ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Чекаю, що покличеш знову
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
* * *
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Чекаю на любов
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
***
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
Мені - 70!
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
* * *
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 ПМС
Образ твору Предскажите мне исход
Вечной битвы тени с тенью -
Есть арбитр, да он не в счет -
Спит давно, сраженный ленью…

Напророчьте мне беду
(В счастье все равно не верю) –
Я надуюсь и уйду,
С наслажденьем хлопнув дверью.

Напишите мне стихи –
Я их выброшу в окошко…
Нет, стихи-то неплохи,
Вот и завидно немножко!

После чая до ворот
Вы меня не провожайте,
Поищите лучше йод
Да осколки собирайте…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 20:03:39
Переглядів сторінки твору 8789
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.664 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.610 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:00:56 ]
Вибачайте шо офіціальний візіт роптовий і без церємоній
Така характерна штучка получилася...
Твоя...
З побажанням щастя
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:22:44 ]
А ручки-то, ручки на фотці впізнала?! Ножик у лівій... Папараці - вони не дрімають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:07:32 ]
Я б такий вірш у віконце не викинула. І не тому що не заздрісно, а тому, що зміст його буває близький. Під настрій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 01:29:20 ]
Заходьте, сідайте... Кави? Коньяку? Ой, пізно ж уже... Тоді - чаю м'ятного, еге? Щас...
Ох, ці жіночі настрої... Про них, власне, і вірш. Та й героїня нічого нікуди не викидала - так, пригрозила... тіпа хай шанується ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:36:40 ]
Ага, чаю можна, з лимоном. Тільки ніж відкладемо подалі, а то раптом настрої зміняться...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:05:37 ]
Ножик був Юлін, то вона його вже забрала. Правда, разом з лимоном... але зате у нас тепер є коньяк. Причому у пластикових чарках - і схочеш розтрощити спересердя, то ніц не вийде... Так що нам ніякі перепади настрою вже не страшні! Беріть свою чарочку, сідайте ближче до вогню та грійтеся, бо ж надворі таке вже щось мете - жах... а в нас затишно, правда? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:01:41 ]
М-м-м
Коньячок тоді був ше той :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:08:27 ]
Цінителька... А я в ньому не розбираюся, в каву бовтнула - та й усе ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 13:20:44 ]
Ех-х.. не дійшов іще технічний прогрес до пригощання і цокання он-лайн. Чесно кажучи, не відмовилась би зараз від ароматного коньячку в такій компанії... А до коньячку ще кавусі чорної і шоколаду білого:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:54:07 ]
Не дійшов, кажете?.. (замислюється). Та, знаєте, прогрес - таке діло, зранку не дійшов, а вдень уже тут (ногою заштовхує подалі під стіл пляшку коньяку, одночасно запихаючи в шухяду банку "Neskafe Gold"), а увечері в двері стукає - наливай, мовляв, цокнемося онлайн! А наливати - нічого (під столом щось упало й покотилося, булькаючи), та й жакушувати, чешшшно кажучи, нічим (давиться рештками шоколаду і злодійкувато облизує липкі пальці). Отака халепа!
(Десь угорі починає миготіти червоним лампочка з написом "совість". Реакції - нуль. Вмикається сирена...)
- Ну, нє, якщо добре пошукати (досадливо морщиться і затикає вуха)... От зараза, просила ж відключити цю сигналізацію - дзуськи! Кажуть, передбачена в проекті, без неї вся система з ладу вийде...
Ой, коротше - знайдемо вже щось для гостей дорогих. Аби тихо було... ось як зараз ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:01:40 ]
білити. однозначно - білити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 18:56:35 ]
Драстуйте, Сергію. То, кажете, однозначно?.. (Милується щойно нарощеними акриловими нігтями). Та у мене ще стіни не скрізь поштукатурені, ви ж на фото гляньте... Чи, може, на цій фотці забагато мене? То я саму стінку можу зняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 23:45:25 ]
нє_нє_нє! не забагато! я всьо бачу й так (обережно заглядає за)
акрил з бльосткамі? чи зі смайликами? (розумом хоче смайликів, всім іншим - бльосток)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 12:57:12 ]
З бльостками?! (Презирливо пирхає). Бльостки – то вчорашній день і моветон… З лєпкою! Цвіточки-завиточки, такі, знаєте, білі з рожевим, а зверху – позолота…
Їздила вчора в село, то сусідська бабця як побачила цю красу – аж просльозилася від умілєнія. «Оце, - каже, - дитино, у нас точно таке зараз на цвинтарі на надгробки ліплять… Як прийду на проводи – прибрано скрізь, чисто, і надгробочки з ліпниною золотом виблискують – благолєпіє, аж в душі ангельські хори співають!»
Знала б вона, що мені цей акріл коштував стільки, скільки цілий надгробок…
...А у вас роздрай між розумом і всім іншим - то звичне явище чи чисто ситуативно?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 20:54:34 ]
дик, якраз тому що моветон - тому й хоче.
бльостки - це як ласковий май... ну, або міраж: практично класика. от в селі, наприклад, до сих пір (напевно) бльостками користуюцця. а село - це теж класика.
ніякого роздраю - вони завжди (перманентно) хочуть різного: так картина світу об"ємніша... я б сказав - цілісніша. так що явище ситуативно звичне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 17:27:16 ]
Да-а-а... Все-таки з версією про ребро щось не так. Ми безнадійно по-різному сконструйовані...
"Ласковый май" - це направо, до Юлі; а от село - в точку! А рвалася ж із нього щосили, а тепер оті килимки з оленями і лебедями на стінах сняться. І трава на бережку біля ставка - невисока, бо не встигає відростати - гуси з качками вискубують, а діти витоптують... Хто б там що не казав і як не іронізував про село, але це - справжнє, це - вічне. Отака я селючка міського типу... Розчарувала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 13:20:29 ]
Це гарна вкладення грошей - в лепку! У "чорний день" продали шматочок "надгобка" з одного пальця - стінку побілили, продали з іншого - паркет замінили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 13:43:16 ]
О! Хоч одна людина мене розуміє!
Скажу вам по секрету - взагалі-то я понарощувала пазурі як засіб самозахисту. Самі бачите, що тут часом коїться... А під столом сидіти, знаєте, набридає. Та й запаси коньячку поновити пора.
А лєпка - то маскування, шоб не зрозуміли, що це зброя... Ну то що, двинемо до Юлі валер'янку повертати? На бурячиху поміняємо - я з села привезла ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 14:01:36 ]
О, ні! Лео - не мисливець на диких ланей :) Ми із Зігмундом даруємо їй валеріанку. Нам і на мансарді непогано: і повітря більше, і небо ближче.