ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Питання до Бога
Боже, Ісусе Христе,
Царю Ти наш небесний!
Душа в мене,
може,
розхристана,
може,
далека від істин.

Боже, одного разу
хочу Тебе спитати –
чи важко Тобі
бути Богом?
вічно людей прощати?

Ти поясни мені , Боже,
як це - у серці вмістити
любов- таку величезну,
щоб
ворогів
любити?

Дивись, в цьому світі земному
стільки є сліз і гріхів,
байдужості,
заздрості,
злоби...

Тобі –
лиш церковний спів...

Я так би хотіла бути
мудрою,
доброю,
світлою.
Я так би хотіла здобути
небо в своїх думках!

То як же Ти зміг,
мій Господи, –
пробачити всі провини,
пробачити кров і сльози –
пробачити –
і здолати
перед розп’яттям страх...

Як я повинна іти?
Боже, навчи мене Ти!


2004




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 21:55:00
Переглядів сторінки твору 6911
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.952 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 22:11:47 ]
Сповідально звучить, Любо.
Єдине от... Здається, канонічне звертання - "Господи", а не "Господе"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 22:27:35 ]
Дякую, Сергію. Вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 22:29:32 ]
))) нема за що

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 22:30:48 ]
Дуже щиро. І не схоже на інші молитви: "Боже, дай..."
А відповіді є у Вашому серці! Саме там, де і живе Він...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:30:10 ]
Так, Юлю, там і шукала ті відповіді...
Я після цього вірша змінилася. Почнаю день словами
"Дякую Тобі, Боже..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 06:21:52 ]
Хороший початок... Продовжуйте... І занурюйте серце
у Святе Письмо... Шліфуйте думку... Одного разу тут недостатньо і земного життя теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:31:16 ]
Ваша правда, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 09:08:28 ]
Молодчина, Любцю!
Такі твори СВІТЯТЬСЯ, вони підносять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:33:16 ]
Дякую, Ярославе, дуже приємно почути таку високу оцінку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 11:37:42 ]
Підписуюсь під кожним словом...Дай вам Бог, Любочко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:34:38 ]
Дякую, Патарочко, вкотре переконуюся - поезія - це те, що розуміютьі відчувають багато людей, але комусь вдаєсться це ВИСЛОВИТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 13:19:49 ]
я теж хочу, щоби Бог мені пояснив. ну...те, що в третій строфі. всі хочуть.

авторові - вірю.
гарний вірш, пані Любо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:36:19 ]
Пані Ганно, всі відповіді приходять - коли їх шукаєш. Я аж після своїх ягідкових сорока п2яти почала розуміти , що означає - прощати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 13:47:27 ]
А може кожна поезія є молитвою і кожна молитва поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 17:37:22 ]
І я так думаю. пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 12:07:16 ]
Тема і загальна, й сокровенна...Дякую, що одягнули у слова й мої почування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 19:07:31 ]
Дякую, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:43:19 ]
ви прекрасний автор. мабуть, добре, що у наш дивний час все ж є люди, які ще відчувають Божу присутність, які творять від його імені.
знаєте, у моєму університеті моя група з англійської мови складається із 12 людей. була тема "Релігія" - і 4 призналися, що вони атеїсти. ми запитали їх, що якщо ж вони колись помруть і від них нічого не залишеться, чому ж вони сьогодні не чинять самогубства? адже ж байдуже, коли помреш?
вони не знали відповіді.
пані Любо, сьогодні Ваші вірші потрібні як ніколи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 19:00:41 ]
Дякую,Мирославе, Ви зворушили мене такою оцінкою. Так приємно почути такі слова!
Я довгий час комплексувала і не показувала "на люди" те, що я пишу. Мучило тільки одне питання - а навіщо потрібні мої вірші? Може, це банально? це те, що відомо всім? може, я просто нне маю права щось казати? Чи так уже багато у мене досвіду і мудрості? Але через те, що вірші - самі проростали із мене і просилися на волю -писала, потім таки стала їх публікувати...
Помогли добрі люди, їх підтримка.
А ще фраза, яку я колись почула
"Те, що приходить - зверху - це поезія.
А те, що ти пишеш від себе - це просте римування."
Без Юожого натхнення не було би ані слова...