Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Слава Ульянов (1991) /
Проза
стоп
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
стоп
стоп. отвлекитесь на минуту от ваших проблем. возможно то, что я скажу, вы слышали сотни раз.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
