ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ПРО ДНІ НАРОДЖЕННЯ
З Висоцьким народитись в один день –
Це почесно, але не вдалося…
Двадцять п’яте січня – для пісень.
Двадцять шосте – повне безголосся.

Двадцять п’яте січня – крик душі,
І гітарні струни, наче нерви!
Двадцять шосте – отакі вірші,
Знаю сам – далеко не шедеври…

ЖИвимо натхнення ми своє
Я – від Ольги, тезка – від Марини…
Але в нас і спільна дата є:
Двадцять восьме липня – іменини!

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 15:49:36
Переглядів сторінки твору 12184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:56:56 ]
Патаро, я зворушений і Вашим віршем-вітанням, і тією делікатністю, з якою Ви зменшили мій вік на один рік. Рік - це багато. Мене вітав сьогодні колега з Донецька, побажав 100 років, а я його запросив на 100-річний ювілей у 2052 році і попередив, що це - п'ятниця, так що поїздку на дачу хай не планує, а їде до мене. Йому гірше, він 1950 р.н., теж 26.01, його 100-річчя в середу, так що людей буде менше.
Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:06:43 ]
Шановний імениннику, це я цілий січень з роком пробуксовую - старість не радість. ;-))) Але це, напевно, провидіння писало, а мене як посередника використало. Як на мене, ви на свій вік не виглядаєте, так що рік скостити це ще й мало.

На день пізніше від Висоцького
Та ще п'ятнадцяти рокІв,
Як результат кохання плотського,
Родився хлопчик у батьків.

Кричав малий несамовито
На весь пологовий будинок,
Хотів новину всім відкрити -
Поет з'явився у цю днину!!!

Він мало ще живе на світі -
Лиш п'ятдесят та вісім років...
Йому бажаю море квітів
І стіл багатий та широкий.

За тим столом щоб ті зібрались,
Що поважають його щиро.
Щоб пили, їли, веселились
Лиш би не рознесли квартиру.

Нехай же Бог йому дарує
Натхнення, щастя та здоров'я,
А Ольга, що за музу всує,
Хай обдаровує любов'ю!!!

А попереднє моє позорище зітріть, будьте ласкаві. Ще раз вітаю від душі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 13:16:03 ]
"Позорище" затер, Ваш вірш гостям за столом вдома зачитав, квартира вцілІла, Ольга проінструктована.
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:23:04 ]
Здоров'я і добра,
удачі і тепла,
любові, віри, миру,
Шановний Володимире!
З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:17:44 ]
аж страшно...
не люблю думати про свій вік.
мужаймося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:11:10 ]
Добрий вечір!
Поздоровляю! :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 13:22:35 ]
У мене теж є певні постаті, до котрих я по-сестринському... чи по-дочірньому.
Це щире звернення поета багато про Вас говорить і до багато чого зобов'язує. Я знаю, що це не "зарисовка на прессу". Сама переживала і переживаю подібне. Смію обтяжити Вас читанням цього подібного. Щоб не займало багато території у коментарях, прочитайте й видаліть.

МАРИНЕ ЦВЕТАЕВОЙ
Что между заповедей Божьих —
в твоих оставлено стихах.
Я — не читатель, не прохожий.
Твое, что не успела, — "Ах!"
Твой слог и знаки препинаний,
движений судорожных боль.
Тропа твоих благих скитаний.
И на висках — кристаллом — соль.
После тебя стихи — цветами!
Ушла и возродилась здесь.
Раба Марина Государыня Цветаева!
Моей слезы невыносимый вес.

АННА И МАРИНА
У Анны — небеса, а у Марины — дождь,
у первой — звезды, у второй — кометы...
Если во всем до глубины дойдешь,
то соберешь все гения приметы.
Марина — свет и Анна — тоже свет.
И обе — радуги с землей пересеченье.
Если одна — вопрос, найдешь ответ,
другой прочтя стихотворенье.
Две ангелоподобны, жрицы две.
Стрелы две из одного старта.
Две створки — и открылась дверь.
Два лика у гадальной карты.
Две остроты на лезвии одном,
которая и чью судьбу разделит?
Чьих крыльев круче раненый излом?
Моя душа им безраздельно верит.


НИКОЛАЮ ГЛАЗКОВУ
Узнаю, узнаю — как отца,
не сверяю наш код генетический.
Я— от этого мудреца
и от жажды своей поэтической.
У нас родина с ним одна
и творить — от Небес разрешение.
Так знакомо щемит десна
от Глазкова стихотворения.
Так стремительно высока
асимметрии ветка сильная.
Не ослабнет моя рука
над твоими чернилами синими.

Є присвяти й українським поетам. Вони там, на моїй сторінці.