ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Україна... Танці на протезах...
Образ твору Україна...
Танці на протезах...
І фламандська щедрість бідноти.
Боляче сприймати на тверезо,
Як беззубо нам смієшся ти
У паркім, жорстокім щасті – жити
На планеті, що вмира від нас...
Стогнуть президенти й ворожбити:
– Час такий...
– Такий нам випав час...

Бо коли богів міняють люди –
Стрімко ціни падають на кров.
Доки панство схудне –
Нас не буде,
А Дніпро...
Й під німцями Дніпро.

Ще співаєм високо і ніжно,
Ще будуєм корчми і церкви:
Блядовито – перші,
Білосніжно –
Другі
Виростають із трави.

Ми ж відходим без пилюки й шуму
На оцій невидимій війні,
Мертві душі,
Як боброві шуби,
Саморозіп’явши на стіні.

...Українські танці на протезах...
І фламандська щедрість бідноти...
І маленькі радості тверезі...
І великі зламані мости...

12 груд. 09.

PS. Тільки, дорогі мої, хорроші!
Не ставте, будь ласка, оцінок-балів за цей вірш.
Хоча коментарів хотілося б побільше!

Із 2010-м Новоріччям нас усіх!
З усіма святими святами!

Удачі нам і світла дзвінкого.
:)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-30 13:10:07
Переглядів сторінки твору 4525
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 13:25:34 ]
Вітання, Ігорю!
Танці на протезах - таки так. А яка вона, фламандська щедрість - просвітіть)
Про Дніпро...не знаю. За назвою - буде, сенсово - теж, але іншими водами наповнений...
Про корчми і церкви - сильно, по-чоловічому. Проймає.
Ваше завжди читається по-особливому!
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 13:44:02 ]
Вітання, Віталію, земляче!

...Фламандський стиль – це з Бельгії... Вільна інтерпретація класики, поєднання елементів різних стилів. Наприклад, до прямокутних диванів приробляють кокетливо зігнуті ніжки або обтягують шкірою у веселеньку смужку нібито старовинні різьблені столи. Це стиль з якоюсь часткою гумору і самоіронії: у нейтральному інтер'єрі може з’явитися щось гротескове.

От.
А за відгук дякую.

Удачі.
З Новоріччям.
Ігор.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 13:58:58 ]
Другі
Виростають із трави.

- "а із перших росте трава" - це як перегук з іншим відомим твором.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:09:00 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:09:15 ]
"Ще співаєм високо і ніжно..."" "церкви...білосніжно... виростають із трави"...

Ігоре, це спів птахи на терновому кущі.
Боляче. Моє світобачення. Ілюстрація справжня, бо ми ж такі є: так і живемо, обіймаючи коника в яблуках...
Бажаю зцілення ран, але творчої кровотечі.
Будьмо - над танцями, над панством!
З ніжністю - я. Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:12:41 ]
:((....... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:14:29 ]
???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 14:20:16 ]
Питання на рахунок будівництва корчм - це колір такий?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:42:29 ]
І звук, і запах, і.. дотик... і колір, звиайно: блідий тобто.
БлЯдий - як кажуть наші сусіди-поляки.

З новоріччям+, Олександре! :))

Будьмо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 14:46:19 ]
Дякую, шановна Майя.
З Новоріччям і всіма святими святами і Вас!

І Вам мій ритуальний танець:

http://www.dancingsantacard.com/?santa=3082534

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 16:24:09 ]
З наступаючим Ігорку.
Скоро за вуха тягти ті тра буде.
А Дніпро і під китайцями не стане Хуанхе чи Янцзи . :)
Розмножуймось - нас мусить бути більше.
П.С.
Чекаю на тексти... (звичайно коли буде час)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 16:36:28 ]
Got it, Thnx


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-22 15:11:06 ]
Як добре Ви написали: не ставити оцінку! Важко оцінювати такого автора - справжній талант здатен сам чесно себе оцінити. Тема війни мені близька й болісна. Ви для мене - взірець поета, твір мужній! Дякую!