ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Вірші

 Історія однієї смерті або Душам теж потрібно їсти
Образ твору Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого.
Вона, розбещена в раю,
Жила убого.

Вона питала кожен день:
«Де взяти крила?
І як навчитися пісень?»
І знов німіла.

Вона б померла від нудьги,
Так все - не мило.
Прийняли рішення боги:
Забрати тіло.
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 16:32:48
Переглядів сторінки твору 6101
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.582 / 5.25  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:46:16 ]
Симпатичний задум, але

розбещена в раю убого - нонсенс, імхо

і в дальшихї співвідношеннях, "в раю - забрати тіло" теж якось "некошерно".

Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого. - ці вда рядочка мене зачепили за живе. І друга строфа загалом теж. Як я кажу "помахати над тим текстом рубанком" варто було б добряче. І був би якщо не шедевр, то дуже гарний вірш.

Нагадили ви мені моє старе

***

Душа злітає в небо, наче птах.
Вона жива, а тіло – мертвий порох.
Для неї в небі – зоряна роса,
А тілу більше вже ніхто не ворог.

Набридло правду тамувать в зітханні,
Бо серце не залізне і стомилось.
Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось.

Спізнілий птах заледве руха крила,
У сутінках очам своїм не вірить –
Душа, що двері в небо відчинила,
Летить, неначе птах, святий і білий.

1997
Київ
Але смсловий задум гарний і ритміка (сама формула) мені подобається, на "так все" вона норовить збитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:09:02 ]
Дякую, Романе, за відгук!
Спробую внести ясність)))
Душа після райського різноманіття потрапила на грішну землю в нове тіло. Тіло ігнорувало потреби душі, в результаті чого, душа змушена була просити допомоги у птахів і навіть хотіла померти. Проте, боги вирішили її врятувати, вбивши саме тіло. Душа повернулася до раю. Happy End. Принаймі, для душі)))
Про "так все" - згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:17:04 ]
Ясність ясністю, а рубанка Вам не оминути. Коли зміст потребує додаткових пояснень, то, янм ясність треба вносити у "тіло" вірша.

до, речі, прийнялИ, тай взагалі рішення радше ухвалюють, прийняли - калька

Я зануда, капець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:30:19 ]
Зауважте, про рубанок я змовчала)))
Нудіть теж на здоров'я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:48:10 ]
Даруйте за "очепятки". Не нагадили, а нагадАли звісно ж :))) і остнній абзац про ритміку слід читати одразу після слова "некошерно".

Перепрошую, що "нагадив" у коментах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:16:29 ]
Стосовно Вашого вірша: "Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось." Звучить шедеврально. Але в мене питання: чому "востаннє"? Це Ваше, Романе, трактування смерті чи конкретний випадок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:18:53 ]
Скорше, трактування смерті. + На той час були актуальнами розмови прор виходи з тіла в астрал і не знаходження дороги назад. Це відбилося у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:18:19 ]
"гадьте" на здоров'я)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:12:11 ]
хороший вірш.
містичний.
есхатологічний.
філософський.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:28:03 ]
Дякую, Мирославе! Думка, насправді, дуже проста: за матеріальним не забувати про духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 20:40:21 ]
Вона померла б від нудьги,
Життя немиле,
Та подивилась навкруги -
І вмить злетіла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 21:00:13 ]
Дякую за участь п.Іване!
Жити тілу з душею мертвою немає сенсу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 12:20:41 ]
Таня, цей вірш недавній? Думки для Вас про - душа теж хоче їсти давня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:31:28 ]
Мама народила нас двох. Одночасно. Мені так здається. Зараз думка стала особливо актуальною, бо смертність душ зростає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:40:14 ]
Таня, а Ви здатні на обман? Просто обманювати чи дурити. Будь-кого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:48:17 ]
Так. Як і будь-хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 14:09:55 ]
Ну припустимо. А обманювати того хто щирий перед Вами здатна? По природі речей або через риси характеру набуті якимось випадком злим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 15:44:04 ]
Один розумний дядько, світило російської математики(звиняйте, крутиться на язиці, але не можу пригадати точно прізвище) казав: жіночі вуста брешуть, вчинки залишаються правдивими. Це я так пробую виправдати обман «во благо». Знову повернулися до різниці в образі мислення…Більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:15:21 ]
Таня! Ви серйозно??? Путін сказав - чекіст ніколи не буває колишнім. Це до того, хто зрадив чи обманув раз зрадить і обмане і другий і третій. А у Вас так гарно виходить обман "во благо".
Дівчинка розбещена і враз "де взяти крила". Звідки таке побажання - ще одна риса розбещенності чи... ну звідки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:42:31 ]
Душа-тіло-розум.З дівчинкою якраз все ясно. А ось душа без духовних насолод страждала. Бо розуму не вистачало про неї подбати.
Інформація на всякий випадок: душа-тіло-розум не мої)))
Найбільший обман - це стверджувати, що ти не вмієш обманювати.