ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ореста Возняк (1984) / Вірші

 * * * Молитви і попіл...
“Дружина ж Лота
озирнулась позаду нього
й стала соляним стовпом.”
Книга Буття.
Молитви і попіл
Нещирих вітань,
Досі віття болю
Впивається в очі.
Ненависть із жалістю
Цілуються стиха
Нащо ми так любимо
Ділити пейзажі із ран
Між собою?..
Я з тобою. Я твій оберіг.
Тільки рятуй
Від ніжної мужності,
А то озирнуся, мов Іріт...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 17:58:17
Переглядів сторінки твору 6416
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.838 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2012.12.24 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:32:22 ]
Я тебе боюся... :о))
Ти дуже добре використовуєш біблійні образи у своїй поезії. Мені це подобається.
Я не ризикую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 21:53:06 ]
Я почала робити це тоді, коли не відчувала велечезної відповідальності перед цими образами, тому й наважилась... Навіть не казатиму коли написала цього вірша. Любов робить дива - відкриваються глибини реальності (вік немає значення).
Зараз відчуваю цю відповідальність, але вже не відмовлюсь від них, бо вони такі людські і справжні. Це ж жива присутність Бога у вічних людських пошуках!
Дякую, Ярино. Не бійся мене, я добра)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:00:52 ]
Хіба дружину Лота звали Сара?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:58:20 ]
Сара була дружиною Авраама, а Лот його племінником. Біблія не подає ім'я дружини Лота. Але використання біблійного сюжету дуже цікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 23:21:09 ]
Дякую, за уважність до тексту...
чомусь я була певна, що її звали Сара. Пошукаю чому.
Зрештою, ім"я тут умовне - цн будь-яка жінка, котра не може так просто залишити все, що любила і плекала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 00:03:36 ]
Ім"я дружини Лота є в Торі. Її звали Іріт. Ось деякі відомості. (До речі,Іріт була другою дружиною Лота, першу казнили).

"Затем Лот женился на дочери местного вельможи, по имени Ирит (об этом написано в Мидрашах: книгах Мидраш Танхума и Пиркей де-раби Элиэзер)"
***
Духовный потенциал Ирит был огромен... Имя ее означает — «пробуждение», «возбуждение».
Иначе говоря, ее суть — «быть возбужденной», томиться желанием соединения мужского и женского начал, которое служит символом-моделью Великого соединения Неба и Земли, Творца и сотворенного Мира.
Такой женщине, как Ирит, обладающей высоким потенциалом духовности, следовало отделиться от "содомитянского мировоззрения". Полностью и окончательно — «без оглядки».
Однако она не проявила готовности пуститься вплавь по жизни без философии Седома. Иначе говоря, сохраняя некую связь с мировоззрением Седома, она как бы лишила себя возможности реализовать свою способность: желать и приближать истинное Единение".

Як бачите, все дуже неоднозначно і багатошарово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 13:57:28 ]
Приєднаюсь до бесіди. До речі, у Ганни Осадко є дуже гарний вірш "Іріт". Варто на нього звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 13:58:46 ]
А я нещодавно про Лотову дружину читав у Ахматової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:37:38 ]
Лео, щиро дякую, що знайшли для мене цей текст. А звідки він?
Тлумачення імені Іріт примушує замислитись і продовжити творчі пошуки. За це окреме дякую.
З повагою О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 21:07:04 ]
Будь ласка. Мені теж було цікаво про це дізнатися більше, бо дійсно відкриваються нові глибини розуміння. Ось одне із джерел, де про це написано:
http://www.evrey.com/sitep/askrabbi1/q.php?q=otvet/q1658.htm
А оце вірш Анни Ахматової "Лотова жена"
http://ahmatova.ouc.ru/lotova-jena.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:39:49 ]
Мені буде цікаво познайомитись з творчістю Ганни Осадко. Дякую, Юліє. Заходіть ще. На жаль, творчі дискусії починаються лише з творчих помилок... пишіть свої роздуми частіше - вони потрібні. Адже не хочеться робити помилки для епатажу і самопіару))))))
О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:41:42 ]
Віталію, ми як зговорились. Мені теж захотілось знову повернутись до Ахматової. А ви часом не пам"ятаєте в якому вірші вона пише про дружину Лота?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 09:54:32 ]
Якщо не помиляюся, вірш так і називається - "Лотова жена", із циклу її біблійних віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:53:07 ]
Дивно я написала - виявляється, то була не перша зустріч з віршами Ганни Осадко. А вірш Іріт мені особливо торкнувся серця. Дякую ще раз, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:12:44 ]
Лео, окреме спасибі за ссилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:24:15 ]
З такою насолодою прочитала вірш Ахматової - щось так защемило... мабуть, з дитинства))