ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Опікунці залітних янголів
Образ твору Сиди і слухай, як він грає…
Хоч це вже точно – не твоє,
Але подібність серце крає
І мукам край не настає.

На підвіконні в коридорі –
Твій персональний полігон:
Хрипкі гітарні перебори
І юна усмішка його.

І поки музика лунає,
Ламай свій ритм і прав життя –
Лише вона туди вертає,
Куди немає вороття.

11.12.2009 р.




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-17 15:16:39
Переглядів сторінки твору 6503
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.38  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.837 / 5.25  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:19:26 ]
Ех... Рамантіка в Віннециі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 12:33:11 ]
Що, впізнав? ;) Тільки от янголи Юлі якісь усе калічкуваті трапляються... Літати лінуються, а ходити толком не вміють. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:42:02 ]
Навчаться, кому тре, а кому не тре той не тре))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:12:40 ]
мило!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 17:25:37 ]
Гранціки колюч переломлен пополам)
А наш батюкшка ленін совсем усоп)
Не п"е дешевого вина з капетів
Така відверта. Мила хуліганка
серед її знайомих є поети!

О! О-о-о, серед її знайомих є поети... о-о-оо-о, серед її знаймих є поєти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 20:13:34 ]
Ну, Деньчик, тебе й загребло! Такий мікс... спонтанно чи ще й думав? ;)) Під гітару співав? Чи без супроводу?
По-моєму, правильніше буде: "Серед її знайомих ще й не-поети стрічаються" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:49:11 ]
Хоча "І мукам край не настає" трішки псує враження, але "особистий полігон" подобається все одно. І музика - так! - вона може все. Тільки не навчить янголів ходити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:37:55 ]
Опа, а з брюнетками ти наче більш поміркований...
Та шож це за іронія долі така?
Я рада що ти слухняний хлопчик і пішов таки щукати собі співбесідниць для конструктивного спілкування а не для самоствердження тепер ще зроби одну милість.
Або перестань звинувачувати безнадійних блондинок, у тому шо їм важко думати, або не сунься зі своїм конструктивом у віршах написаних для мене.
Подобається полігон? - Мій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:00:50 ]
Ви не уважні, Юліє. Лео не "пішов шукати", а його гостинно запросили. І він, як джентльмен, наніс візит. Хто ж знав, що цей вірш написаний для Вас особисто?
"Безнадійні блондинки" - хороший термін. Ви їх таким чином захищаєте? Не перестарайтесь :))
"Сунутися" кудись чи ні - не Вам вирішувати, на щастя. До Вас особисто Лео не зайде - можете бути впевненою. Ваш "полігон" йому не подобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:18:58 ]
Доброго вечора в нашій хаті! Я лише кота насмілилася запросити - а тут сам господар... Перевіряєте, чи підходяща тут компанія для вашого котика? ;)
А щодо того рядка, що "псує враження", то ключове слово там "край" (Cry Angel). Але то зрозуміло лише нам з Юлею... ну і ще половині Вінниці, а якщо з вашої мансарди нашої Башти не видно, то звідкіля ж вам знати такі нюанси, ага...
Втім, це не знімає з мене відповідальності - можна було б якось по-іншому це слово обіграти. Ледач...
До речі, це й не вірш, а пісенька з такою собі простенькою мелодією-гойдалкою. А в пісеньках тексти можуть бути і не дуже... того... (не знає, як закінчити речення, плутається у словах і гепається під стіл, під яким щось дзенькає... потім - булькає).
...І вззззззагалі, поки ви там з Юлею цапаєтесь, я зззззвідси не вилізу! Бо крові боюся - (гик!) - а казала ж, кота пришліть... а то куди вам до її кігтів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:30:29 ]
(теж залазить під стол - туди, де дзенькає і булькає, і пошепки каже: не бійтеся, вилазьте, все скінчилося. Юля, мабуть, просто випила валеріанку, яка Зігмунду призначалася, але вона на неї якось дивно подіяла. Чого не буває на вінницьких Баштах :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 19:10:20 ]
О, Лео! (Посувається) Сідайте, пригощайтеся... тут ще трошки є. О, Башта!..
Знаєте, а Юля була Хазяйкою Башти. Реально. Це навіть крутіше, ніж Хазяйка Мідної гори. О-о-о... Нічна Вінниця з висоти шостого поверху... Чого тільки там не було!
(Світло гасне, стіна навпроти перетворюється раптом на екран, на якому... ех!)