ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ореста Возняк (1984) / Вірші

 * * * Молитви і попіл...
“Дружина ж Лота
озирнулась позаду нього
й стала соляним стовпом.”
Книга Буття.
Молитви і попіл
Нещирих вітань,
Досі віття болю
Впивається в очі.
Ненависть із жалістю
Цілуються стиха
Нащо ми так любимо
Ділити пейзажі із ран
Між собою?..
Я з тобою. Я твій оберіг.
Тільки рятуй
Від ніжної мужності,
А то озирнуся, мов Іріт...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 17:58:17
Переглядів сторінки твору 6368
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.838 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2012.12.24 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:32:22 ]
Я тебе боюся... :о))
Ти дуже добре використовуєш біблійні образи у своїй поезії. Мені це подобається.
Я не ризикую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 21:53:06 ]
Я почала робити це тоді, коли не відчувала велечезної відповідальності перед цими образами, тому й наважилась... Навіть не казатиму коли написала цього вірша. Любов робить дива - відкриваються глибини реальності (вік немає значення).
Зараз відчуваю цю відповідальність, але вже не відмовлюсь від них, бо вони такі людські і справжні. Це ж жива присутність Бога у вічних людських пошуках!
Дякую, Ярино. Не бійся мене, я добра)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:00:52 ]
Хіба дружину Лота звали Сара?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 22:58:20 ]
Сара була дружиною Авраама, а Лот його племінником. Біблія не подає ім'я дружини Лота. Але використання біблійного сюжету дуже цікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 23:21:09 ]
Дякую, за уважність до тексту...
чомусь я була певна, що її звали Сара. Пошукаю чому.
Зрештою, ім"я тут умовне - цн будь-яка жінка, котра не може так просто залишити все, що любила і плекала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 00:03:36 ]
Ім"я дружини Лота є в Торі. Її звали Іріт. Ось деякі відомості. (До речі,Іріт була другою дружиною Лота, першу казнили).

"Затем Лот женился на дочери местного вельможи, по имени Ирит (об этом написано в Мидрашах: книгах Мидраш Танхума и Пиркей де-раби Элиэзер)"
***
Духовный потенциал Ирит был огромен... Имя ее означает — «пробуждение», «возбуждение».
Иначе говоря, ее суть — «быть возбужденной», томиться желанием соединения мужского и женского начал, которое служит символом-моделью Великого соединения Неба и Земли, Творца и сотворенного Мира.
Такой женщине, как Ирит, обладающей высоким потенциалом духовности, следовало отделиться от "содомитянского мировоззрения". Полностью и окончательно — «без оглядки».
Однако она не проявила готовности пуститься вплавь по жизни без философии Седома. Иначе говоря, сохраняя некую связь с мировоззрением Седома, она как бы лишила себя возможности реализовать свою способность: желать и приближать истинное Единение".

Як бачите, все дуже неоднозначно і багатошарово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 13:57:28 ]
Приєднаюсь до бесіди. До речі, у Ганни Осадко є дуже гарний вірш "Іріт". Варто на нього звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 13:58:46 ]
А я нещодавно про Лотову дружину читав у Ахматової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:37:38 ]
Лео, щиро дякую, що знайшли для мене цей текст. А звідки він?
Тлумачення імені Іріт примушує замислитись і продовжити творчі пошуки. За це окреме дякую.
З повагою О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 21:07:04 ]
Будь ласка. Мені теж було цікаво про це дізнатися більше, бо дійсно відкриваються нові глибини розуміння. Ось одне із джерел, де про це написано:
http://www.evrey.com/sitep/askrabbi1/q.php?q=otvet/q1658.htm
А оце вірш Анни Ахматової "Лотова жена"
http://ahmatova.ouc.ru/lotova-jena.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:39:49 ]
Мені буде цікаво познайомитись з творчістю Ганни Осадко. Дякую, Юліє. Заходіть ще. На жаль, творчі дискусії починаються лише з творчих помилок... пишіть свої роздуми частіше - вони потрібні. Адже не хочеться робити помилки для епатажу і самопіару))))))
О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:41:42 ]
Віталію, ми як зговорились. Мені теж захотілось знову повернутись до Ахматової. А ви часом не пам"ятаєте в якому вірші вона пише про дружину Лота?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 09:54:32 ]
Якщо не помиляюся, вірш так і називається - "Лотова жена", із циклу її біблійних віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 20:53:07 ]
Дивно я написала - виявляється, то була не перша зустріч з віршами Ганни Осадко. А вірш Іріт мені особливо торкнувся серця. Дякую ще раз, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:12:44 ]
Лео, окреме спасибі за ссилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:24:15 ]
З такою насолодою прочитала вірш Ахматової - щось так защемило... мабуть, з дитинства))