ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Слава Ульянов (1991) / Проза

 стоп
стоп. отвлекитесь на минуту от ваших проблем. возможно то, что я скажу, вы слышали сотни раз.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-17 22:06:42
Переглядів сторінки твору 553
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.17 22:08
Автор у цю хвилину відсутній