ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

С М
2025.12.20 17:36
Мозок Міранди
Точить пропаганда
Різні одкровення зе ме і
Демократичні, республіканські
Фрі-преса, топові глянці
Все би новин їй, що би не наплели
Або тільки читання слів?

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 ПМС
Образ твору Предскажите мне исход
Вечной битвы тени с тенью -
Есть арбитр, да он не в счет -
Спит давно, сраженный ленью…

Напророчьте мне беду
(В счастье все равно не верю) –
Я надуюсь и уйду,
С наслажденьем хлопнув дверью.

Напишите мне стихи –
Я их выброшу в окошко…
Нет, стихи-то неплохи,
Вот и завидно немножко!

После чая до ворот
Вы меня не провожайте,
Поищите лучше йод
Да осколки собирайте…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 20:03:39
Переглядів сторінки твору 8892
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.664 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.610 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:00:56 ]
Вибачайте шо офіціальний візіт роптовий і без церємоній
Така характерна штучка получилася...
Твоя...
З побажанням щастя
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:22:44 ]
А ручки-то, ручки на фотці впізнала?! Ножик у лівій... Папараці - вони не дрімають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:07:32 ]
Я б такий вірш у віконце не викинула. І не тому що не заздрісно, а тому, що зміст його буває близький. Під настрій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:29:20 ]
Заходьте, сідайте... Кави? Коньяку? Ой, пізно ж уже... Тоді - чаю м'ятного, еге? Щас...
Ох, ці жіночі настрої... Про них, власне, і вірш. Та й героїня нічого нікуди не викидала - так, пригрозила... тіпа хай шанується ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:36:40 ]
Ага, чаю можна, з лимоном. Тільки ніж відкладемо подалі, а то раптом настрої зміняться...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:05:37 ]
Ножик був Юлін, то вона його вже забрала. Правда, разом з лимоном... але зате у нас тепер є коньяк. Причому у пластикових чарках - і схочеш розтрощити спересердя, то ніц не вийде... Так що нам ніякі перепади настрою вже не страшні! Беріть свою чарочку, сідайте ближче до вогню та грійтеся, бо ж надворі таке вже щось мете - жах... а в нас затишно, правда? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:01:41 ]
М-м-м
Коньячок тоді був ше той :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:08:27 ]
Цінителька... А я в ньому не розбираюся, в каву бовтнула - та й усе ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 13:20:44 ]
Ех-х.. не дійшов іще технічний прогрес до пригощання і цокання он-лайн. Чесно кажучи, не відмовилась би зараз від ароматного коньячку в такій компанії... А до коньячку ще кавусі чорної і шоколаду білого:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:54:07 ]
Не дійшов, кажете?.. (замислюється). Та, знаєте, прогрес - таке діло, зранку не дійшов, а вдень уже тут (ногою заштовхує подалі під стіл пляшку коньяку, одночасно запихаючи в шухяду банку "Neskafe Gold"), а увечері в двері стукає - наливай, мовляв, цокнемося онлайн! А наливати - нічого (під столом щось упало й покотилося, булькаючи), та й жакушувати, чешшшно кажучи, нічим (давиться рештками шоколаду і злодійкувато облизує липкі пальці). Отака халепа!
(Десь угорі починає миготіти червоним лампочка з написом "совість". Реакції - нуль. Вмикається сирена...)
- Ну, нє, якщо добре пошукати (досадливо морщиться і затикає вуха)... От зараза, просила ж відключити цю сигналізацію - дзуськи! Кажуть, передбачена в проекті, без неї вся система з ладу вийде...
Ой, коротше - знайдемо вже щось для гостей дорогих. Аби тихо було... ось як зараз ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:01:40 ]
білити. однозначно - білити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 18:56:35 ]
Драстуйте, Сергію. То, кажете, однозначно?.. (Милується щойно нарощеними акриловими нігтями). Та у мене ще стіни не скрізь поштукатурені, ви ж на фото гляньте... Чи, може, на цій фотці забагато мене? То я саму стінку можу зняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 23:45:25 ]
нє_нє_нє! не забагато! я всьо бачу й так (обережно заглядає за)
акрил з бльосткамі? чи зі смайликами? (розумом хоче смайликів, всім іншим - бльосток)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 12:57:12 ]
З бльостками?! (Презирливо пирхає). Бльостки – то вчорашній день і моветон… З лєпкою! Цвіточки-завиточки, такі, знаєте, білі з рожевим, а зверху – позолота…
Їздила вчора в село, то сусідська бабця як побачила цю красу – аж просльозилася від умілєнія. «Оце, - каже, - дитино, у нас точно таке зараз на цвинтарі на надгробки ліплять… Як прийду на проводи – прибрано скрізь, чисто, і надгробочки з ліпниною золотом виблискують – благолєпіє, аж в душі ангельські хори співають!»
Знала б вона, що мені цей акріл коштував стільки, скільки цілий надгробок…
...А у вас роздрай між розумом і всім іншим - то звичне явище чи чисто ситуативно?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 20:54:34 ]
дик, якраз тому що моветон - тому й хоче.
бльостки - це як ласковий май... ну, або міраж: практично класика. от в селі, наприклад, до сих пір (напевно) бльостками користуюцця. а село - це теж класика.
ніякого роздраю - вони завжди (перманентно) хочуть різного: так картина світу об"ємніша... я б сказав - цілісніша. так що явище ситуативно звичне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 17:27:16 ]
Да-а-а... Все-таки з версією про ребро щось не так. Ми безнадійно по-різному сконструйовані...
"Ласковый май" - це направо, до Юлі; а от село - в точку! А рвалася ж із нього щосили, а тепер оті килимки з оленями і лебедями на стінах сняться. І трава на бережку біля ставка - невисока, бо не встигає відростати - гуси з качками вискубують, а діти витоптують... Хто б там що не казав і як не іронізував про село, але це - справжнє, це - вічне. Отака я селючка міського типу... Розчарувала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 13:20:29 ]
Це гарна вкладення грошей - в лепку! У "чорний день" продали шматочок "надгобка" з одного пальця - стінку побілили, продали з іншого - паркет замінили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 13:43:16 ]
О! Хоч одна людина мене розуміє!
Скажу вам по секрету - взагалі-то я понарощувала пазурі як засіб самозахисту. Самі бачите, що тут часом коїться... А під столом сидіти, знаєте, набридає. Та й запаси коньячку поновити пора.
А лєпка - то маскування, шоб не зрозуміли, що це зброя... Ну то що, двинемо до Юлі валер'янку повертати? На бурячиху поміняємо - я з села привезла ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 14:01:36 ]
О, ні! Лео - не мисливець на диких ланей :) Ми із Зігмундом даруємо їй валеріанку. Нам і на мансарді непогано: і повітря більше, і небо ближче.