ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Слава Ульянов (1991) / Проза

 стоп
стоп. отвлекитесь на минуту от ваших проблем. возможно то, что я скажу, вы слышали сотни раз.
оглянитесь вокруг. что вы видите вокруг? пусть это будет ваш стол, компьютер на нём, чашка с кофе, книги, журналы, стул на котором вы сидите, телефон, кровать, шкаф, вообще, вся мебель, обои, паркет, телевизор. что объединяет все эти предметы? без чего эти атрибуты жизни не существовали бы?
ответ – нефть. возможно без неё, вы бы сейчас не сидели и не читали бы это. так как ни стула ни компьютера не было бы. нечего читать, не на чем писать или рисовать, нечего смотреть по телевизору. его ведь тоже нет. не страшно? а как насчет одежды, еды, теплых батарей в вашей квартире, самой квартиры. уже страшнее? это тоже то, чего бы без черного золота не было бы. удивляетесь, при чем здесь нефть? любая вещь и любой предмет после производства должны быть доставлены к вам. по воздуху, морю или по суше. почти все транспортные средства нужно заправлять нефтью. исключением есть поезда. но этот вид транспортировки сейчас не актуален. он игнорируется. нефтяными корпорациями делается всё возможное, чтобы использовался только их продукт. и ведь нельзя же ж/д средствами переправить груз на другой континент за океаном. мы все зависим от нефти. а она не бесконечна. мы закрываем глаза, говорим – «а что мы можем сделать?», и всячески игнорируем эту важнейшую проблему. пока все ожидают таинственного «майского» конца света, мы уменьшаем годы «спокойной» жизни, которая нам осталась и ничего не делаем, чтобы изменить что-либо.
раньше, главным топливом был уголь. ещё раньше – древесина. одно пришло на смену другому. если человечество не найдет замену нефти, вряд ли оно доживёт это столетие. конец, или по крайней мере, большие перемены в нашем образе жизни близок. будут войны за нефть(и не такие, которые сейчас ведёт Америка, а открытые войны). закончится нефть. даже та, которую сохраняют штаты в своих землях, будет война за оставшиеся ресурсы. а что потом?
людьми управляют правительства. правительствам более сильные правительства, а ними нефтяные компании. чтобы что-нибудь изменить надо избавляться от этой иерархии.
вы подумаете – «это всего лишь слова, что ТЫ реально можешь сделать? что МЫ можем сделать прочитав это?». я не знаю. но разве, признание проблемы не есть первым шагом её решения?
для наших нас это и последующие столетия не будут радужными. конечно, если мы раньше не вымрем от СПИДа или от какого-нибудь вируса, искусственно выращенного фармацевтическими компаниями.
я уверен, вы слышали об этом сотни раз, но в вас это ничего не изменило. и этот сто первый раз вряд ли что-то изменит. но всё-таки я попробую.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-17 22:06:42
Переглядів сторінки твору 720
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.17 22:08
Автор у цю хвилину відсутній