ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Вірші

 Історія однієї смерті або Душам теж потрібно їсти
Образ твору Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого.
Вона, розбещена в раю,
Жила убого.

Вона питала кожен день:
«Де взяти крила?
І як навчитися пісень?»
І знов німіла.

Вона б померла від нудьги,
Так все - не мило.
Прийняли рішення боги:
Забрати тіло.
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 16:32:48
Переглядів сторінки твору 5601
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.582 / 5.25  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:46:16 ]
Симпатичний задум, але

розбещена в раю убого - нонсенс, імхо

і в дальшихї співвідношеннях, "в раю - забрати тіло" теж якось "некошерно".

Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого. - ці вда рядочка мене зачепили за живе. І друга строфа загалом теж. Як я кажу "помахати над тим текстом рубанком" варто було б добряче. І був би якщо не шедевр, то дуже гарний вірш.

Нагадили ви мені моє старе

***

Душа злітає в небо, наче птах.
Вона жива, а тіло – мертвий порох.
Для неї в небі – зоряна роса,
А тілу більше вже ніхто не ворог.

Набридло правду тамувать в зітханні,
Бо серце не залізне і стомилось.
Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось.

Спізнілий птах заледве руха крила,
У сутінках очам своїм не вірить –
Душа, що двері в небо відчинила,
Летить, неначе птах, святий і білий.

1997
Київ
Але смсловий задум гарний і ритміка (сама формула) мені подобається, на "так все" вона норовить збитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:09:02 ]
Дякую, Романе, за відгук!
Спробую внести ясність)))
Душа після райського різноманіття потрапила на грішну землю в нове тіло. Тіло ігнорувало потреби душі, в результаті чого, душа змушена була просити допомоги у птахів і навіть хотіла померти. Проте, боги вирішили її врятувати, вбивши саме тіло. Душа повернулася до раю. Happy End. Принаймі, для душі)))
Про "так все" - згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:17:04 ]
Ясність ясністю, а рубанка Вам не оминути. Коли зміст потребує додаткових пояснень, то, янм ясність треба вносити у "тіло" вірша.

до, речі, прийнялИ, тай взагалі рішення радше ухвалюють, прийняли - калька

Я зануда, капець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:30:19 ]
Зауважте, про рубанок я змовчала)))
Нудіть теж на здоров'я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:48:10 ]
Даруйте за "очепятки". Не нагадили, а нагадАли звісно ж :))) і остнній абзац про ритміку слід читати одразу після слова "некошерно".

Перепрошую, що "нагадив" у коментах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:16:29 ]
Стосовно Вашого вірша: "Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось." Звучить шедеврально. Але в мене питання: чому "востаннє"? Це Ваше, Романе, трактування смерті чи конкретний випадок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:18:53 ]
Скорше, трактування смерті. + На той час були актуальнами розмови прор виходи з тіла в астрал і не знаходження дороги назад. Це відбилося у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:18:19 ]
"гадьте" на здоров'я)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:12:11 ]
хороший вірш.
містичний.
есхатологічний.
філософський.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:28:03 ]
Дякую, Мирославе! Думка, насправді, дуже проста: за матеріальним не забувати про духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 20:40:21 ]
Вона померла б від нудьги,
Життя немиле,
Та подивилась навкруги -
І вмить злетіла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 21:00:13 ]
Дякую за участь п.Іване!
Жити тілу з душею мертвою немає сенсу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 12:20:41 ]
Таня, цей вірш недавній? Думки для Вас про - душа теж хоче їсти давня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:31:28 ]
Мама народила нас двох. Одночасно. Мені так здається. Зараз думка стала особливо актуальною, бо смертність душ зростає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:40:14 ]
Таня, а Ви здатні на обман? Просто обманювати чи дурити. Будь-кого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:48:17 ]
Так. Як і будь-хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 14:09:55 ]
Ну припустимо. А обманювати того хто щирий перед Вами здатна? По природі речей або через риси характеру набуті якимось випадком злим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 15:44:04 ]
Один розумний дядько, світило російської математики(звиняйте, крутиться на язиці, але не можу пригадати точно прізвище) казав: жіночі вуста брешуть, вчинки залишаються правдивими. Це я так пробую виправдати обман «во благо». Знову повернулися до різниці в образі мислення…Більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:15:21 ]
Таня! Ви серйозно??? Путін сказав - чекіст ніколи не буває колишнім. Це до того, хто зрадив чи обманув раз зрадить і обмане і другий і третій. А у Вас так гарно виходить обман "во благо".
Дівчинка розбещена і враз "де взяти крила". Звідки таке побажання - ще одна риса розбещенності чи... ну звідки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:42:31 ]
Душа-тіло-розум.З дівчинкою якраз все ясно. А ось душа без духовних насолод страждала. Бо розуму не вистачало про неї подбати.
Інформація на всякий випадок: душа-тіло-розум не мої)))
Найбільший обман - це стверджувати, що ти не вмієш обманювати.