Вони-це Сем і Ханна!Вони зустрічалися вьсого два місяці, проте вона любила його до нестями.А він свого кохання не показував, хіба що добрим ставленням до неї і розумінням.Проходили хвилини, години, дні,тижні. Серце Ханни при кожній зустрічі билось все сильніше і сильніше, подихи були все трепетливішими, а поцілунки бажанішими.І як звичайна дівчина, Ханна ні на що не надіялась, просто жила одним днем, однією зустріччю, і мріяла...мріяла про те, що все життя попереду пройде разом з Ним, коханим Семом!
Ханна чекала лише одного, що він, заможний хлопець покохає її так сильно,що не дивитиметься на її матерільні блага, які були не зовсім втішними. Вона думала..думала..переживала...
І таки Сем зрозумів, що не має кращої для нього на світі ніх прекрасна Ханна, добра, мила, чуйна, яка завжди його розуміла, підтримувала, жила ним! Несподівано, Сем відчув крик своє душі, відчув прискорений стукіт свого серця, шалений темп дихання при при погляді милої Ханни! І подивившись у її безкраї карі очі, доторкнувшись до шовковистого каштанового волосся, відчувши приємний запах її шкіри, все-таки сказав: "Я ЛЮБЛЮ...ЛЮБЛЮ...тільки тебе!".Вони зійшлись поглядами, серця билися в одному ритмі, і , кришталева сльоза виринула з очей Ханни...І в ту мить, полив літній теплий дощ, під яким стояли два закохані серця, що зливалися в одне...2010рік.