ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав...
Образ твору * * *
Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав.
Та наразі цей дощ аж кричав, не хотівши сивіти.
Дітлахи мегаполісні дзвінко сякались в рукав.
Розмивалися спиртом червоним
Деталі пластмасових квітів.

А збудована ще «при совєтах» «промторжа» корчма
Чатувала на душі, сварилася з церквою злою.
Завертали до неї і ті, в кого мами нема,
І посварені з друзями, з часом, собою...

Чорнобрива печаль у куточку сиділа одна.
Лиш вона була справжня:
Все інше за гроші куплялось.
І зміїлась дорога – як піснею рвана струна,
І неясно було: вечоріло, цвіло чи світало...

Було ясно лише, що стріляли у спину мені.
Вітер вірша ще з кров’ю зривав –
Мов з козацького дуба.

Але скрипка горіла в хрестато-туманнім вікні...
І питання – не бути чи бути –
Різьбилося руба.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-01 15:44:50
Переглядів сторінки твору 8080
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.372 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 20:01:16 ]
пане Ігоре, от поважаю вас, як автора. Але останнім часом ловлю себе на думці, що тональність вами сказаного не зачіпає. От бачу - техніка, те-се..
Головного - нема..
Перефразовуючи не своє:
"... і жінка в тебе гарна,
і сокира в тебе гостра..
і жінку вмієш любити,
і сокиру вмієш гострити,
а щось мене пече..")
без абід)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:40:38 ]
Дякую.
Старію... :(
І чого на Вас обіжатися!
Вилазьте вже з тої Скелі, не сидіть на місці, розімніться, бо у мене друг доки в пляшці сидів, то також не зачіпало... одні Злидні йому скрізь ввижалися, але нічого, подружився із ТИМ, ЩО З ГРЕБЛІ РВЕ, - і почало зачіпати те, шо не зачіпало...
Із взаємною очевидно повагою - за щирість.
ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 20:47:13 ]
P.S. А якщо зовсім без понтів, то є над чим мені задуматись, пане Той, що в скелі сидить...
Вірю, чую, що наш Ви чоловік.

Тому дякую ще раз за відвертість.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:20:30 ]
О не туди вскочило :(
щось мій комп останні дві доби страйкує :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:08:32 ]
Не знаю, не знаю, я чось зовсім не можу погодитися із попереднім промовцем :) Хоча розумію його...
але
мене таки зачіпає – чи це я занадто вразлива, Скельнику-пустельнику ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:16:17 ]
пан Ігор, думаю, мене зрозумів.. з жінками часто буває складніше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 21:27:32 ]
Читати гарну поезію завжди приємно, читати ж поезію глибоку, інколи сумно. От погляньте, як би змінився вір, якби, взагалі , прибрати другий куплет. Чорнобрива печаль - чудовий образ. Дякую.
Питання, чи воно Вам потрібне, що я напиала?
Успіхв!. Хай буде шість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-01 21:41:43 ]
я ж і кажу, що з жінками складніше) та хай хоч 206, я не проти)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:27:02 ]
Зачіпає уже перший рядок: "Голос білої скрипки – мов першого снігу чекав".:о) Мені ностальгією повіяло...
Тільки щось з тим "неясно"... "не ясно", чи "не зрозуміло"? :о)
не будьте на мене "в обіді",
хіба що " у вечері":о)))
З належною пошаною,
Ярина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:34:21 ]
Всім, як казав класик, дорогі мої, хорроші, дякую - вже хоча би за щирість і милу увагу.
Дорожу Вашою увагою.
Мабуть, всі по-своєму мають рацію.

А я не маю вже сьогодні сили щось інше помістити, бо важкий був день... :)

Отож,
Будьмо і тримаймося!

Головне ж - не забувайте старика... :))

Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:39:44 ]
За оцінку високу, Кішечко, дякую (хоча, вірите, не задля оцінок пишу) - і віртуально гладячи Ваш ліричний образ по шерсті, уявляю, як Ви муркаєте заспокійливо...
А мені зараз, наніч, саме це й потрібно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 22:43:57 ]
Тоді по бурячаному віскарю, Ігорю, і Чумацьким Шляхом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:49:03 ]
Та і я не за оцінки, але ж всеодно приємно, бо я теж уявляю, як і Ви там муркаєте. ( прошу сприйняти за гумор.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:47:23 ]
То Ви ж удвох так далеко зайдете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:53:03 ]
Давайте вже спати, муркотуни невсипущі!..
До завтра!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:55:25 ]
Оце я понімаю...
Коли?..

Люблю... "Чумацький Шлях".
Особливо, коли це назва чогось глибокого і для внутрішнього вжитку.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поліна Ярошенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 14:51:43 ]
Мені дуже сподобався Ваш стиль написання.
Чи не могли б Ви дати оцінку моїм віршам, адже я тільки розпочала свою таку творчість і мені важлива думка інших))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 18:46:08 ]
Вітер вірша ще з кров’ю зривав...

Це Ви точно про себе сказали.
І як встигає нарости на рані молода шкіра, якщо вже наступний вірш підходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:23:34 ]
Дякую.
Приємно.
Вибачте, Поліно, що дуже запізнився із відповіддю Вам.
Надішліть на мій емейл свої вірші, якщо хочете, - і я постараюся Вам щось сказати... :)
Чи Ви хочете оцінку прилюдну - тут, на сайті?

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 19:24:02 ]
:(
:))