ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
***
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Думки про нездале – 6
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
З голосу ЕЗОПА
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Нічого такого...
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ПРО ДНІ НАРОДЖЕННЯ
З Висоцьким народитись в один день –
Це почесно, але не вдалося…
Двадцять п’яте січня – для пісень.
Двадцять шосте – повне безголосся.

Двадцять п’яте січня – крик душі,
І гітарні струни, наче нерви!
Двадцять шосте – отакі вірші,
Знаю сам – далеко не шедеври…

ЖИвимо натхнення ми своє
Я – від Ольги, тезка – від Марини…
Але в нас і спільна дата є:
Двадцять восьме липня – іменини!

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 15:49:36
Переглядів сторінки твору 12447
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:56:56 ]
Патаро, я зворушений і Вашим віршем-вітанням, і тією делікатністю, з якою Ви зменшили мій вік на один рік. Рік - це багато. Мене вітав сьогодні колега з Донецька, побажав 100 років, а я його запросив на 100-річний ювілей у 2052 році і попередив, що це - п'ятниця, так що поїздку на дачу хай не планує, а їде до мене. Йому гірше, він 1950 р.н., теж 26.01, його 100-річчя в середу, так що людей буде менше.
Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:06:43 ]
Шановний імениннику, це я цілий січень з роком пробуксовую - старість не радість. ;-))) Але це, напевно, провидіння писало, а мене як посередника використало. Як на мене, ви на свій вік не виглядаєте, так що рік скостити це ще й мало.

На день пізніше від Висоцького
Та ще п'ятнадцяти рокІв,
Як результат кохання плотського,
Родився хлопчик у батьків.

Кричав малий несамовито
На весь пологовий будинок,
Хотів новину всім відкрити -
Поет з'явився у цю днину!!!

Він мало ще живе на світі -
Лиш п'ятдесят та вісім років...
Йому бажаю море квітів
І стіл багатий та широкий.

За тим столом щоб ті зібрались,
Що поважають його щиро.
Щоб пили, їли, веселились
Лиш би не рознесли квартиру.

Нехай же Бог йому дарує
Натхнення, щастя та здоров'я,
А Ольга, що за музу всує,
Хай обдаровує любов'ю!!!

А попереднє моє позорище зітріть, будьте ласкаві. Ще раз вітаю від душі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 13:16:03 ]
"Позорище" затер, Ваш вірш гостям за столом вдома зачитав, квартира вцілІла, Ольга проінструктована.
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:23:04 ]
Здоров'я і добра,
удачі і тепла,
любові, віри, миру,
Шановний Володимире!
З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:17:44 ]
аж страшно...
не люблю думати про свій вік.
мужаймося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:11:10 ]
Добрий вечір!
Поздоровляю! :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 13:22:35 ]
У мене теж є певні постаті, до котрих я по-сестринському... чи по-дочірньому.
Це щире звернення поета багато про Вас говорить і до багато чого зобов'язує. Я знаю, що це не "зарисовка на прессу". Сама переживала і переживаю подібне. Смію обтяжити Вас читанням цього подібного. Щоб не займало багато території у коментарях, прочитайте й видаліть.

МАРИНЕ ЦВЕТАЕВОЙ
Что между заповедей Божьих —
в твоих оставлено стихах.
Я — не читатель, не прохожий.
Твое, что не успела, — "Ах!"
Твой слог и знаки препинаний,
движений судорожных боль.
Тропа твоих благих скитаний.
И на висках — кристаллом — соль.
После тебя стихи — цветами!
Ушла и возродилась здесь.
Раба Марина Государыня Цветаева!
Моей слезы невыносимый вес.

АННА И МАРИНА
У Анны — небеса, а у Марины — дождь,
у первой — звезды, у второй — кометы...
Если во всем до глубины дойдешь,
то соберешь все гения приметы.
Марина — свет и Анна — тоже свет.
И обе — радуги с землей пересеченье.
Если одна — вопрос, найдешь ответ,
другой прочтя стихотворенье.
Две ангелоподобны, жрицы две.
Стрелы две из одного старта.
Две створки — и открылась дверь.
Два лика у гадальной карты.
Две остроты на лезвии одном,
которая и чью судьбу разделит?
Чьих крыльев круче раненый излом?
Моя душа им безраздельно верит.


НИКОЛАЮ ГЛАЗКОВУ
Узнаю, узнаю — как отца,
не сверяю наш код генетический.
Я— от этого мудреца
и от жажды своей поэтической.
У нас родина с ним одна
и творить — от Небес разрешение.
Так знакомо щемит десна
от Глазкова стихотворения.
Так стремительно высока
асимметрии ветка сильная.
Не ослабнет моя рука
над твоими чернилами синими.

Є присвяти й українським поетам. Вони там, на моїй сторінці.