ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич!
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
"Сусідський кіт зайшов до хати..."
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Пристрасть
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний

Ірина Вовк
2026.08.19 10:38
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 2)
Дарунок Середземного моря «Помста – це напій, який найкраще смакує, коли він зачерпнутий з глибин моря». Афоризм Стародавнього Єгипту …Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
* * *
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
* 177 *
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Історія світу– в дрібницях!
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
Дід іде
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав...
Образ твору * * *
Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав.
Та наразі цей дощ аж кричав, не хотівши сивіти.
Дітлахи мегаполісні дзвінко сякались в рукав.
Розмивалися спиртом червоним
Деталі пластмасових квітів.

А збудована ще «при совєтах» «промторжа» корчма
Чатувала на душі, сварилася з церквою злою.
Завертали до неї і ті, в кого мами нема,
І посварені з друзями, з часом, собою...

Чорнобрива печаль у куточку сиділа одна.
Лиш вона була справжня:
Все інше за гроші куплялось.
І зміїлась дорога – як піснею рвана струна,
І неясно було: вечоріло, цвіло чи світало...

Було ясно лише, що стріляли у спину мені.
Вітер вірша ще з кров’ю зривав –
Мов з козацького дуба.

Але скрипка горіла в хрестато-туманнім вікні...
І питання – не бути чи бути –
Різьбилося руба.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-01 15:44:50
Переглядів сторінки твору 8016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.372 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 20:01:16 ]
пане Ігоре, от поважаю вас, як автора. Але останнім часом ловлю себе на думці, що тональність вами сказаного не зачіпає. От бачу - техніка, те-се..
Головного - нема..
Перефразовуючи не своє:
"... і жінка в тебе гарна,
і сокира в тебе гостра..
і жінку вмієш любити,
і сокиру вмієш гострити,
а щось мене пече..")
без абід)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:40:38 ]
Дякую.
Старію... :(
І чого на Вас обіжатися!
Вилазьте вже з тої Скелі, не сидіть на місці, розімніться, бо у мене друг доки в пляшці сидів, то також не зачіпало... одні Злидні йому скрізь ввижалися, але нічого, подружився із ТИМ, ЩО З ГРЕБЛІ РВЕ, - і почало зачіпати те, шо не зачіпало...
Із взаємною очевидно повагою - за щирість.
ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:47:13 ]
P.S. А якщо зовсім без понтів, то є над чим мені задуматись, пане Той, що в скелі сидить...
Вірю, чую, що наш Ви чоловік.

Тому дякую ще раз за відвертість.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:20:30 ]
О не туди вскочило :(
щось мій комп останні дві доби страйкує :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:08:32 ]
Не знаю, не знаю, я чось зовсім не можу погодитися із попереднім промовцем :) Хоча розумію його...
але
мене таки зачіпає – чи це я занадто вразлива, Скельнику-пустельнику ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:16:17 ]
пан Ігор, думаю, мене зрозумів.. з жінками часто буває складніше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:27:32 ]
Читати гарну поезію завжди приємно, читати ж поезію глибоку, інколи сумно. От погляньте, як би змінився вір, якби, взагалі , прибрати другий куплет. Чорнобрива печаль - чудовий образ. Дякую.
Питання, чи воно Вам потрібне, що я напиала?
Успіхв!. Хай буде шість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:41:43 ]
я ж і кажу, що з жінками складніше) та хай хоч 206, я не проти)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:27:02 ]
Зачіпає уже перший рядок: "Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав".:о) Мені ностальгією повіяло...
Тільки щось з тим "неясно"... "не ясно", чи "не зрозуміло"? :о)
не будьте на мене "в обіді",
хіба що " у вечері":о)))
З належною пошаною,
Ярина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:34:21 ]
Всім, як казав класик, дорогі мої, хорроші, дякую - вже хоча би за щирість і милу увагу.
Дорожу Вашою увагою.
Мабуть, всі по-своєму мають рацію.

А я не маю вже сьогодні сили щось інше помістити, бо важкий був день... :)

Отож,
Будьмо і тримаймося!

Головне ж - не забувайте старика... :))

Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:39:44 ]
За оцінку високу, Кішечко, дякую (хоча, вірите, не задля оцінок пишу) - і віртуально гладячи Ваш ліричний образ по шерсті, уявляю, як Ви муркаєте заспокійливо...
А мені зараз, наніч, саме це й потрібно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:43:57 ]
Тоді по бурячаному віскарю, Ігорю, і Чумацьким Шляхом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:49:03 ]
Та і я не за оцінки, але ж всеодно приємно, бо я теж уявляю, як і Ви там муркаєте. ( прошу сприйняти за гумор.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:47:23 ]
То Ви ж удвох так далеко зайдете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:53:03 ]
Давайте вже спати, муркотуни невсипущі!..
До завтра!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:55:25 ]
Оце я понімаю...
Коли?..

Люблю... "Чумацький Шлях".
Особливо, коли це назва чогось глибокого і для внутрішнього вжитку.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поліна Ярошенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 14:51:43 ]
Мені дуже сподобався Ваш стиль написання.
Чи не могли б Ви дати оцінку моїм віршам, адже я тільки розпочала свою таку творчість і мені важлива думка інших))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 18:46:08 ]
Вітер вірша ще з кров’ю зривав...

Це Ви точно про себе сказали.
І як встигає нарости на рані молода шкіра, якщо вже наступний вірш підходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:23:34 ]
Дякую.
Приємно.
Вибачте, Поліно, що дуже запізнився із відповіддю Вам.
Надішліть на мій емейл свої вірші, якщо хочете, - і я постараюся Вам щось сказати... :)
Чи Ви хочете оцінку прилюдну - тут, на сайті?

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:24:02 ]
:(
:))