ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав...
Образ твору * * *
Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав.
Та наразі цей дощ аж кричав, не хотівши сивіти.
Дітлахи мегаполісні дзвінко сякались в рукав.
Розмивалися спиртом червоним
Деталі пластмасових квітів.

А збудована ще «при совєтах» «промторжа» корчма
Чатувала на душі, сварилася з церквою злою.
Завертали до неї і ті, в кого мами нема,
І посварені з друзями, з часом, собою...

Чорнобрива печаль у куточку сиділа одна.
Лиш вона була справжня:
Все інше за гроші куплялось.
І зміїлась дорога – як піснею рвана струна,
І неясно було: вечоріло, цвіло чи світало...

Було ясно лише, що стріляли у спину мені.
Вітер вірша ще з кров’ю зривав –
Мов з козацького дуба.

Але скрипка горіла в хрестато-туманнім вікні...
І питання – не бути чи бути –
Різьбилося руба.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-01 15:44:50
Переглядів сторінки твору 8005
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.372 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 20:01:16 ]
пане Ігоре, от поважаю вас, як автора. Але останнім часом ловлю себе на думці, що тональність вами сказаного не зачіпає. От бачу - техніка, те-се..
Головного - нема..
Перефразовуючи не своє:
"... і жінка в тебе гарна,
і сокира в тебе гостра..
і жінку вмієш любити,
і сокиру вмієш гострити,
а щось мене пече..")
без абід)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:40:38 ]
Дякую.
Старію... :(
І чого на Вас обіжатися!
Вилазьте вже з тої Скелі, не сидіть на місці, розімніться, бо у мене друг доки в пляшці сидів, то також не зачіпало... одні Злидні йому скрізь ввижалися, але нічого, подружився із ТИМ, ЩО З ГРЕБЛІ РВЕ, - і почало зачіпати те, шо не зачіпало...
Із взаємною очевидно повагою - за щирість.
ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:47:13 ]
P.S. А якщо зовсім без понтів, то є над чим мені задуматись, пане Той, що в скелі сидить...
Вірю, чую, що наш Ви чоловік.

Тому дякую ще раз за відвертість.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:20:30 ]
О не туди вскочило :(
щось мій комп останні дві доби страйкує :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:08:32 ]
Не знаю, не знаю, я чось зовсім не можу погодитися із попереднім промовцем :) Хоча розумію його...
але
мене таки зачіпає – чи це я занадто вразлива, Скельнику-пустельнику ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:16:17 ]
пан Ігор, думаю, мене зрозумів.. з жінками часто буває складніше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:27:32 ]
Читати гарну поезію завжди приємно, читати ж поезію глибоку, інколи сумно. От погляньте, як би змінився вір, якби, взагалі , прибрати другий куплет. Чорнобрива печаль - чудовий образ. Дякую.
Питання, чи воно Вам потрібне, що я напиала?
Успіхв!. Хай буде шість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:41:43 ]
я ж і кажу, що з жінками складніше) та хай хоч 206, я не проти)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:27:02 ]
Зачіпає уже перший рядок: "Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав".:о) Мені ностальгією повіяло...
Тільки щось з тим "неясно"... "не ясно", чи "не зрозуміло"? :о)
не будьте на мене "в обіді",
хіба що " у вечері":о)))
З належною пошаною,
Ярина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:34:21 ]
Всім, як казав класик, дорогі мої, хорроші, дякую - вже хоча би за щирість і милу увагу.
Дорожу Вашою увагою.
Мабуть, всі по-своєму мають рацію.

А я не маю вже сьогодні сили щось інше помістити, бо важкий був день... :)

Отож,
Будьмо і тримаймося!

Головне ж - не забувайте старика... :))

Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:39:44 ]
За оцінку високу, Кішечко, дякую (хоча, вірите, не задля оцінок пишу) - і віртуально гладячи Ваш ліричний образ по шерсті, уявляю, як Ви муркаєте заспокійливо...
А мені зараз, наніч, саме це й потрібно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:43:57 ]
Тоді по бурячаному віскарю, Ігорю, і Чумацьким Шляхом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:49:03 ]
Та і я не за оцінки, але ж всеодно приємно, бо я теж уявляю, як і Ви там муркаєте. ( прошу сприйняти за гумор.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:47:23 ]
То Ви ж удвох так далеко зайдете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:53:03 ]
Давайте вже спати, муркотуни невсипущі!..
До завтра!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:55:25 ]
Оце я понімаю...
Коли?..

Люблю... "Чумацький Шлях".
Особливо, коли це назва чогось глибокого і для внутрішнього вжитку.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поліна Ярошенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 14:51:43 ]
Мені дуже сподобався Ваш стиль написання.
Чи не могли б Ви дати оцінку моїм віршам, адже я тільки розпочала свою таку творчість і мені важлива думка інших))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 18:46:08 ]
Вітер вірша ще з кров’ю зривав...

Це Ви точно про себе сказали.
І як встигає нарости на рані молода шкіра, якщо вже наступний вірш підходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:23:34 ]
Дякую.
Приємно.
Вибачте, Поліно, що дуже запізнився із відповіддю Вам.
Надішліть на мій емейл свої вірші, якщо хочете, - і я постараюся Вам щось сказати... :)
Чи Ви хочете оцінку прилюдну - тут, на сайті?

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:24:02 ]
:(
:))