ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ V. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...

Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Загнати у життєвий лабіринт.

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Вона хотіла сина від Христа.
Образ твору * * *

Вона хотіла сина від Христа.
З красивим болем долю проклинала.
Була весела, чиста і проста
І, як життя, ледь-ледь недосконала.

Її хотів я.
І таїв цей гріх.
Стрічав любов в салонах і у травах.
У кожних митях зоряних моїх
Світилася дзвінка її постава.

Французький сум.
Голландська заметіль.
Китайський чай із краплями морськими...
Не цілувавсь, а пам’ятаю сіль
І кільця диму в дотиках незримих.

Слова міліли.
Був великий піст.
В усіх церквах молились на розп’яття.
Вином церковним писаний мій лист
Куйовдив ледь танцююче багаття.

Та хто в житті життя це зрозумів?
Хто заплатив останній борг калині?
Любові справді не потрібно слів,
А тільки шрам і вчинок лебединий.

Вона хотіла сина від Христа.
Вона хотіла мудрості від злота.

Вона була небесна і проста.
Вона сміялась з мого анекдоту.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-04 13:43:36
Переглядів сторінки твору 9821
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.051 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-05 11:08:44 ]
Пріятно відєть разумнаго чєловєкаю... :)
Саме так і це я й хотів сказати-передати, Віталію.

Будьмо!
ІП.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-05 16:46:33 ]
Добривечір!
Бачу-бачу чим Ви займаєтесь... ;)))))))
"кидаю ті вірші - і..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 01:04:01 ]
ГОЛГОФА ПОЕТА
(літературна пародія)

Вона хотіла сина від Христа,
Тому від мене личко відвертала,
Тоді я анекдот їй розказав,
І весело вона зареготала.

За нею спостеріг: вона проста -
Могли б ми з нею тішитись у травах,
Вона ж в салонах Біблію чита,
Як в монастир готується, їй-право.

Христова наречена - Боже мій,
Твоя краса, як марево, небесна,
А я плекаю хтивий задум свій,
І обмірковую ходи облесні.

Моя була досягнута мета:
Неждано це, скажу, для мене стало -
Я їй свойого вірша прочитав,
І Біблія із рук її упала.

І відповідь її була проста,
Із гарних вуст звучала так пророче:
Не хочу більше сина від Христа,
Від Павлюка тепер я сина хочу.

Яка ж на мене та найшла мара,
Вже сорок шість мільйонів нас зосталось.
То ж збільшувати націю пора,
А я, дурненька, в монастир зібралась.

...Тяжке життя настало в козака -
Ступає Ігор на нову Голгофу:
Щороку гарних діточок плека
Й чита красуні нових віршів строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 09:51:32 ]
Ярославе!
Пародія вийшла геніальна, як на мою скромну думку.

Оце сьогодні встав, ніякий... прочитав - і такий класний (світло-іронічний, майже бендерівський) настрій завдяки їй на мене найшов, просто благодать небесна і проста :),що й іншим хочеться посвітити.

Дякую щиро.
Тисну руку.
Ще пишіть. :)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 12:32:35 ]
Дуже радий, Ігоре. Світіть нам віршами, ми їх чекаємо і любимо. Тоді з Вашого дозволу, друкую її у себе на сторінці. Тисну взаємно руку. Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 22:26:07 ]
Несміливий голос із залу: - Анекдот повторіть, будь ласка!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-11 09:58:41 ]
Анекдот, Світланко, такий:

У курних полісько-волинських старих хатинках дітки сплять на печі, а батьки на лавках. Якось батьки захотіли поцілуватися - полізли на піч, а діток поклали на лавки під піччю.
Сильно цілувалися - аж три рази впали з печі на діточок.
Найменше дитинча - хлопчинка у довгенькій полотняній сорочині - сховалося за кожух і, виглядаючи одним очком, каже: "Ви, тату й мамо, доки їдне злобите - то тлох задусите..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 21:22:04 ]
:)) Обіймаю, Ігорцю (ніжненько і легенько, щоб не задусити :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-12 21:24:17 ]
От тепера все і ясненько – шо воно й куди :))