
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.08
22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
2025.09.08
16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
2025.09.08
08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
2025.09.08
08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
2025.09.07
21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
2025.09.07
19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
2025.09.07
14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
2025.09.07
12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2025.09.07
07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/
2025.09.07
05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
2025.09.06
11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
2025.09.06
07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Слава Ульянов (1991) /
Проза
стоп
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
стоп
стоп. отвлекитесь на минуту от ваших проблем. возможно то, что я скажу, вы слышали сотни раз.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію