ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Побачення
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись, як було домовлено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
Андрій Шевченко - 50!
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
"ПОМПЕЇ: За мить до Вічності" (продовження 11)
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Галера
Образ твору Ночами чую, як бринять канати,
Як стогне щогла і рипить стерно,
Гудуть вітрила, споєні пасатом,
І руки пахнуть молодим вином.

Летить душа в безмежних синіх долах,
Вимірює вузли невтомний лаг.
І ріже вись дзвінкий чаїний сполох –
Моєї волі золотавий стяг.

І знову на губах солоний присмак,
Коли з потужним ревом ураган
Стає супроти, й непосильним тиском
Здіймає гнівно сивий океан.

Здригнеться кіль, і гул піде кормою,
Хитнеться палуба, гайне штурвал,
Згори, немов табун коней, стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне. І засяє простір,
Відновить курс і румби корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Тонкий туман незвіданих земель…

Ночами чую…
Колихає гавань,
Трима швартóвий на мілкій воді.
Міцні мотузки бережуть від плавань.
А як не втримають? То що ж тоді!?


…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Горить засмага на моїх плечах…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-29 11:20:45
Переглядів сторінки твору 6881
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:37:57 ]
Несподіваний вірш, Олено. Та ще й таке знання необхідної термінології!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:38:39 ]
Завжди намагаюся бути несподіваною, навіть тоді, коли навкруги все стабільно звично. :) Дякую, Юль, що цікавишся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 11:44:48 ]
Дійсно, морехідними термінами Ти озброєна добряче!
Гарний вірш, то не плавання, а ціле життя...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:40:10 ]
Корабельне життя :) Здалося, що саме цим марять суда на якорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 12:50:19 ]
А останні рядки, себто якась незакінченість, трохи провокативна, чи ні? Як відкрита пропозиція? Але тільки вдвох, бо інакше іще той трилер почнеться! :)

Красива штучка, Оленко, згадалася чомусь стара пісенька на цю тему "Бригантина" >>>

Можливо - "здіймає" без "з" краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:47:29 ]
То вже не провокація, то вже лишився берег за спиною. Прилив, течія, не втримав манільський канат :)

Вдячна порадам, подумаю над вдосконаленням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 13:17:39 ]
дивнувато, жінка так написати не може...
а якщо все ж може...
ааааа... зрозумів - відображення минулих подій на рівні тонких тіл в теперішньому часі.
у минулому житті ваше прізвище не Колумб часом було ? ;о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:53:11 ]
Ви дуже точно все зрозуміли, чи відчули. :) Я зараз саме на тій межі, де перетинаються минуле і теперішнє.

А можливо Пенелопа, яку сидів і чекав вдома Одіссей, поки вона ходила під вітрилами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 14:23:16 ]
Якщо "щиро конструктивній" то... то якраз жінка так написати і може. Відповім.
Якщо галера, вітрила, корабель і з великим натягом океан потерплять одне одного, то галера в переносному розумінні каторга і невідкритий острів трохи не є романтика. А вже під пасатом галери не ходили, широти такі низькі, що на підневільній праці не спуститися ніяк.
Лаг вузли не вимірює. Лаг вузли показує.
Якщо вже море то вимпел чи флаг, а стяг "пєхоті".
Ураган непосильним тиском? Ураган не податкова, хабаря не візьме. Штурвал знову ж "не хлопці в кіоск за пивом", не гайне.
Якщо вже курс, то навіщо ще і румби? Або або.
Мотузки знов для "пєхоти". Канат і банка, кок і вахта.
Але це так собі. Можливо це судно не корабель і капітан на ньому жінка? Історія приклади знала, як не дивно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:57:36 ]
Овва! Невже морський вовк?! Щиро вдячна. Багата інформація. А події відбувалися в Атлантичному океані у смузі пасатів між екватором і 30гр.пн.ш. і корабель ішов з Дакару у Тринидад і Тобаго. І над ним дійсно летів стяг, мій стяг. :)

Дякую за зауваження. Врахую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 15:53:05 ]
Оскільки тут вже прозвучали якісь там натяки на жіночо-чоловічу поезію :) , то спробую підключитись і в розвиток згаданої теми перекласти цей вірш з жіночої на чоловічу мову :))) Отже...

Галера

Дзвенять кайдани, ледь бринять канати
І стогне щогла, й ніч рипить кермом,
Та вже вітрила випнули пасати,
Пропахнувши не кров‘ю, а вином.

Душа летить в зодіакальне коло,
Вимірює вузли невтомний лаг
І крає зодіак чаїний сполох,
А сонця схід здійма свободи стяг.

Та знову на губах солоний присмак
І знов шмагає простір ураган,
Хоч нагаї вхопивши, весь у бризках,
Встає з-за борту гнівний океан.

Здригнеться кіль і обрій за кормою,
Гойднуться весла, ланцюги, штурвал,
Згори, з небес, тюремною стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне… І засяє простір…
Відновить курс вже вільний корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Гіркий туман незвіданих земель…

Дзвенять зірки…
І падають у гавань,
Тремтить швартовий на мілкій воді –
Ніч якорі утримують від плавань.
А як не втримають? То, що ж тоді?!..

…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Пече засмага плечі молоді…

Переклад вільний, прошу ЧЖ сильно мене не лупцювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:59:21 ]
Як же ж справжньо, саме чоловіча поезія! Із моєю краплинкою. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:17:43 ]
Пане Олексію, ЧЖ взяла відгул на кілька днів. Кризис розійшовся по планеті. Але сподіваюсь довго сачкувати не буде. А тут така тема. підміню її, якщо Ви не образі. За тебе Чорнявко нелегку ношу взяв. А як не взяти. Тема така рідкісна і хороша. "й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш. Як казала колись одна симпатична особо - сік! Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює". А винні пасати то добре. Оленко, ви не в образі, що у Вас на сторінці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:50:17 ]
"..Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює"..."

А от я не згодний категорично :) І заступатимусь в цьому випадку за пані Олену! :))) Адже "відмірюють" просторові величини, відтинки, мілі та міліметри, а "вимірюють" швидкість. А "вузол" - одиниця вимірювання швидкості, що дорівніє однієї милі на годину. А в словнику "ЛАГ, -а, ч., мор. 1. Навігаційний прилад для ВИМІРЮВАННЯ швидкості руху судна або пройденого ним шляху..."

Що стосується "..."й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш...", то й дійсно не кожен ДЕНЬ чуєш НІЧ :))))

Пані Олено, ви вже даруйте двом занудам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 17:00:51 ]
Щаслива бачити вас на моїх сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 18:06:18 ]
Прекрасний вірш, Оленко. Дякую за "морську" емоцію вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:19:53 ]
І вам вдячна за відвідини! І за те, що не проти жінки на кораблі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 18:14:50 ]
І мені дуже гарно! Давно не бачила майстерно виконаного мариністичного філософського твору жіночим пером. Кличе в мандри...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:42:24 ]
Дякую, Іро. Світ безмежний, та приємно, що ми зустрілися із вами в океані. Незабутніх подорожей та попутного вітру!