ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. - Переглянути монографію англійською мовою на науково

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Галера
Образ твору Ночами чую, як бринять канати,
Як стогне щогла і рипить стерно,
Гудуть вітрила, споєні пасатом,
І руки пахнуть молодим вином.

Летить душа в безмежних синіх долах,
Вимірює вузли невтомний лаг.
І ріже вись дзвінкий чаїний сполох –
Моєї волі золотавий стяг.

І знову на губах солоний присмак,
Коли з потужним ревом ураган
Стає супроти, й непосильним тиском
Здіймає гнівно сивий океан.

Здригнеться кіль, і гул піде кормою,
Хитнеться палуба, гайне штурвал,
Згори, немов табун коней, стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне. І засяє простір,
Відновить курс і румби корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Тонкий туман незвіданих земель…

Ночами чую…
Колихає гавань,
Трима швартóвий на мілкій воді.
Міцні мотузки бережуть від плавань.
А як не втримають? То що ж тоді!?


…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Горить засмага на моїх плечах…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-29 11:20:45
Переглядів сторінки твору 6432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:37:57 ]
Несподіваний вірш, Олено. Та ще й таке знання необхідної термінології!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:38:39 ]
Завжди намагаюся бути несподіваною, навіть тоді, коли навкруги все стабільно звично. :) Дякую, Юль, що цікавишся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 11:44:48 ]
Дійсно, морехідними термінами Ти озброєна добряче!
Гарний вірш, то не плавання, а ціле життя...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:40:10 ]
Корабельне життя :) Здалося, що саме цим марять суда на якорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 12:50:19 ]
А останні рядки, себто якась незакінченість, трохи провокативна, чи ні? Як відкрита пропозиція? Але тільки вдвох, бо інакше іще той трилер почнеться! :)

Красива штучка, Оленко, згадалася чомусь стара пісенька на цю тему "Бригантина" >>>

Можливо - "здіймає" без "з" краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:47:29 ]
То вже не провокація, то вже лишився берег за спиною. Прилив, течія, не втримав манільський канат :)

Вдячна порадам, подумаю над вдосконаленням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 13:17:39 ]
дивнувато, жінка так написати не може...
а якщо все ж може...
ааааа... зрозумів - відображення минулих подій на рівні тонких тіл в теперішньому часі.
у минулому житті ваше прізвище не Колумб часом було ? ;о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:53:11 ]
Ви дуже точно все зрозуміли, чи відчули. :) Я зараз саме на тій межі, де перетинаються минуле і теперішнє.

А можливо Пенелопа, яку сидів і чекав вдома Одіссей, поки вона ходила під вітрилами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 14:23:16 ]
Якщо "щиро конструктивній" то... то якраз жінка так написати і може. Відповім.
Якщо галера, вітрила, корабель і з великим натягом океан потерплять одне одного, то галера в переносному розумінні каторга і невідкритий острів трохи не є романтика. А вже під пасатом галери не ходили, широти такі низькі, що на підневільній праці не спуститися ніяк.
Лаг вузли не вимірює. Лаг вузли показує.
Якщо вже море то вимпел чи флаг, а стяг "пєхоті".
Ураган непосильним тиском? Ураган не податкова, хабаря не візьме. Штурвал знову ж "не хлопці в кіоск за пивом", не гайне.
Якщо вже курс, то навіщо ще і румби? Або або.
Мотузки знов для "пєхоти". Канат і банка, кок і вахта.
Але це так собі. Можливо це судно не корабель і капітан на ньому жінка? Історія приклади знала, як не дивно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:57:36 ]
Овва! Невже морський вовк?! Щиро вдячна. Багата інформація. А події відбувалися в Атлантичному океані у смузі пасатів між екватором і 30гр.пн.ш. і корабель ішов з Дакару у Тринидад і Тобаго. І над ним дійсно летів стяг, мій стяг. :)

Дякую за зауваження. Врахую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 15:53:05 ]
Оскільки тут вже прозвучали якісь там натяки на жіночо-чоловічу поезію :) , то спробую підключитись і в розвиток згаданої теми перекласти цей вірш з жіночої на чоловічу мову :))) Отже...

Галера

Дзвенять кайдани, ледь бринять канати
І стогне щогла, й ніч рипить кермом,
Та вже вітрила випнули пасати,
Пропахнувши не кров‘ю, а вином.

Душа летить в зодіакальне коло,
Вимірює вузли невтомний лаг
І крає зодіак чаїний сполох,
А сонця схід здійма свободи стяг.

Та знову на губах солоний присмак
І знов шмагає простір ураган,
Хоч нагаї вхопивши, весь у бризках,
Встає з-за борту гнівний океан.

Здригнеться кіль і обрій за кормою,
Гойднуться весла, ланцюги, штурвал,
Згори, з небес, тюремною стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне… І засяє простір…
Відновить курс вже вільний корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Гіркий туман незвіданих земель…

Дзвенять зірки…
І падають у гавань,
Тремтить швартовий на мілкій воді –
Ніч якорі утримують від плавань.
А як не втримають? То, що ж тоді?!..

…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Пече засмага плечі молоді…

Переклад вільний, прошу ЧЖ сильно мене не лупцювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:59:21 ]
Як же ж справжньо, саме чоловіча поезія! Із моєю краплинкою. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:17:43 ]
Пане Олексію, ЧЖ взяла відгул на кілька днів. Кризис розійшовся по планеті. Але сподіваюсь довго сачкувати не буде. А тут така тема. підміню її, якщо Ви не образі. За тебе Чорнявко нелегку ношу взяв. А як не взяти. Тема така рідкісна і хороша. "й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш. Як казала колись одна симпатична особо - сік! Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює". А винні пасати то добре. Оленко, ви не в образі, що у Вас на сторінці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:50:17 ]
"..Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює"..."

А от я не згодний категорично :) І заступатимусь в цьому випадку за пані Олену! :))) Адже "відмірюють" просторові величини, відтинки, мілі та міліметри, а "вимірюють" швидкість. А "вузол" - одиниця вимірювання швидкості, що дорівніє однієї милі на годину. А в словнику "ЛАГ, -а, ч., мор. 1. Навігаційний прилад для ВИМІРЮВАННЯ швидкості руху судна або пройденого ним шляху..."

Що стосується "..."й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш...", то й дійсно не кожен ДЕНЬ чуєш НІЧ :))))

Пані Олено, ви вже даруйте двом занудам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 17:00:51 ]
Щаслива бачити вас на моїх сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 18:06:18 ]
Прекрасний вірш, Оленко. Дякую за "морську" емоцію вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:19:53 ]
І вам вдячна за відвідини! І за те, що не проти жінки на кораблі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 18:14:50 ]
І мені дуже гарно! Давно не бачила майстерно виконаного мариністичного філософського твору жіночим пером. Кличе в мандри...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:42:24 ]
Дякую, Іро. Світ безмежний, та приємно, що ми зустрілися із вами в океані. Незабутніх подорожей та попутного вітру!