ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Самоспалення
Образ твору


Плекаю гріх за смугами фіранок.
Я - деміург, пізнала ліпшу з мов,
Створила ідола. Тепер в осанну
Ціджу не воду - із аорти кров...

Вдивляюся в його мінливі лики.
Руїни. Вежі. Долі - на кону.
Мій непідкупний ідоле, владико,
Відкрий безсмертя вірша таїну!

Чужого не жадаю, чад не краду.
Я відбираю барви - не життя!
Гойдаються вогненні анфілади...
Міць у рядок тече без вороття...

- Приніс цидулку про січневу стужу...-
Шерхоче у кватирку Листопад.
Зигзиця вмовкла на розлогій груші.
Чи встигну написати вірш без вад?

В лабетах ночі Я - свіча покірна.
Усотує сльозу прадідна персть.
Це самоспалення - роковане, офірне.
Так Фенікс у вогні стрічає смерть.



2005-2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 14:33:17
Переглядів сторінки твору 3838
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.890 / 5.5  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.06.26 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 14:58:57 ]
Бачу, що увага нині прикута до текстів дещо інших - гасел політичних...
Тож нагадаю, про що ми тут - оцим віршем. :)
Та певно, більше й не варто ставити на сторінку? Досить цього...щоб склалося враження про доробок. Хто бажав, той прочитав.
Що скажете, шановні читачі та редакція?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 15:39:44 ]
Фенікс воскресає з попелу... Красиво та глибоко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:00:50 ]
Красно дякую, Назаре!
Ім"я красиве у Вас. Чомусь уявляються гори... Черемош... Твори читатиму... :) Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 11:14:14 ]
І я молилася на самоспалення..., шукала таїну, а зараз читачеві - бо то в його очах моє безсмертя.

Багатозмістовні ваші твори, але зміст, як скарб, глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 11:28:06 ]
...отут, Оленко...важко сказати...чи я так думаю. Пишеш кров"ю своєю... Себе спалюєш, відроджуєшся - з попелу. Читач байдужий до мук творчих.І лише коли дитя - вірш - побігло...Читач дивиться...радіє... чи заздрить, якщо "бездітний".
Тож пишемо для себе, для собі подібних, для ЧИТАЧА
чутливого, того, хто справді любить ближнього свого. А підлаштовуватися під читача - якщо й не смерть митця, то недуга хронічна... Не варто молитися на ...божків.
"Краще писати для себе, втрачаючи читача, аніж писати для читача, втрачаючи себе" - сказав Сірріл Конноллі. Вдячних нам читачів!!! Бережіть себе! Щиро. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 12:54:43 ]
Погоджуюсь, себе втрачати не можна. Та мені здається, якщо ніхто не стріне моїх дітей у світі усмішкою, чи навіть роздратованістю, якщо їх просто не помітять, зігнорують, то й муки творчі втратять свій сенс, поступово вигорять, вицвітуть, навіть незалежно від бажань, ось так, самі по собі. Звичайно ж пишеш себе, для схожої душі, для розуміння. Актуальність чи популярність не є основною метою. От і молюся, щоб це розуміння було, щоб не згасало, щоб залишатися цікавою і не втратити ні себе, ні читача. Щоб зростати. Щоб мої "доньки" не залишились незаміжніми дівками, і люди говорили, що он та - господиня, а інша - стерво - ох і сімейка! :-) Вдячних нам читачів!!!
А ваші діти талановиті і .... незвичайні, наче зі східними генами. Вивчаю кожну рисочку. - Маєте щодня гостю! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 13:43:08 ]
Знов, знову пані Світлано питаю Вас. Про значення слів деміург, офіра. Може навіть не я один - слова згодьтесь не для простолюдина. Про Фенікса. ідола і навіть осанну вже більш-менш доганяти став сам. І з попереднього вірша не все ясно. Про мрево наприклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:49:17 ]
...лише Творець спроможний дати душу - і нам, і дітям дітей наших. І я молюся... Лише ближні спроможні бачити в дітях наших чесноти і...заздрити...чи гудити саме тому, що власних немає чи вдалися в недолугого сусіда. Це ж ми і про вірші. :)
Я читаю зараз Омара Хайяма. Там про...ВСЕ.
Східні гени ? люблю хутір Залізняки, де одна хата лишилася, люблю Індію. Так і живу - з Любов"ю до життя. Все - крізь серце, Оленко... Хай буде нам затишно серед ближніх і взимку, і восени. Чудове ім"я у вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 13:55:27 ]
Олександре, мабуть... приїздіть весною в Полтаву. Сядемо в Корпусному парку. Я все розкажу. Годину відріжу від окрайця часу... :) Щиро - Світлана разом із Майєю. Посміхаюся...:) Деміург - будівничий, офіра - жертва... осанну всі знають з Біблії. Успіхів!
Мрево - марево.