ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Опікунці залітних янголів
Образ твору Сиди і слухай, як він грає…
Хоч це вже точно – не твоє,
Але подібність серце крає
І мукам край не настає.

На підвіконні в коридорі –
Твій персональний полігон:
Хрипкі гітарні перебори
І юна усмішка його.

І поки музика лунає,
Ламай свій ритм і прав життя –
Лише вона туди вертає,
Куди немає вороття.

11.12.2009 р.




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-17 15:16:39
Переглядів сторінки твору 6438
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.010 / 5.38  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.837 / 5.25  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:19:26 ]
Ех... Рамантіка в Віннециі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 12:33:11 ]
Що, впізнав? ;) Тільки от янголи Юлі якісь усе калічкуваті трапляються... Літати лінуються, а ходити толком не вміють. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:42:02 ]
Навчаться, кому тре, а кому не тре той не тре))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:12:40 ]
мило!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 17:25:37 ]
Гранціки колюч переломлен пополам)
А наш батюкшка ленін совсем усоп)
Не п"е дешевого вина з капетів
Така відверта. Мила хуліганка
серед її знайомих є поети!

О! О-о-о, серед її знайомих є поети... о-о-оо-о, серед її знаймих є поєти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 20:13:34 ]
Ну, Деньчик, тебе й загребло! Такий мікс... спонтанно чи ще й думав? ;)) Під гітару співав? Чи без супроводу?
По-моєму, правильніше буде: "Серед її знайомих ще й не-поети стрічаються" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:49:11 ]
Хоча "І мукам край не настає" трішки псує враження, але "особистий полігон" подобається все одно. І музика - так! - вона може все. Тільки не навчить янголів ходити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:37:55 ]
Опа, а з брюнетками ти наче більш поміркований...
Та шож це за іронія долі така?
Я рада що ти слухняний хлопчик і пішов таки щукати собі співбесідниць для конструктивного спілкування а не для самоствердження тепер ще зроби одну милість.
Або перестань звинувачувати безнадійних блондинок, у тому шо їм важко думати, або не сунься зі своїм конструктивом у віршах написаних для мене.
Подобається полігон? - Мій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:00:50 ]
Ви не уважні, Юліє. Лео не "пішов шукати", а його гостинно запросили. І він, як джентльмен, наніс візит. Хто ж знав, що цей вірш написаний для Вас особисто?
"Безнадійні блондинки" - хороший термін. Ви їх таким чином захищаєте? Не перестарайтесь :))
"Сунутися" кудись чи ні - не Вам вирішувати, на щастя. До Вас особисто Лео не зайде - можете бути впевненою. Ваш "полігон" йому не подобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:18:58 ]
Доброго вечора в нашій хаті! Я лише кота насмілилася запросити - а тут сам господар... Перевіряєте, чи підходяща тут компанія для вашого котика? ;)
А щодо того рядка, що "псує враження", то ключове слово там "край" (Cry Angel). Але то зрозуміло лише нам з Юлею... ну і ще половині Вінниці, а якщо з вашої мансарди нашої Башти не видно, то звідкіля ж вам знати такі нюанси, ага...
Втім, це не знімає з мене відповідальності - можна було б якось по-іншому це слово обіграти. Ледач...
До речі, це й не вірш, а пісенька з такою собі простенькою мелодією-гойдалкою. А в пісеньках тексти можуть бути і не дуже... того... (не знає, як закінчити речення, плутається у словах і гепається під стіл, під яким щось дзенькає... потім - булькає).
...І вззззззагалі, поки ви там з Юлею цапаєтесь, я зззззвідси не вилізу! Бо крові боюся - (гик!) - а казала ж, кота пришліть... а то куди вам до її кігтів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:30:29 ]
(теж залазить під стол - туди, де дзенькає і булькає, і пошепки каже: не бійтеся, вилазьте, все скінчилося. Юля, мабуть, просто випила валеріанку, яка Зігмунду призначалася, але вона на неї якось дивно подіяла. Чого не буває на вінницьких Баштах :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 19:10:20 ]
О, Лео! (Посувається) Сідайте, пригощайтеся... тут ще трошки є. О, Башта!..
Знаєте, а Юля була Хазяйкою Башти. Реально. Це навіть крутіше, ніж Хазяйка Мідної гори. О-о-о... Нічна Вінниця з висоти шостого поверху... Чого тільки там не було!
(Світло гасне, стіна навпроти перетворюється раптом на екран, на якому... ех!)