ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ореста Возняк (1984) / Вірші

 * * * Молитви і попіл...
“Дружина ж Лота
озирнулась позаду нього
й стала соляним стовпом.”
Книга Буття.
Молитви і попіл
Нещирих вітань,
Досі віття болю
Впивається в очі.
Ненависть із жалістю
Цілуються стиха
Нащо ми так любимо
Ділити пейзажі із ран
Між собою?..
Я з тобою. Я твій оберіг.
Тільки рятуй
Від ніжної мужності,
А то озирнуся, мов Іріт...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 17:58:17
Переглядів сторінки твору 5793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.838 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2012.12.24 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:32:22 ]
Я тебе боюся... :о))
Ти дуже добре використовуєш біблійні образи у своїй поезії. Мені це подобається.
Я не ризикую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 21:53:06 ]
Я почала робити це тоді, коли не відчувала велечезної відповідальності перед цими образами, тому й наважилась... Навіть не казатиму коли написала цього вірша. Любов робить дива - відкриваються глибини реальності (вік немає значення).
Зараз відчуваю цю відповідальність, але вже не відмовлюсь від них, бо вони такі людські і справжні. Це ж жива присутність Бога у вічних людських пошуках!
Дякую, Ярино. Не бійся мене, я добра)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:00:52 ]
Хіба дружину Лота звали Сара?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:58:20 ]
Сара була дружиною Авраама, а Лот його племінником. Біблія не подає ім'я дружини Лота. Але використання біблійного сюжету дуже цікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 23:21:09 ]
Дякую, за уважність до тексту...
чомусь я була певна, що її звали Сара. Пошукаю чому.
Зрештою, ім"я тут умовне - цн будь-яка жінка, котра не може так просто залишити все, що любила і плекала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 00:03:36 ]
Ім"я дружини Лота є в Торі. Її звали Іріт. Ось деякі відомості. (До речі,Іріт була другою дружиною Лота, першу казнили).

"Затем Лот женился на дочери местного вельможи, по имени Ирит (об этом написано в Мидрашах: книгах Мидраш Танхума и Пиркей де-раби Элиэзер)"
***
Духовный потенциал Ирит был огромен... Имя ее означает — «пробуждение», «возбуждение».
Иначе говоря, ее суть — «быть возбужденной», томиться желанием соединения мужского и женского начал, которое служит символом-моделью Великого соединения Неба и Земли, Творца и сотворенного Мира.
Такой женщине, как Ирит, обладающей высоким потенциалом духовности, следовало отделиться от "содомитянского мировоззрения". Полностью и окончательно — «без оглядки».
Однако она не проявила готовности пуститься вплавь по жизни без философии Седома. Иначе говоря, сохраняя некую связь с мировоззрением Седома, она как бы лишила себя возможности реализовать свою способность: желать и приближать истинное Единение".

Як бачите, все дуже неоднозначно і багатошарово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 13:57:28 ]
Приєднаюсь до бесіди. До речі, у Ганни Осадко є дуже гарний вірш "Іріт". Варто на нього звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 13:58:46 ]
А я нещодавно про Лотову дружину читав у Ахматової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:37:38 ]
Лео, щиро дякую, що знайшли для мене цей текст. А звідки він?
Тлумачення імені Іріт примушує замислитись і продовжити творчі пошуки. За це окреме дякую.
З повагою О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 21:07:04 ]
Будь ласка. Мені теж було цікаво про це дізнатися більше, бо дійсно відкриваються нові глибини розуміння. Ось одне із джерел, де про це написано:
http://www.evrey.com/sitep/askrabbi1/q.php?q=otvet/q1658.htm
А оце вірш Анни Ахматової "Лотова жена"
http://ahmatova.ouc.ru/lotova-jena.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:39:49 ]
Мені буде цікаво познайомитись з творчістю Ганни Осадко. Дякую, Юліє. Заходіть ще. На жаль, творчі дискусії починаються лише з творчих помилок... пишіть свої роздуми частіше - вони потрібні. Адже не хочеться робити помилки для епатажу і самопіару))))))
О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:41:42 ]
Віталію, ми як зговорились. Мені теж захотілось знову повернутись до Ахматової. А ви часом не пам"ятаєте в якому вірші вона пише про дружину Лота?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 09:54:32 ]
Якщо не помиляюся, вірш так і називається - "Лотова жена", із циклу її біблійних віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:53:07 ]
Дивно я написала - виявляється, то була не перша зустріч з віршами Ганни Осадко. А вірш Іріт мені особливо торкнувся серця. Дякую ще раз, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:12:44 ]
Лео, окреме спасибі за ссилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:24:15 ]
З такою насолодою прочитала вірш Ахматової - щось так защемило... мабуть, з дитинства))