ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Вірші

 Історія однієї смерті або Душам теж потрібно їсти
Образ твору Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого.
Вона, розбещена в раю,
Жила убого.

Вона питала кожен день:
«Де взяти крила?
І як навчитися пісень?»
І знов німіла.

Вона б померла від нудьги,
Так все - не мило.
Прийняли рішення боги:
Забрати тіло.
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 16:32:48
Переглядів сторінки твору 5863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.582 / 5.25  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:46:16 ]
Симпатичний задум, але

розбещена в раю убого - нонсенс, імхо

і в дальшихї співвідношеннях, "в раю - забрати тіло" теж якось "некошерно".

Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого. - ці вда рядочка мене зачепили за живе. І друга строфа загалом теж. Як я кажу "помахати над тим текстом рубанком" варто було б добряче. І був би якщо не шедевр, то дуже гарний вірш.

Нагадили ви мені моє старе

***

Душа злітає в небо, наче птах.
Вона жива, а тіло – мертвий порох.
Для неї в небі – зоряна роса,
А тілу більше вже ніхто не ворог.

Набридло правду тамувать в зітханні,
Бо серце не залізне і стомилось.
Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось.

Спізнілий птах заледве руха крила,
У сутінках очам своїм не вірить –
Душа, що двері в небо відчинила,
Летить, неначе птах, святий і білий.

1997
Київ
Але смсловий задум гарний і ритміка (сама формула) мені подобається, на "так все" вона норовить збитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:09:02 ]
Дякую, Романе, за відгук!
Спробую внести ясність)))
Душа після райського різноманіття потрапила на грішну землю в нове тіло. Тіло ігнорувало потреби душі, в результаті чого, душа змушена була просити допомоги у птахів і навіть хотіла померти. Проте, боги вирішили її врятувати, вбивши саме тіло. Душа повернулася до раю. Happy End. Принаймі, для душі)))
Про "так все" - згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:17:04 ]
Ясність ясністю, а рубанка Вам не оминути. Коли зміст потребує додаткових пояснень, то, янм ясність треба вносити у "тіло" вірша.

до, речі, прийнялИ, тай взагалі рішення радше ухвалюють, прийняли - калька

Я зануда, капець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:30:19 ]
Зауважте, про рубанок я змовчала)))
Нудіть теж на здоров'я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:48:10 ]
Даруйте за "очепятки". Не нагадили, а нагадАли звісно ж :))) і остнній абзац про ритміку слід читати одразу після слова "некошерно".

Перепрошую, що "нагадив" у коментах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:16:29 ]
Стосовно Вашого вірша: "Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось." Звучить шедеврально. Але в мене питання: чому "востаннє"? Це Ваше, Романе, трактування смерті чи конкретний випадок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:18:53 ]
Скорше, трактування смерті. + На той час були актуальнами розмови прор виходи з тіла в астрал і не знаходження дороги назад. Це відбилося у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:18:19 ]
"гадьте" на здоров'я)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:12:11 ]
хороший вірш.
містичний.
есхатологічний.
філософський.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:28:03 ]
Дякую, Мирославе! Думка, насправді, дуже проста: за матеріальним не забувати про духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 20:40:21 ]
Вона померла б від нудьги,
Життя немиле,
Та подивилась навкруги -
І вмить злетіла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 21:00:13 ]
Дякую за участь п.Іване!
Жити тілу з душею мертвою немає сенсу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 12:20:41 ]
Таня, цей вірш недавній? Думки для Вас про - душа теж хоче їсти давня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:31:28 ]
Мама народила нас двох. Одночасно. Мені так здається. Зараз думка стала особливо актуальною, бо смертність душ зростає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:40:14 ]
Таня, а Ви здатні на обман? Просто обманювати чи дурити. Будь-кого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:48:17 ]
Так. Як і будь-хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 14:09:55 ]
Ну припустимо. А обманювати того хто щирий перед Вами здатна? По природі речей або через риси характеру набуті якимось випадком злим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 15:44:04 ]
Один розумний дядько, світило російської математики(звиняйте, крутиться на язиці, але не можу пригадати точно прізвище) казав: жіночі вуста брешуть, вчинки залишаються правдивими. Це я так пробую виправдати обман «во благо». Знову повернулися до різниці в образі мислення…Більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:15:21 ]
Таня! Ви серйозно??? Путін сказав - чекіст ніколи не буває колишнім. Це до того, хто зрадив чи обманув раз зрадить і обмане і другий і третій. А у Вас так гарно виходить обман "во благо".
Дівчинка розбещена і враз "де взяти крила". Звідки таке побажання - ще одна риса розбещенності чи... ну звідки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:42:31 ]
Душа-тіло-розум.З дівчинкою якраз все ясно. А ось душа без духовних насолод страждала. Бо розуму не вистачало про неї подбати.
Інформація на всякий випадок: душа-тіло-розум не мої)))
Найбільший обман - це стверджувати, що ти не вмієш обманювати.