ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з

хома дідим
2026.05.31 14:35
ті хмари над
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило

Вячеслав Руденко
2026.05.31 11:42
Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,

Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -

Борис Костиря
2026.05.31 10:55
Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.

Ірина Вовк
2026.05.31 10:34
ІІІ. ВАГА КОРОНИ Тереми великого князя дихали прохолодою та запахом воску. Ярослав Мудрий сидів біля дубового столу, заваленого сувоями, книгами та картами. Його погляд – глибокий, проникливий, який бачив людей наскрізь – зара

Віктор Кучерук
2026.05.31 07:03
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.

Борис Костиря
2026.05.30 12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.

Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак

Володимир Невесенко
2026.05.30 11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.

Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,

Іван Потьомкін
2026.05.30 11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.

хома дідим
2026.05.30 07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш

Віктор Кучерук
2026.05.30 06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Звідки прий

М Менянин
2026.05.29 23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Вузьке підвіконня… Ще вчора – веселі діти.
І лузали щастя своє, як великий сонях…
Вона – божевільна. Їй треба впіймати вітер.
І кришить, мов птаху, окраєць тепла в долонях.

Так мучить буденність. Цей розпач не має жити…
А вітер у косах – хвилююче і незвично.
І їй, ненормальній, так треба його вловити.
Собі.
У волосся.
Красиво.
Собі.
Навічно.

Так вузько і страшно.
Ця зірка мозолить око.
Її б рукавами з холодного неба збити…
Міняє світи…
І ніхто не почує кроків.
А з серця її витікає поволі літо…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 14:32:38
Переглядів сторінки твору 5436
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.241 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.211 / 5.5  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:45:51 ]
Гратулюю, Тетяно! Попри її "ненормальність" дуже мя"коплинний вірш, але й не позбавлений експресії. Особливо заімпонували образи із соняхом, птахом і літом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 14:46:13 ]
Це, Таню, нерядове творіння, цей вірш. Якщо ти хотіла забити цвях в душу читачеві, то це тобі стопроцентно вдалося. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:48:23 ]
ой, який гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:59:59 ]
Так вірш дійсно небуденний і чаруючий. Зміна форми додала йому специфічності. Приємний післясмак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 16:35:58 ]
Гарно Тетянко,
Лише "І кришить, мов птаху, окраєць тепла в долонях." - "мов птаху" читається неоднозначно.
Можливо би заміти "птаху" на "птасі"(воно хоч і розмовне "птаха"- але знімає двозначність)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 22:56:25 ]
сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 23:10:12 ]
Тетянко, красиво, але деякі місця напружені, затиснуті, вам їх виправити хвилинна справа - тільки забажайте, ви ж бо чарівниця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:18:32 ]
Прекрасно! Рідксний по своїй глибині вірш...