ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
В передмісті туман, а у центрі вільготно трохи,
І пірнають в болото, як шпиці, тонкі підбори,
І невчасна погода, як стрілка в нових панчохах,
Засоромила день. Набурмосило небо брови,

Я за вітром женусь – парасольки уже не видно,
Моросить і сніжить – я лишилась без макіяжу,
Я розпатлана і, напевне, подібна до відьми,
Що згубила мітлу, але й так пролетіла майже

Половину містечка – спізнившись на зустріч, і все ж(!)
У люстерку знаходжу себе – суміш блюзу і фольку,
Барбарису і м’яти - мене ти відразу знайдеш,
Щоб забрати моє життя.... в обмін на парасольку...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-10 18:27:31
Переглядів сторінки твору 3218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-10 18:50:28 ]
Всім привіт, довго не бачились:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-10 19:00:51 ]
О, Оксанцю.
Дорога парасолька...
"У люстерку знаходжу себе – суміш блюзу і фольку,
...
Щоб забрати моє життя.... в обмін на парасольку..." -розмір і ритм не відповідає попереднім строфам, здаєсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 02:55:27 ]
Як на мене, чудова жіноча лірика.
дивно, що мало хто озвався.

гламурно трохи, щоправда...але в міру. занадто було б, якби Ви панчохи обізвали колготами і трохи драматичніше обіграли гм...епізод із макіяжем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 02:56:12 ]
до речі, я ходжу розпатлана завжди :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-11 17:57:44 ]
Настрій дуже майстерно виписано, образи цікаві, читається одним подихом – гарно, Оксанко!
а останній рядок і справді трішки спіткнувся, як навмисне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 10:39:06 ]
Привіт, Оксано. Дуже гарний вірш, романтичний, хоч, як мені здалося, не дуже звичний для тебе. Твір дуже близький, мабуть, кожній жінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 12:42:55 ]
Дякую всім за коментарі. Ритм збивається, коли не читати вголос, насправді там треба зашпортнутися. Порадьте, як це на письмі правильно відобразити.
Погоджуюсь, що вірш для мене не типовий, але інколи хочеться чогось такого легкого і жіночного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 13:01:29 ]
Половину містечка... спізнилась на стрічу.
У люстерку знаходжу себе - суміш блюзу і фольку,
барбарису і м"яти... Мене ти помітиш -
Щоб життя відібрати в обмін на... парасольку.

----------------? Так нормально?

тут пауза буде доцільною. Чи так Вас влаштує? Даруйте... що зайшла... в гості. :) Успіхів!