ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Поет кохання
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Самоспалення
Образ твору


Плекаю гріх за смугами фіранок.
Я - деміург, пізнала ліпшу з мов,
Створила ідола. Тепер в осанну
Ціджу не воду - із аорти кров...

Вдивляюся в його мінливі лики.
Руїни. Вежі. Долі - на кону.
Мій непідкупний ідоле, владико,
Відкрий безсмертя вірша таїну!

Чужого не жадаю, чад не краду.
Я відбираю барви - не життя!
Гойдаються вогненні анфілади...
Міць у рядок тече без вороття...

- Приніс цидулку про січневу стужу...-
Шерхоче у кватирку Листопад.
Зигзиця вмовкла на розлогій груші.
Чи встигну написати вірш без вад?

В лабетах ночі Я - свіча покірна.
Усотує сльозу прадідна персть.
Це самоспалення - роковане, офірне.
Так Фенікс у вогні стрічає смерть.



2005-2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 14:33:17
Переглядів сторінки твору 4185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.890 / 5.5  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 14:58:57 ]
Бачу, що увага нині прикута до текстів дещо інших - гасел політичних...
Тож нагадаю, про що ми тут - оцим віршем. :)
Та певно, більше й не варто ставити на сторінку? Досить цього...щоб склалося враження про доробок. Хто бажав, той прочитав.
Що скажете, шановні читачі та редакція?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 15:39:44 ]
Фенікс воскресає з попелу... Красиво та глибоко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:00:50 ]
Красно дякую, Назаре!
Ім"я красиве у Вас. Чомусь уявляються гори... Черемош... Твори читатиму... :) Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 11:14:14 ]
І я молилася на самоспалення..., шукала таїну, а зараз читачеві - бо то в його очах моє безсмертя.

Багатозмістовні ваші твори, але зміст, як скарб, глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 11:28:06 ]
...отут, Оленко...важко сказати...чи я так думаю. Пишеш кров"ю своєю... Себе спалюєш, відроджуєшся - з попелу. Читач байдужий до мук творчих.І лише коли дитя - вірш - побігло...Читач дивиться...радіє... чи заздрить, якщо "бездітний".
Тож пишемо для себе, для собі подібних, для ЧИТАЧА
чутливого, того, хто справді любить ближнього свого. А підлаштовуватися під читача - якщо й не смерть митця, то недуга хронічна... Не варто молитися на ...божків.
"Краще писати для себе, втрачаючи читача, аніж писати для читача, втрачаючи себе" - сказав Сірріл Конноллі. Вдячних нам читачів!!! Бережіть себе! Щиро. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 12:54:43 ]
Погоджуюсь, себе втрачати не можна. Та мені здається, якщо ніхто не стріне моїх дітей у світі усмішкою, чи навіть роздратованістю, якщо їх просто не помітять, зігнорують, то й муки творчі втратять свій сенс, поступово вигорять, вицвітуть, навіть незалежно від бажань, ось так, самі по собі. Звичайно ж пишеш себе, для схожої душі, для розуміння. Актуальність чи популярність не є основною метою. От і молюся, щоб це розуміння було, щоб не згасало, щоб залишатися цікавою і не втратити ні себе, ні читача. Щоб зростати. Щоб мої "доньки" не залишились незаміжніми дівками, і люди говорили, що он та - господиня, а інша - стерво - ох і сімейка! :-) Вдячних нам читачів!!!
А ваші діти талановиті і .... незвичайні, наче зі східними генами. Вивчаю кожну рисочку. - Маєте щодня гостю! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 13:43:08 ]
Знов, знову пані Світлано питаю Вас. Про значення слів деміург, офіра. Може навіть не я один - слова згодьтесь не для простолюдина. Про Фенікса. ідола і навіть осанну вже більш-менш доганяти став сам. І з попереднього вірша не все ясно. Про мрево наприклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:49:17 ]
...лише Творець спроможний дати душу - і нам, і дітям дітей наших. І я молюся... Лише ближні спроможні бачити в дітях наших чесноти і...заздрити...чи гудити саме тому, що власних немає чи вдалися в недолугого сусіда. Це ж ми і про вірші. :)
Я читаю зараз Омара Хайяма. Там про...ВСЕ.
Східні гени ? люблю хутір Залізняки, де одна хата лишилася, люблю Індію. Так і живу - з Любов"ю до життя. Все - крізь серце, Оленко... Хай буде нам затишно серед ближніх і взимку, і восени. Чудове ім"я у вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:55:27 ]
Олександре, мабуть... приїздіть весною в Полтаву. Сядемо в Корпусному парку. Я все розкажу. Годину відріжу від окрайця часу... :) Щиро - Світлана разом із Майєю. Посміхаюся...:) Деміург - будівничий, офіра - жертва... осанну всі знають з Біблії. Успіхів!
Мрево - марево.