ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ПРО ДНІ НАРОДЖЕННЯ
З Висоцьким народитись в один день –
Це почесно, але не вдалося…
Двадцять п’яте січня – для пісень.
Двадцять шосте – повне безголосся.

Двадцять п’яте січня – крик душі,
І гітарні струни, наче нерви!
Двадцять шосте – отакі вірші,
Знаю сам – далеко не шедеври…

ЖИвимо натхнення ми своє
Я – від Ольги, тезка – від Марини…
Але в нас і спільна дата є:
Двадцять восьме липня – іменини!

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 15:49:36
Переглядів сторінки твору 11471
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:56:56 ]
Патаро, я зворушений і Вашим віршем-вітанням, і тією делікатністю, з якою Ви зменшили мій вік на один рік. Рік - це багато. Мене вітав сьогодні колега з Донецька, побажав 100 років, а я його запросив на 100-річний ювілей у 2052 році і попередив, що це - п'ятниця, так що поїздку на дачу хай не планує, а їде до мене. Йому гірше, він 1950 р.н., теж 26.01, його 100-річчя в середу, так що людей буде менше.
Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:06:43 ]
Шановний імениннику, це я цілий січень з роком пробуксовую - старість не радість. ;-))) Але це, напевно, провидіння писало, а мене як посередника використало. Як на мене, ви на свій вік не виглядаєте, так що рік скостити це ще й мало.

На день пізніше від Висоцького
Та ще п'ятнадцяти рокІв,
Як результат кохання плотського,
Родився хлопчик у батьків.

Кричав малий несамовито
На весь пологовий будинок,
Хотів новину всім відкрити -
Поет з'явився у цю днину!!!

Він мало ще живе на світі -
Лиш п'ятдесят та вісім років...
Йому бажаю море квітів
І стіл багатий та широкий.

За тим столом щоб ті зібрались,
Що поважають його щиро.
Щоб пили, їли, веселились
Лиш би не рознесли квартиру.

Нехай же Бог йому дарує
Натхнення, щастя та здоров'я,
А Ольга, що за музу всує,
Хай обдаровує любов'ю!!!

А попереднє моє позорище зітріть, будьте ласкаві. Ще раз вітаю від душі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 13:16:03 ]
"Позорище" затер, Ваш вірш гостям за столом вдома зачитав, квартира вцілІла, Ольга проінструктована.
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:23:04 ]
Здоров'я і добра,
удачі і тепла,
любові, віри, миру,
Шановний Володимире!
З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:17:44 ]
аж страшно...
не люблю думати про свій вік.
мужаймося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:11:10 ]
Добрий вечір!
Поздоровляю! :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 13:22:35 ]
У мене теж є певні постаті, до котрих я по-сестринському... чи по-дочірньому.
Це щире звернення поета багато про Вас говорить і до багато чого зобов'язує. Я знаю, що це не "зарисовка на прессу". Сама переживала і переживаю подібне. Смію обтяжити Вас читанням цього подібного. Щоб не займало багато території у коментарях, прочитайте й видаліть.

МАРИНЕ ЦВЕТАЕВОЙ
Что между заповедей Божьих —
в твоих оставлено стихах.
Я — не читатель, не прохожий.
Твое, что не успела, — "Ах!"
Твой слог и знаки препинаний,
движений судорожных боль.
Тропа твоих благих скитаний.
И на висках — кристаллом — соль.
После тебя стихи — цветами!
Ушла и возродилась здесь.
Раба Марина Государыня Цветаева!
Моей слезы невыносимый вес.

АННА И МАРИНА
У Анны — небеса, а у Марины — дождь,
у первой — звезды, у второй — кометы...
Если во всем до глубины дойдешь,
то соберешь все гения приметы.
Марина — свет и Анна — тоже свет.
И обе — радуги с землей пересеченье.
Если одна — вопрос, найдешь ответ,
другой прочтя стихотворенье.
Две ангелоподобны, жрицы две.
Стрелы две из одного старта.
Две створки — и открылась дверь.
Два лика у гадальной карты.
Две остроты на лезвии одном,
которая и чью судьбу разделит?
Чьих крыльев круче раненый излом?
Моя душа им безраздельно верит.


НИКОЛАЮ ГЛАЗКОВУ
Узнаю, узнаю — как отца,
не сверяю наш код генетический.
Я— от этого мудреца
и от жажды своей поэтической.
У нас родина с ним одна
и творить — от Небес разрешение.
Так знакомо щемит десна
от Глазкова стихотворения.
Так стремительно высока
асимметрии ветка сильная.
Не ослабнет моя рука
над твоими чернилами синими.

Є присвяти й українським поетам. Вони там, на моїй сторінці.