ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
* 29 *
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Коли покличуть предки?
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Сон і післясон
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
* * *
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Галера
Образ твору Ночами чую, як бринять канати,
Як стогне щогла і рипить стерно,
Гудуть вітрила, споєні пасатом,
І руки пахнуть молодим вином.

Летить душа в безмежних синіх долах,
Вимірює вузли невтомний лаг.
І ріже вись дзвінкий чаїний сполох –
Моєї волі золотавий стяг.

І знову на губах солоний присмак,
Коли з потужним ревом ураган
Стає супроти, й непосильним тиском
Здіймає гнівно сивий океан.

Здригнеться кіль, і гул піде кормою,
Хитнеться палуба, гайне штурвал,
Згори, немов табун коней, стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне. І засяє простір,
Відновить курс і румби корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Тонкий туман незвіданих земель…

Ночами чую…
Колихає гавань,
Трима швартóвий на мілкій воді.
Міцні мотузки бережуть від плавань.
А як не втримають? То що ж тоді!?


…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Горить засмага на моїх плечах…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-29 11:20:45
Переглядів сторінки твору 6553
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:37:57 ]
Несподіваний вірш, Олено. Та ще й таке знання необхідної термінології!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:38:39 ]
Завжди намагаюся бути несподіваною, навіть тоді, коли навкруги все стабільно звично. :) Дякую, Юль, що цікавишся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 11:44:48 ]
Дійсно, морехідними термінами Ти озброєна добряче!
Гарний вірш, то не плавання, а ціле життя...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:40:10 ]
Корабельне життя :) Здалося, що саме цим марять суда на якорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 12:50:19 ]
А останні рядки, себто якась незакінченість, трохи провокативна, чи ні? Як відкрита пропозиція? Але тільки вдвох, бо інакше іще той трилер почнеться! :)

Красива штучка, Оленко, згадалася чомусь стара пісенька на цю тему "Бригантина" >>>

Можливо - "здіймає" без "з" краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:47:29 ]
То вже не провокація, то вже лишився берег за спиною. Прилив, течія, не втримав манільський канат :)

Вдячна порадам, подумаю над вдосконаленням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 13:17:39 ]
дивнувато, жінка так написати не може...
а якщо все ж може...
ааааа... зрозумів - відображення минулих подій на рівні тонких тіл в теперішньому часі.
у минулому житті ваше прізвище не Колумб часом було ? ;о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:53:11 ]
Ви дуже точно все зрозуміли, чи відчули. :) Я зараз саме на тій межі, де перетинаються минуле і теперішнє.

А можливо Пенелопа, яку сидів і чекав вдома Одіссей, поки вона ходила під вітрилами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 14:23:16 ]
Якщо "щиро конструктивній" то... то якраз жінка так написати і може. Відповім.
Якщо галера, вітрила, корабель і з великим натягом океан потерплять одне одного, то галера в переносному розумінні каторга і невідкритий острів трохи не є романтика. А вже під пасатом галери не ходили, широти такі низькі, що на підневільній праці не спуститися ніяк.
Лаг вузли не вимірює. Лаг вузли показує.
Якщо вже море то вимпел чи флаг, а стяг "пєхоті".
Ураган непосильним тиском? Ураган не податкова, хабаря не візьме. Штурвал знову ж "не хлопці в кіоск за пивом", не гайне.
Якщо вже курс, то навіщо ще і румби? Або або.
Мотузки знов для "пєхоти". Канат і банка, кок і вахта.
Але це так собі. Можливо це судно не корабель і капітан на ньому жінка? Історія приклади знала, як не дивно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:57:36 ]
Овва! Невже морський вовк?! Щиро вдячна. Багата інформація. А події відбувалися в Атлантичному океані у смузі пасатів між екватором і 30гр.пн.ш. і корабель ішов з Дакару у Тринидад і Тобаго. І над ним дійсно летів стяг, мій стяг. :)

Дякую за зауваження. Врахую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 15:53:05 ]
Оскільки тут вже прозвучали якісь там натяки на жіночо-чоловічу поезію :) , то спробую підключитись і в розвиток згаданої теми перекласти цей вірш з жіночої на чоловічу мову :))) Отже...

Галера

Дзвенять кайдани, ледь бринять канати
І стогне щогла, й ніч рипить кермом,
Та вже вітрила випнули пасати,
Пропахнувши не кров‘ю, а вином.

Душа летить в зодіакальне коло,
Вимірює вузли невтомний лаг
І крає зодіак чаїний сполох,
А сонця схід здійма свободи стяг.

Та знову на губах солоний присмак
І знов шмагає простір ураган,
Хоч нагаї вхопивши, весь у бризках,
Встає з-за борту гнівний океан.

Здригнеться кіль і обрій за кормою,
Гойднуться весла, ланцюги, штурвал,
Згори, з небес, тюремною стіною
Із піною впаде шалений вал!

А потім вщухне… І засяє простір…
Відновить курс вже вільний корабель.
Поманить вдаль ще невідкритий острів,
Гіркий туман незвіданих земель…

Дзвенять зірки…
І падають у гавань,
Тремтить швартовий на мілкій воді –
Ніч якорі утримують від плавань.
А як не втримають? То, що ж тоді?!..

…Пошерхлі губи обпікає сіллю,
Пече засмага плечі молоді…

Переклад вільний, прошу ЧЖ сильно мене не лупцювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:59:21 ]
Як же ж справжньо, саме чоловіча поезія! Із моєю краплинкою. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:17:43 ]
Пане Олексію, ЧЖ взяла відгул на кілька днів. Кризис розійшовся по планеті. Але сподіваюсь довго сачкувати не буде. А тут така тема. підміню її, якщо Ви не образі. За тебе Чорнявко нелегку ношу взяв. А як не взяти. Тема така рідкісна і хороша. "й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш. Як казала колись одна симпатична особо - сік! Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює". А винні пасати то добре. Оленко, ви не в образі, що у Вас на сторінці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 16:50:17 ]
"..Пане Олексію, не мучте бідний лаг. Я вже згоден на "відмірює"..."

А от я не згодний категорично :) І заступатимусь в цьому випадку за пані Олену! :))) Адже "відмірюють" просторові величини, відтинки, мілі та міліметри, а "вимірюють" швидкість. А "вузол" - одиниця вимірювання швидкості, що дорівніє однієї милі на годину. А в словнику "ЛАГ, -а, ч., мор. 1. Навігаційний прилад для ВИМІРЮВАННЯ швидкості руху судна або пройденого ним шляху..."

Що стосується "..."й ніч рипить кермом"? Не кожний день почуєш...", то й дійсно не кожен ДЕНЬ чуєш НІЧ :))))

Пані Олено, ви вже даруйте двом занудам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 17:00:51 ]
Щаслива бачити вас на моїх сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 18:06:18 ]
Прекрасний вірш, Оленко. Дякую за "морську" емоцію вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:19:53 ]
І вам вдячна за відвідини! І за те, що не проти жінки на кораблі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 18:14:50 ]
І мені дуже гарно! Давно не бачила майстерно виконаного мариністичного філософського твору жіночим пером. Кличе в мандри...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:42:24 ]
Дякую, Іро. Світ безмежний, та приємно, що ми зустрілися із вами в океані. Незабутніх подорожей та попутного вітру!