ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Вірші

 Історія однієї смерті або Душам теж потрібно їсти
Образ твору Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого.
Вона, розбещена в раю,
Жила убого.

Вона питала кожен день:
«Де взяти крила?
І як навчитися пісень?»
І знов німіла.

Вона б померла від нудьги,
Так все - не мило.
Прийняли рішення боги:
Забрати тіло.
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 16:32:48
Переглядів сторінки твору 6041
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.582 / 5.25  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:46:16 ]
Симпатичний задум, але

розбещена в раю убого - нонсенс, імхо

і в дальшихї співвідношеннях, "в раю - забрати тіло" теж якось "некошерно".

Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого. - ці вда рядочка мене зачепили за живе. І друга строфа загалом теж. Як я кажу "помахати над тим текстом рубанком" варто було б добряче. І був би якщо не шедевр, то дуже гарний вірш.

Нагадили ви мені моє старе

***

Душа злітає в небо, наче птах.
Вона жива, а тіло – мертвий порох.
Для неї в небі – зоряна роса,
А тілу більше вже ніхто не ворог.

Набридло правду тамувать в зітханні,
Бо серце не залізне і стомилось.
Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось.

Спізнілий птах заледве руха крила,
У сутінках очам своїм не вірить –
Душа, що двері в небо відчинила,
Летить, неначе птах, святий і білий.

1997
Київ
Але смсловий задум гарний і ритміка (сама формула) мені подобається, на "так все" вона норовить збитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:09:02 ]
Дякую, Романе, за відгук!
Спробую внести ясність)))
Душа після райського різноманіття потрапила на грішну землю в нове тіло. Тіло ігнорувало потреби душі, в результаті чого, душа змушена була просити допомоги у птахів і навіть хотіла померти. Проте, боги вирішили її врятувати, вбивши саме тіло. Душа повернулася до раю. Happy End. Принаймі, для душі)))
Про "так все" - згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:17:04 ]
Ясність ясністю, а рубанка Вам не оминути. Коли зміст потребує додаткових пояснень, то, янм ясність треба вносити у "тіло" вірша.

до, речі, прийнялИ, тай взагалі рішення радше ухвалюють, прийняли - калька

Я зануда, капець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:30:19 ]
Зауважте, про рубанок я змовчала)))
Нудіть теж на здоров'я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:48:10 ]
Даруйте за "очепятки". Не нагадили, а нагадАли звісно ж :))) і остнній абзац про ритміку слід читати одразу після слова "некошерно".

Перепрошую, що "нагадив" у коментах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:16:29 ]
Стосовно Вашого вірша: "Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось." Звучить шедеврально. Але в мене питання: чому "востаннє"? Це Ваше, Романе, трактування смерті чи конкретний випадок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:18:53 ]
Скорше, трактування смерті. + На той час були актуальнами розмови прор виходи з тіла в астрал і не знаходження дороги назад. Це відбилося у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:18:19 ]
"гадьте" на здоров'я)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:12:11 ]
хороший вірш.
містичний.
есхатологічний.
філософський.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:28:03 ]
Дякую, Мирославе! Думка, насправді, дуже проста: за матеріальним не забувати про духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 20:40:21 ]
Вона померла б від нудьги,
Життя немиле,
Та подивилась навкруги -
І вмить злетіла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 21:00:13 ]
Дякую за участь п.Іване!
Жити тілу з душею мертвою немає сенсу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 12:20:41 ]
Таня, цей вірш недавній? Думки для Вас про - душа теж хоче їсти давня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:31:28 ]
Мама народила нас двох. Одночасно. Мені так здається. Зараз думка стала особливо актуальною, бо смертність душ зростає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:40:14 ]
Таня, а Ви здатні на обман? Просто обманювати чи дурити. Будь-кого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:48:17 ]
Так. Як і будь-хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 14:09:55 ]
Ну припустимо. А обманювати того хто щирий перед Вами здатна? По природі речей або через риси характеру набуті якимось випадком злим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 15:44:04 ]
Один розумний дядько, світило російської математики(звиняйте, крутиться на язиці, але не можу пригадати точно прізвище) казав: жіночі вуста брешуть, вчинки залишаються правдивими. Це я так пробую виправдати обман «во благо». Знову повернулися до різниці в образі мислення…Більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:15:21 ]
Таня! Ви серйозно??? Путін сказав - чекіст ніколи не буває колишнім. Це до того, хто зрадив чи обманув раз зрадить і обмане і другий і третій. А у Вас так гарно виходить обман "во благо".
Дівчинка розбещена і враз "де взяти крила". Звідки таке побажання - ще одна риса розбещенності чи... ну звідки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:42:31 ]
Душа-тіло-розум.З дівчинкою якраз все ясно. А ось душа без духовних насолод страждала. Бо розуму не вистачало про неї подбати.
Інформація на всякий випадок: душа-тіло-розум не мої)))
Найбільший обман - це стверджувати, що ти не вмієш обманювати.