ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ореста Возняк (1984) / Вірші

 * * * Молитви і попіл...
“Дружина ж Лота
озирнулась позаду нього
й стала соляним стовпом.”
Книга Буття.
Молитви і попіл
Нещирих вітань,
Досі віття болю
Впивається в очі.
Ненависть із жалістю
Цілуються стиха
Нащо ми так любимо
Ділити пейзажі із ран
Між собою?..
Я з тобою. Я твій оберіг.
Тільки рятуй
Від ніжної мужності,
А то озирнуся, мов Іріт...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 17:58:17
Переглядів сторінки твору 6062
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.838 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2012.12.24 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:32:22 ]
Я тебе боюся... :о))
Ти дуже добре використовуєш біблійні образи у своїй поезії. Мені це подобається.
Я не ризикую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 21:53:06 ]
Я почала робити це тоді, коли не відчувала велечезної відповідальності перед цими образами, тому й наважилась... Навіть не казатиму коли написала цього вірша. Любов робить дива - відкриваються глибини реальності (вік немає значення).
Зараз відчуваю цю відповідальність, але вже не відмовлюсь від них, бо вони такі людські і справжні. Це ж жива присутність Бога у вічних людських пошуках!
Дякую, Ярино. Не бійся мене, я добра)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:00:52 ]
Хіба дружину Лота звали Сара?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:58:20 ]
Сара була дружиною Авраама, а Лот його племінником. Біблія не подає ім'я дружини Лота. Але використання біблійного сюжету дуже цікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 23:21:09 ]
Дякую, за уважність до тексту...
чомусь я була певна, що її звали Сара. Пошукаю чому.
Зрештою, ім"я тут умовне - цн будь-яка жінка, котра не може так просто залишити все, що любила і плекала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 00:03:36 ]
Ім"я дружини Лота є в Торі. Її звали Іріт. Ось деякі відомості. (До речі,Іріт була другою дружиною Лота, першу казнили).

"Затем Лот женился на дочери местного вельможи, по имени Ирит (об этом написано в Мидрашах: книгах Мидраш Танхума и Пиркей де-раби Элиэзер)"
***
Духовный потенциал Ирит был огромен... Имя ее означает — «пробуждение», «возбуждение».
Иначе говоря, ее суть — «быть возбужденной», томиться желанием соединения мужского и женского начал, которое служит символом-моделью Великого соединения Неба и Земли, Творца и сотворенного Мира.
Такой женщине, как Ирит, обладающей высоким потенциалом духовности, следовало отделиться от "содомитянского мировоззрения". Полностью и окончательно — «без оглядки».
Однако она не проявила готовности пуститься вплавь по жизни без философии Седома. Иначе говоря, сохраняя некую связь с мировоззрением Седома, она как бы лишила себя возможности реализовать свою способность: желать и приближать истинное Единение".

Як бачите, все дуже неоднозначно і багатошарово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 13:57:28 ]
Приєднаюсь до бесіди. До речі, у Ганни Осадко є дуже гарний вірш "Іріт". Варто на нього звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 13:58:46 ]
А я нещодавно про Лотову дружину читав у Ахматової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:37:38 ]
Лео, щиро дякую, що знайшли для мене цей текст. А звідки він?
Тлумачення імені Іріт примушує замислитись і продовжити творчі пошуки. За це окреме дякую.
З повагою О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 21:07:04 ]
Будь ласка. Мені теж було цікаво про це дізнатися більше, бо дійсно відкриваються нові глибини розуміння. Ось одне із джерел, де про це написано:
http://www.evrey.com/sitep/askrabbi1/q.php?q=otvet/q1658.htm
А оце вірш Анни Ахматової "Лотова жена"
http://ahmatova.ouc.ru/lotova-jena.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:39:49 ]
Мені буде цікаво познайомитись з творчістю Ганни Осадко. Дякую, Юліє. Заходіть ще. На жаль, творчі дискусії починаються лише з творчих помилок... пишіть свої роздуми частіше - вони потрібні. Адже не хочеться робити помилки для епатажу і самопіару))))))
О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:41:42 ]
Віталію, ми як зговорились. Мені теж захотілось знову повернутись до Ахматової. А ви часом не пам"ятаєте в якому вірші вона пише про дружину Лота?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 09:54:32 ]
Якщо не помиляюся, вірш так і називається - "Лотова жена", із циклу її біблійних віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:53:07 ]
Дивно я написала - виявляється, то була не перша зустріч з віршами Ганни Осадко. А вірш Іріт мені особливо торкнувся серця. Дякую ще раз, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:12:44 ]
Лео, окреме спасибі за ссилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:24:15 ]
З такою насолодою прочитала вірш Ахматової - щось так защемило... мабуть, з дитинства))