ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ПРО ДНІ НАРОДЖЕННЯ
З Висоцьким народитись в один день –
Це почесно, але не вдалося…
Двадцять п’яте січня – для пісень.
Двадцять шосте – повне безголосся.

Двадцять п’яте січня – крик душі,
І гітарні струни, наче нерви!
Двадцять шосте – отакі вірші,
Знаю сам – далеко не шедеври…

ЖИвимо натхнення ми своє
Я – від Ольги, тезка – від Марини…
Але в нас і спільна дата є:
Двадцять восьме липня – іменини!

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 15:49:36
Переглядів сторінки твору 12860
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:56:56 ]
Патаро, я зворушений і Вашим віршем-вітанням, і тією делікатністю, з якою Ви зменшили мій вік на один рік. Рік - це багато. Мене вітав сьогодні колега з Донецька, побажав 100 років, а я його запросив на 100-річний ювілей у 2052 році і попередив, що це - п'ятниця, так що поїздку на дачу хай не планує, а їде до мене. Йому гірше, він 1950 р.н., теж 26.01, його 100-річчя в середу, так що людей буде менше.
Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:06:43 ]
Шановний імениннику, це я цілий січень з роком пробуксовую - старість не радість. ;-))) Але це, напевно, провидіння писало, а мене як посередника використало. Як на мене, ви на свій вік не виглядаєте, так що рік скостити це ще й мало.

На день пізніше від Висоцького
Та ще п'ятнадцяти рокІв,
Як результат кохання плотського,
Родився хлопчик у батьків.

Кричав малий несамовито
На весь пологовий будинок,
Хотів новину всім відкрити -
Поет з'явився у цю днину!!!

Він мало ще живе на світі -
Лиш п'ятдесят та вісім років...
Йому бажаю море квітів
І стіл багатий та широкий.

За тим столом щоб ті зібрались,
Що поважають його щиро.
Щоб пили, їли, веселились
Лиш би не рознесли квартиру.

Нехай же Бог йому дарує
Натхнення, щастя та здоров'я,
А Ольга, що за музу всує,
Хай обдаровує любов'ю!!!

А попереднє моє позорище зітріть, будьте ласкаві. Ще раз вітаю від душі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 13:16:03 ]
"Позорище" затер, Ваш вірш гостям за столом вдома зачитав, квартира вцілІла, Ольга проінструктована.
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:23:04 ]
Здоров'я і добра,
удачі і тепла,
любові, віри, миру,
Шановний Володимире!
З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:17:44 ]
аж страшно...
не люблю думати про свій вік.
мужаймося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:11:10 ]
Добрий вечір!
Поздоровляю! :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 13:22:35 ]
У мене теж є певні постаті, до котрих я по-сестринському... чи по-дочірньому.
Це щире звернення поета багато про Вас говорить і до багато чого зобов'язує. Я знаю, що це не "зарисовка на прессу". Сама переживала і переживаю подібне. Смію обтяжити Вас читанням цього подібного. Щоб не займало багато території у коментарях, прочитайте й видаліть.

МАРИНЕ ЦВЕТАЕВОЙ
Что между заповедей Божьих —
в твоих оставлено стихах.
Я — не читатель, не прохожий.
Твое, что не успела, — "Ах!"
Твой слог и знаки препинаний,
движений судорожных боль.
Тропа твоих благих скитаний.
И на висках — кристаллом — соль.
После тебя стихи — цветами!
Ушла и возродилась здесь.
Раба Марина Государыня Цветаева!
Моей слезы невыносимый вес.

АННА И МАРИНА
У Анны — небеса, а у Марины — дождь,
у первой — звезды, у второй — кометы...
Если во всем до глубины дойдешь,
то соберешь все гения приметы.
Марина — свет и Анна — тоже свет.
И обе — радуги с землей пересеченье.
Если одна — вопрос, найдешь ответ,
другой прочтя стихотворенье.
Две ангелоподобны, жрицы две.
Стрелы две из одного старта.
Две створки — и открылась дверь.
Два лика у гадальной карты.
Две остроты на лезвии одном,
которая и чью судьбу разделит?
Чьих крыльев круче раненый излом?
Моя душа им безраздельно верит.


НИКОЛАЮ ГЛАЗКОВУ
Узнаю, узнаю — как отца,
не сверяю наш код генетический.
Я— от этого мудреца
и от жажды своей поэтической.
У нас родина с ним одна
и творить — от Небес разрешение.
Так знакомо щемит десна
от Глазкова стихотворения.
Так стремительно высока
асимметрии ветка сильная.
Не ослабнет моя рука
над твоими чернилами синими.

Є присвяти й українським поетам. Вони там, на моїй сторінці.