ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 ПМС
Образ твору Предскажите мне исход
Вечной битвы тени с тенью -
Есть арбитр, да он не в счет -
Спит давно, сраженный ленью…

Напророчьте мне беду
(В счастье все равно не верю) –
Я надуюсь и уйду,
С наслажденьем хлопнув дверью.

Напишите мне стихи –
Я их выброшу в окошко…
Нет, стихи-то неплохи,
Вот и завидно немножко!

После чая до ворот
Вы меня не провожайте,
Поищите лучше йод
Да осколки собирайте…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 20:03:39
Переглядів сторінки твору 8384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.606 / 5.5  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:00:56 ]
Вибачайте шо офіціальний візіт роптовий і без церємоній
Така характерна штучка получилася...
Твоя...
З побажанням щастя
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:22:44 ]
А ручки-то, ручки на фотці впізнала?! Ножик у лівій... Папараці - вони не дрімають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:07:32 ]
Я б такий вірш у віконце не викинула. І не тому що не заздрісно, а тому, що зміст його буває близький. Під настрій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:29:20 ]
Заходьте, сідайте... Кави? Коньяку? Ой, пізно ж уже... Тоді - чаю м'ятного, еге? Щас...
Ох, ці жіночі настрої... Про них, власне, і вірш. Та й героїня нічого нікуди не викидала - так, пригрозила... тіпа хай шанується ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:36:40 ]
Ага, чаю можна, з лимоном. Тільки ніж відкладемо подалі, а то раптом настрої зміняться...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:05:37 ]
Ножик був Юлін, то вона його вже забрала. Правда, разом з лимоном... але зате у нас тепер є коньяк. Причому у пластикових чарках - і схочеш розтрощити спересердя, то ніц не вийде... Так що нам ніякі перепади настрою вже не страшні! Беріть свою чарочку, сідайте ближче до вогню та грійтеся, бо ж надворі таке вже щось мете - жах... а в нас затишно, правда? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:01:41 ]
М-м-м
Коньячок тоді був ше той :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:08:27 ]
Цінителька... А я в ньому не розбираюся, в каву бовтнула - та й усе ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 13:20:44 ]
Ех-х.. не дійшов іще технічний прогрес до пригощання і цокання он-лайн. Чесно кажучи, не відмовилась би зараз від ароматного коньячку в такій компанії... А до коньячку ще кавусі чорної і шоколаду білого:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:54:07 ]
Не дійшов, кажете?.. (замислюється). Та, знаєте, прогрес - таке діло, зранку не дійшов, а вдень уже тут (ногою заштовхує подалі під стіл пляшку коньяку, одночасно запихаючи в шухяду банку "Neskafe Gold"), а увечері в двері стукає - наливай, мовляв, цокнемося онлайн! А наливати - нічого (під столом щось упало й покотилося, булькаючи), та й жакушувати, чешшшно кажучи, нічим (давиться рештками шоколаду і злодійкувато облизує липкі пальці). Отака халепа!
(Десь угорі починає миготіти червоним лампочка з написом "совість". Реакції - нуль. Вмикається сирена...)
- Ну, нє, якщо добре пошукати (досадливо морщиться і затикає вуха)... От зараза, просила ж відключити цю сигналізацію - дзуськи! Кажуть, передбачена в проекті, без неї вся система з ладу вийде...
Ой, коротше - знайдемо вже щось для гостей дорогих. Аби тихо було... ось як зараз ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:01:40 ]
білити. однозначно - білити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 18:56:35 ]
Драстуйте, Сергію. То, кажете, однозначно?.. (Милується щойно нарощеними акриловими нігтями). Та у мене ще стіни не скрізь поштукатурені, ви ж на фото гляньте... Чи, може, на цій фотці забагато мене? То я саму стінку можу зняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 23:45:25 ]
нє_нє_нє! не забагато! я всьо бачу й так (обережно заглядає за)
акрил з бльосткамі? чи зі смайликами? (розумом хоче смайликів, всім іншим - бльосток)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 12:57:12 ]
З бльостками?! (Презирливо пирхає). Бльостки – то вчорашній день і моветон… З лєпкою! Цвіточки-завиточки, такі, знаєте, білі з рожевим, а зверху – позолота…
Їздила вчора в село, то сусідська бабця як побачила цю красу – аж просльозилася від умілєнія. «Оце, - каже, - дитино, у нас точно таке зараз на цвинтарі на надгробки ліплять… Як прийду на проводи – прибрано скрізь, чисто, і надгробочки з ліпниною золотом виблискують – благолєпіє, аж в душі ангельські хори співають!»
Знала б вона, що мені цей акріл коштував стільки, скільки цілий надгробок…
...А у вас роздрай між розумом і всім іншим - то звичне явище чи чисто ситуативно?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 20:54:34 ]
дик, якраз тому що моветон - тому й хоче.
бльостки - це як ласковий май... ну, або міраж: практично класика. от в селі, наприклад, до сих пір (напевно) бльостками користуюцця. а село - це теж класика.
ніякого роздраю - вони завжди (перманентно) хочуть різного: так картина світу об"ємніша... я б сказав - цілісніша. так що явище ситуативно звичне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 17:27:16 ]
Да-а-а... Все-таки з версією про ребро щось не так. Ми безнадійно по-різному сконструйовані...
"Ласковый май" - це направо, до Юлі; а от село - в точку! А рвалася ж із нього щосили, а тепер оті килимки з оленями і лебедями на стінах сняться. І трава на бережку біля ставка - невисока, бо не встигає відростати - гуси з качками вискубують, а діти витоптують... Хто б там що не казав і як не іронізував про село, але це - справжнє, це - вічне. Отака я селючка міського типу... Розчарувала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 13:20:29 ]
Це гарна вкладення грошей - в лепку! У "чорний день" продали шматочок "надгобка" з одного пальця - стінку побілили, продали з іншого - паркет замінили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 13:43:16 ]
О! Хоч одна людина мене розуміє!
Скажу вам по секрету - взагалі-то я понарощувала пазурі як засіб самозахисту. Самі бачите, що тут часом коїться... А під столом сидіти, знаєте, набридає. Та й запаси коньячку поновити пора.
А лєпка - то маскування, шоб не зрозуміли, що це зброя... Ну то що, двинемо до Юлі валер'янку повертати? На бурячиху поміняємо - я з села привезла ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 14:01:36 ]
О, ні! Лео - не мисливець на диких ланей :) Ми із Зігмундом даруємо їй валеріанку. Нам і на мансарді непогано: і повітря більше, і небо ближче.