-) Вдячних нам читачів!!!
А ваші діти талановиті і .... незвичайні, наче зі східними генами. Вивчаю кожну рисочку. - Маєте щодня гостю! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 13:43:08 ]
Знов, знову пані Світлано питаю Вас. Про значення слів деміург, офіра. Може навіть не я один - слова згодьтесь не для простолюдина. Про Фенікса. ідола і навіть осанну вже більш-менш доганяти став сам. І з попереднього вірша не все ясно. Про мрево наприклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:49:17 ]
...лише Творець спроможний дати душу - і нам, і дітям дітей наших. І я молюся... Лише ближні спроможні бачити в дітях наших чесноти і...заздрити...чи гудити саме тому, що власних немає чи вдалися в недолугого сусіда. Це ж ми і про вірші. :)
Я читаю зараз Омара Хайяма. Там про...ВСЕ.
Східні гени ? люблю хутір Залізняки, де одна хата лишилася, люблю Індію. Так і живу - з Любов"ю до життя. Все - крізь серце, Оленко... Хай буде нам затишно серед ближніх і взимку, і восени. Чудове ім"я у вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:55:27 ]
Олександре, мабуть... приїздіть весною в Полтаву. Сядемо в Корпусному парку. Я все розкажу. Годину відріжу від окрайця часу... :) Щиро - Світлана разом із Майєю. Посміхаюся...:) Деміург - будівничий, офіра - жертва... осанну всі знають з Біблії. Успіхів!
Мрево - марево.