ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Безсоння
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
На початкАх Ламарка-Штірліца
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Зимовий шлях
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
"Таємниці між лінями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ" (продовження 11)
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
* 149 *
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав...
Образ твору * * *
Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав.
Та наразі цей дощ аж кричав, не хотівши сивіти.
Дітлахи мегаполісні дзвінко сякались в рукав.
Розмивалися спиртом червоним
Деталі пластмасових квітів.

А збудована ще «при совєтах» «промторжа» корчма
Чатувала на душі, сварилася з церквою злою.
Завертали до неї і ті, в кого мами нема,
І посварені з друзями, з часом, собою...

Чорнобрива печаль у куточку сиділа одна.
Лиш вона була справжня:
Все інше за гроші куплялось.
І зміїлась дорога – як піснею рвана струна,
І неясно було: вечоріло, цвіло чи світало...

Було ясно лише, що стріляли у спину мені.
Вітер вірша ще з кров’ю зривав –
Мов з козацького дуба.

Але скрипка горіла в хрестато-туманнім вікні...
І питання – не бути чи бути –
Різьбилося руба.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-01 15:44:50
Переглядів сторінки твору 7979
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.372 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 20:01:16 ]
пане Ігоре, от поважаю вас, як автора. Але останнім часом ловлю себе на думці, що тональність вами сказаного не зачіпає. От бачу - техніка, те-се..
Головного - нема..
Перефразовуючи не своє:
"... і жінка в тебе гарна,
і сокира в тебе гостра..
і жінку вмієш любити,
і сокиру вмієш гострити,
а щось мене пече..")
без абід)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:40:38 ]
Дякую.
Старію... :(
І чого на Вас обіжатися!
Вилазьте вже з тої Скелі, не сидіть на місці, розімніться, бо у мене друг доки в пляшці сидів, то також не зачіпало... одні Злидні йому скрізь ввижалися, але нічого, подружився із ТИМ, ЩО З ГРЕБЛІ РВЕ, - і почало зачіпати те, шо не зачіпало...
Із взаємною очевидно повагою - за щирість.
ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:47:13 ]
P.S. А якщо зовсім без понтів, то є над чим мені задуматись, пане Той, що в скелі сидить...
Вірю, чую, що наш Ви чоловік.

Тому дякую ще раз за відвертість.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:20:30 ]
О не туди вскочило :(
щось мій комп останні дві доби страйкує :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:08:32 ]
Не знаю, не знаю, я чось зовсім не можу погодитися із попереднім промовцем :) Хоча розумію його...
але
мене таки зачіпає – чи це я занадто вразлива, Скельнику-пустельнику ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:16:17 ]
пан Ігор, думаю, мене зрозумів.. з жінками часто буває складніше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:27:32 ]
Читати гарну поезію завжди приємно, читати ж поезію глибоку, інколи сумно. От погляньте, як би змінився вір, якби, взагалі , прибрати другий куплет. Чорнобрива печаль - чудовий образ. Дякую.
Питання, чи воно Вам потрібне, що я напиала?
Успіхв!. Хай буде шість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:41:43 ]
я ж і кажу, що з жінками складніше) та хай хоч 206, я не проти)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:27:02 ]
Зачіпає уже перший рядок: "Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав".:о) Мені ностальгією повіяло...
Тільки щось з тим "неясно"... "не ясно", чи "не зрозуміло"? :о)
не будьте на мене "в обіді",
хіба що " у вечері":о)))
З належною пошаною,
Ярина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:34:21 ]
Всім, як казав класик, дорогі мої, хорроші, дякую - вже хоча би за щирість і милу увагу.
Дорожу Вашою увагою.
Мабуть, всі по-своєму мають рацію.

А я не маю вже сьогодні сили щось інше помістити, бо важкий був день... :)

Отож,
Будьмо і тримаймося!

Головне ж - не забувайте старика... :))

Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:39:44 ]
За оцінку високу, Кішечко, дякую (хоча, вірите, не задля оцінок пишу) - і віртуально гладячи Ваш ліричний образ по шерсті, уявляю, як Ви муркаєте заспокійливо...
А мені зараз, наніч, саме це й потрібно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:43:57 ]
Тоді по бурячаному віскарю, Ігорю, і Чумацьким Шляхом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:49:03 ]
Та і я не за оцінки, але ж всеодно приємно, бо я теж уявляю, як і Ви там муркаєте. ( прошу сприйняти за гумор.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:47:23 ]
То Ви ж удвох так далеко зайдете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:53:03 ]
Давайте вже спати, муркотуни невсипущі!..
До завтра!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:55:25 ]
Оце я понімаю...
Коли?..

Люблю... "Чумацький Шлях".
Особливо, коли це назва чогось глибокого і для внутрішнього вжитку.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поліна Ярошенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 14:51:43 ]
Мені дуже сподобався Ваш стиль написання.
Чи не могли б Ви дати оцінку моїм віршам, адже я тільки розпочала свою таку творчість і мені важлива думка інших))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 18:46:08 ]
Вітер вірша ще з кров’ю зривав...

Це Ви точно про себе сказали.
І як встигає нарости на рані молода шкіра, якщо вже наступний вірш підходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:23:34 ]
Дякую.
Приємно.
Вибачте, Поліно, що дуже запізнився із відповіддю Вам.
Надішліть на мій емейл свої вірші, якщо хочете, - і я постараюся Вам щось сказати... :)
Чи Ви хочете оцінку прилюдну - тут, на сайті?

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:24:02 ]
:(
:))