Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Сегеда /
Проза
Нагітатор і бабця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нагітатор і бабця
Оце позавчера згобіду чую: хвіртка «рип!», і заходе до гобісця якийсь чоловічина, солідний такий, при галстуку, при костюмі спортівному, з папочкою бамажною… Думаю: це, видкося, прийшов якийсь нагітатор і хоче мене знагітірувати. А я ж саме стою раком в хліві і вигрібаю з-під курей… тего, як його…, яйця збираю, пораюся собі помаленько. А він кае до мене: «Доброздоровля, баушка! А чи підете на вибори?»
А я вам чесно скау, шо ті вибори мене вже за… тойго, заінтересували мене вже давно і сильно. Оце стою раком, вигрібаю і тільки-но й думаю, як би це кому оддати свій голос. То я зразу хтіла йому сказати якось некультурно, а тоді думаю: шо ж цей чоловічина виноватий, є же ж і над ним начальство, шо гонит його по людях нагітірувати. То я вже гобізвалася до нього культурніще: «А розтаку їхню матір трижди за ногу! Нема ж за кого голосувати, шоб їх мордою об дорогу голосувало!»
А він до мене кае: «Нє, баушка, ви в цьому ділі політично непідкована». Так і кае: «непідкована» – ну ти подумай, яка вже з мене кобила?! Говоре: «Облязатєльно тра голосувати, шоб вашим голосом ніхто не скористався». А я йому кау: «А сапою мею ніхто не хоче скористатися? Хай би прийшов та повигрібав котрийсь із тих ваших ган… як їх…, гандидатів. Ато вони все виступают, шоб їм на язиці пухирі повиступали!»
Тай цей чоловічина ше трохи помнявся, записав мою хвамілію, спитався, чи ше коло мене дід приписаний, чи вже в вишеньки виписався, а тоді знов кае до мене: «А якбе тако, баушка, чорт вас дьорнув на вибори прийти, то якому б ви гандідату оддали свою перевагу?» А я йому кау: «Це, синок, зависить од того, як по тілівізору будут дебати. Ми ше ж не бачили, хто як уміє дебати. А не дурно же ж є така приказка в народі: «Як дебає, так і робе». Як він не годен гарно дебати, то толку з нього не буде. От ми й подивимся: которий усіх харашо віддебає, за того і проголосуємо…»
А він кае мені, шо тра голосувати не серцьом, а гумом, і шо тра дивитися їхню програму. А я йому кау: «Чоловіче добрий, програму я дивлюся, в програмі в мене сєріал «Крамеліта», і хай вони всі вигорат синім пламенєм». А тут саме проснувся мій старий собака, то цей чоловічина тако задки-задки тай у хвіртку, але ше до мене кае: «Ви, баушка, добре подумайте про свій вибір, бо від цего буде залежати, шо ми лишим нащадкам». А я йому кау: «Чоловіче добрий, я то знаю, шо я лишу нащадкам. Я як випишуся в вишеньки, то гонукам лишу хату, пай земельний, садок, дванадцять подушок і швейну машинку «Цінгер». А ті гандидити і дупотати шо лишат? Вони ше й позабирают то, шо я лишу, шоб їх всіх вилами за ребра забрало…» Він ше шось мені хтів доказати, а я йому кау: «Йди ти, синок, лісом до Йосипової матері тай попробуй ше її, глуху, знагітірувати». Тай той нагітатор пішов, а вже стемніло, то так я й недовигрібала…
А я вам чесно скау, шо ті вибори мене вже за… тойго, заінтересували мене вже давно і сильно. Оце стою раком, вигрібаю і тільки-но й думаю, як би це кому оддати свій голос. То я зразу хтіла йому сказати якось некультурно, а тоді думаю: шо ж цей чоловічина виноватий, є же ж і над ним начальство, шо гонит його по людях нагітірувати. То я вже гобізвалася до нього культурніще: «А розтаку їхню матір трижди за ногу! Нема ж за кого голосувати, шоб їх мордою об дорогу голосувало!»
А він до мене кае: «Нє, баушка, ви в цьому ділі політично непідкована». Так і кае: «непідкована» – ну ти подумай, яка вже з мене кобила?! Говоре: «Облязатєльно тра голосувати, шоб вашим голосом ніхто не скористався». А я йому кау: «А сапою мею ніхто не хоче скористатися? Хай би прийшов та повигрібав котрийсь із тих ваших ган… як їх…, гандидатів. Ато вони все виступают, шоб їм на язиці пухирі повиступали!»
Тай цей чоловічина ше трохи помнявся, записав мою хвамілію, спитався, чи ше коло мене дід приписаний, чи вже в вишеньки виписався, а тоді знов кае до мене: «А якбе тако, баушка, чорт вас дьорнув на вибори прийти, то якому б ви гандідату оддали свою перевагу?» А я йому кау: «Це, синок, зависить од того, як по тілівізору будут дебати. Ми ше ж не бачили, хто як уміє дебати. А не дурно же ж є така приказка в народі: «Як дебає, так і робе». Як він не годен гарно дебати, то толку з нього не буде. От ми й подивимся: которий усіх харашо віддебає, за того і проголосуємо…»
А він кае мені, шо тра голосувати не серцьом, а гумом, і шо тра дивитися їхню програму. А я йому кау: «Чоловіче добрий, програму я дивлюся, в програмі в мене сєріал «Крамеліта», і хай вони всі вигорат синім пламенєм». А тут саме проснувся мій старий собака, то цей чоловічина тако задки-задки тай у хвіртку, але ше до мене кае: «Ви, баушка, добре подумайте про свій вибір, бо від цего буде залежати, шо ми лишим нащадкам». А я йому кау: «Чоловіче добрий, я то знаю, шо я лишу нащадкам. Я як випишуся в вишеньки, то гонукам лишу хату, пай земельний, садок, дванадцять подушок і швейну машинку «Цінгер». А ті гандидити і дупотати шо лишат? Вони ше й позабирают то, шо я лишу, шоб їх всіх вилами за ребра забрало…» Він ше шось мені хтів доказати, а я йому кау: «Йди ти, синок, лісом до Йосипової матері тай попробуй ше її, глуху, знагітірувати». Тай той нагітатор пішов, а вже стемніло, то так я й недовигрібала…
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
