ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Опікунці залітних янголів
Образ твору Сиди і слухай, як він грає…
Хоч це вже точно – не твоє,
Але подібність серце крає
І мукам край не настає.

На підвіконні в коридорі –
Твій персональний полігон:
Хрипкі гітарні перебори
І юна усмішка його.

І поки музика лунає,
Ламай свій ритм і прав життя –
Лише вона туди вертає,
Куди немає вороття.

11.12.2009 р.




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-17 15:16:39
Переглядів сторінки твору 6834
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.38  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.837 / 5.25  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:19:26 ]
Ех... Рамантіка в Віннециі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 12:33:11 ]
Що, впізнав? ;) Тільки от янголи Юлі якісь усе калічкуваті трапляються... Літати лінуються, а ходити толком не вміють. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:42:02 ]
Навчаться, кому тре, а кому не тре той не тре))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:12:40 ]
мило!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 17:25:37 ]
Гранціки колюч переломлен пополам)
А наш батюкшка ленін совсем усоп)
Не п"е дешевого вина з капетів
Така відверта. Мила хуліганка
серед її знайомих є поети!

О! О-о-о, серед її знайомих є поети... о-о-оо-о, серед її знаймих є поєти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 20:13:34 ]
Ну, Деньчик, тебе й загребло! Такий мікс... спонтанно чи ще й думав? ;)) Під гітару співав? Чи без супроводу?
По-моєму, правильніше буде: "Серед її знайомих ще й не-поети стрічаються" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:49:11 ]
Хоча "І мукам край не настає" трішки псує враження, але "особистий полігон" подобається все одно. І музика - так! - вона може все. Тільки не навчить янголів ходити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:37:55 ]
Опа, а з брюнетками ти наче більш поміркований...
Та шож це за іронія долі така?
Я рада що ти слухняний хлопчик і пішов таки щукати собі співбесідниць для конструктивного спілкування а не для самоствердження тепер ще зроби одну милість.
Або перестань звинувачувати безнадійних блондинок, у тому шо їм важко думати, або не сунься зі своїм конструктивом у віршах написаних для мене.
Подобається полігон? - Мій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:00:50 ]
Ви не уважні, Юліє. Лео не "пішов шукати", а його гостинно запросили. І він, як джентльмен, наніс візит. Хто ж знав, що цей вірш написаний для Вас особисто?
"Безнадійні блондинки" - хороший термін. Ви їх таким чином захищаєте? Не перестарайтесь :))
"Сунутися" кудись чи ні - не Вам вирішувати, на щастя. До Вас особисто Лео не зайде - можете бути впевненою. Ваш "полігон" йому не подобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:18:58 ]
Доброго вечора в нашій хаті! Я лише кота насмілилася запросити - а тут сам господар... Перевіряєте, чи підходяща тут компанія для вашого котика? ;)
А щодо того рядка, що "псує враження", то ключове слово там "край" (Cry Angel). Але то зрозуміло лише нам з Юлею... ну і ще половині Вінниці, а якщо з вашої мансарди нашої Башти не видно, то звідкіля ж вам знати такі нюанси, ага...
Втім, це не знімає з мене відповідальності - можна було б якось по-іншому це слово обіграти. Ледач...
До речі, це й не вірш, а пісенька з такою собі простенькою мелодією-гойдалкою. А в пісеньках тексти можуть бути і не дуже... того... (не знає, як закінчити речення, плутається у словах і гепається під стіл, під яким щось дзенькає... потім - булькає).
...І вззззззагалі, поки ви там з Юлею цапаєтесь, я зззззвідси не вилізу! Бо крові боюся - (гик!) - а казала ж, кота пришліть... а то куди вам до її кігтів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:30:29 ]
(теж залазить під стол - туди, де дзенькає і булькає, і пошепки каже: не бійтеся, вилазьте, все скінчилося. Юля, мабуть, просто випила валеріанку, яка Зігмунду призначалася, але вона на неї якось дивно подіяла. Чого не буває на вінницьких Баштах :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 19:10:20 ]
О, Лео! (Посувається) Сідайте, пригощайтеся... тут ще трошки є. О, Башта!..
Знаєте, а Юля була Хазяйкою Башти. Реально. Це навіть крутіше, ніж Хазяйка Мідної гори. О-о-о... Нічна Вінниця з висоти шостого поверху... Чого тільки там не було!
(Світло гасне, стіна навпроти перетворюється раптом на екран, на якому... ех!)