ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Протополю
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
* 191 *
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
"Загаснув серпень. Літо відбулося..."
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Осінній роман
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Буцяк (1984) / Вірші

 А літо краще бачиться із осені
А літо краще бачиться із осені,
І правий берег з лівого – видніший
По мокрому піску ногами босими
Ми будем бігти навздогін за вітром
Ми будем знати, що холодні ночі –
Це найтепліших днів самотні сестри.
О, наймогутніша науко болю!
Нам не судилось з відчаю померти.

І ось тепер немов велике море
На нас потоком пролилося небо
Ми мовчимо. І нас на світі – двоє
Яка самотність! Але так і треба…




Найвища оцінка Ореста Возняк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 11:09:18
Переглядів сторінки твору 6324
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.889 / 5.33  (4.780 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.427 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.09 16:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 11:29:47 ]
оооо мені дуже дуже подобаэться))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 11:34:46 ]
самотність удвох? :о)файно...
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 11:41:15 ]
Гарний вірш, образний, а "наймогутніша наука болю" - просто афористично звучить! Гарно!
Трішки муляє око відсутність рими "ночі-болю", і я наіть намагалася щось придумати, аби запропонувати заміну - у мене нічого не вийшло))) Значить, так має бути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 11:44:46 ]
дякую всім за коментарі.
Щодо рим - то вони у мене завжди були наближеними, я там навіть і не намагаюсь поки-що добитись досконалості, адже писала раніше лише білі вірші, я так чула, так сприймала і десь воно, мабуть, і залишилось оце сприйняття досі. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:55:58 ]
Іринко, даруйте, а чому "правий берег з лівого – видніший" а не навпаки? У Києві, наприклад, навпаки: правий вищий, тож із нього лівий - як на долоні... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 14:15:16 ]
Дякую, Наталко, за коментар.
В контексті цього вірша не має принципового значення: чи правий берег з лівого видніший, чи лівий - з правого. Це не більше, аніж просто образ.
Малось на увазі, що зсередини подій, активно їх переживаючи, важко їх об'єктивно оцінити; потрібно на них подивитись наче збоку, потрібна рефлексія. Та образ, як правило, місткіший, в ньому кожен може для себе знайти нові конотації.
Тому я не люблю пояснювати, що саме я мала на увазі під певним образом, адже кожен всерівно побачить щось своє. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 14:46:54 ]
А-а-а, це образ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 14:55:30 ]
угу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 15:01:43 ]
Одвічна двополюсність життя.
Дуже вдалий початок, але останній рядок не достатньо сильний, як на мене. Чекаєш нового витка, нової думки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 15:10:58 ]
не завжди вдається дотримати настрій до кінця. А закінчувати вірш - це взагалі мистецтво :)
Тож, цілком можливо, що кінцівка не така добра, як би хотілось )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 15:12:01 ]
одвічна двополюсність, а людина, як завжди - між полюсами. От і живи з цим ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 15:12:18 ]
одвічна двополюсність, а людина, як завжди - між полюсами. От і живи з цим ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 15:17:38 ]
а хто-хто поцупив мою любиму риму небо/треба!?
суворо робить бровки хаткою (доміком)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 15:20:17 ]
а ніхто не цупив. Вона сама мені всміхалась і просилась у віршик. Як було не впустити?
/ хвацько підморгує / ось так: ;)