ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 Різдвяне.
Образ твору Гукає простір звуками зими,
Повітря мерзне – хрумає бурульку.
Калюжі скліють давніми слізьми,
І грудень до підошви липне мулько.

І нІколи, і ніч змітає день
Нестерпною мітлою круговерті
В обійми січня…Раптом - дзень-дзелень! -
Готові до відправлення конверти…

З подякою думки зашарудять,
Врятовані від спринтерського бігу.
Різдвяний час…І Божа благодать.
Десь колядують…І багато снігу.

Грудень 2009 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-24 22:59:42
Переглядів сторінки твору 3156
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 23:21:10 ]
Казав мені один колєга: "Чим вас там годували у тому Ч..., що ви вірші всі почали писати?". :о)))
Зірчик, файно. Дуже настроєво. А слово "скліють" мене просто довело до різдвяного шалу.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-25 12:14:49 ]
Дякую, Яриночко!:))
Зі Святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 23:52:57 ]
Вірш амплітудний. Синусоїда злетіла прямісінько у своєму місці. І знову донизу, як і має бути :)
Творчих успіхів, нових творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-25 12:16:04 ]
:)Дякую!
Зі Святом!
Навзаєм, і- натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 04:27:15 ]
Я би сказав, Зоряно - Віват! - це найкращий твір, який я у Вас читав. Як на мене, то це цілком нова сходинка, на яку Ви вже впевнено ступили. Прочиталося на одному диханні.

У слові "підошов" наче неправильний наголос (хоч я й у цьому не впевнений), а так - більше ні об що не зачепився. Просто написано, але просто у прекрасному значенні, як у Ліни Костенко:

Простацтво - це іще не простота,
Шукання форми це іще не поза,
Лиш фанатичний пошук доростав
До простоти митця і віртуоза.

От Ваш пошук, здається, доріс у цьому творі.

Дуже хотілося б, аби цей вірш не виявився випадково високою хвилею, щоб Ви такий рівень тримали й надалі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-25 12:29:20 ]
Дякую, Сергію! Тішуся страшенно!!!
І мені хотілося б :))Але я себе знаю, тому не впевнена...
Підошов - виправила( можна було б "підметок", але мені щось не дуже...).
Окрема подяка за Ліну Костенко.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 04:29:07 ]
Дивна річ вийшла)))
У Ліни Костенко "дороста", а я помилково написав "доростав", позбувшися короткої форми дієслова)))))... І зміст ніби нічого не втратив.

Починаю мимоволі правити класиків))))

Не слухайте, я, звісно, не мав права цього казати))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-25 12:32:15 ]
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-25 10:23:11 ]
Приєднуюсь до всіх одичних (від слова "Ода") слів!) Зорянко, у тебе дійсно вийшла непроста, глибока простота - без спринтерського бігу...
Вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-25 12:36:21 ]
ОДА -о,да!(як сказав би Лазірко, він полюбляє зі словами бавитися):))
Дякую, Віталіку. І тебе - зі Святом!