ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Буцяк (1984) / Вірші

 Зціли
Сліз не було.
Всі висохли ущент -
від розпачу,
від жаху,
від нестями...
Ще дзвони не гули.
Вони мовчали.
Ще їх не передбачив
лютий день.
День?!
Та хіба від дня залежить щось?
Хіба не люди зміст у день вкладали?

...Який ти лютий, слів жахливих дощ!
- Розпни його!
І сина розпинали.
Глумилися:
- Чого ж мовчиш? Ти ж цар!
- З"яви свої дива! Тоді повірим!...
Вп"ялося терня у Його чоло.
Ой, як воно кривавило Марію!
Ятрило серце!
В мозок уп"ялось!
Вбивали цвяхи в материнську душу!...
Ще збудеться...
Та щоб воно збулось,
Ти в смерть оцю іще пірнути мусиш!
Поринути у біль цей, як в вогонь,
і очі обпекти, і змучене обличчя
угору піднести, бо там -
і Син, і Бог -
на цім хресті, і нині, і навічно.

...Вселенська мати - відчаю ковток!
Не те, що закричати - не дихнути...
Прости, Пречиста Діво, цей народ!
Прости його! Це заповідь Ісуса!
Прости нам всім, що живемо не так.
Прости, що ми не варті тої крові.
Прости нам кожне слово, кожен цвях!

Зціли нас материнською любов'ю!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 10:21:13
Переглядів сторінки твору 4847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.831 / 5.5  (4.780 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.427 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.09 16:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 11:43:25 ]
Світло. Хоч багато про біль і страждання, але світло. Ви на правильному шляху, як на мене.
Кілька технічених зауваг:
- "Та хіба від дня залежить щось?" - на цьому рядку прочитання спотикається, помрікуйте над ним.
- клична форма - "дощу"?
- "розпни" - "розіпни"?
- аби уникнути зайвих збігів приголосних пропоную "Пірнути в біль цей, наче у вогонь"?
- обличчя - "підвести"?

Натхнення Вам, Ірино!
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 11:46:09 ]
Соррі за одруківку - "технічних зауваг"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:07:38 ]
Дякую, Віталій, за поради та доброзичливість.
Можливо ви і правий, однак для мене близьким є саме моє написання, адже кожне слово там має своє емоційне навантаження, навіть порядок слів може міняти трішки настрій твору. Тому мені поки-що важко щось міняти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:08:33 ]
Однак це ще зовсім не означає, що я з неповагою ставлюся до порад інших людей. Я прислухаюсь, дещо змінюю. Але зізнаюсь - мені це важко дається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:12:15 ]
То є виключно Ваша воля і право)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:41:57 ]
атож ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:43:19 ]
ще б пак)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:51:27 ]
добре, що не абияк... :о))))
Іринко, файно.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Лелик (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 13:55:40 ]
дуже щиро.серце відгукується.молодець, що пишете на такі теми!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 14:17:57 ]
Сподобалось: і зміст, і емоційна напруга, і образність, і ритміка.
Лише в одному місці ритм збився:
"День?!
Та хіба від дня залежить щось?
Хіба не люди зміст у день вкладали?"
Пропоную так:
Але, хіба
Від дня залежить щось?
Хіба не люди
В нього зміст вкладали?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Буцяк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 14:39:18 ]
це свідомий збій, можна сказати - художній прийом; адже так краще передати напругу.
Дякую всім за коментарі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 17:28:33 ]
Ірочко, дякую за сміливість писати про те, що болить і є вічним. Гарний вірш. А збій дарує маленьку мить для того, щоб задуматись.