ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Шевченко (1972) / Вірші

 Бажання - дружній шарж
Дружній шарж на вірш Олександра Сушка
"Бажання"

(оригінал)
Я задушу тебе в обіймах уночі
Або на рота покладу свою подушку,
Ногами ти хвилину посучи
І полетить до пекла твоя душка.

А може, просто цеглою в висок?
Але боюсь цього не буде досить,
Або до рота всипати пісок
Й защіпку одягти на твого носа?

А може, просто в ванні притопить,
Чи до поживи всипати отрути?
Прошу, шановні друзі, підскажіть,
Ну як кота сусідського позбутись?





...Сьогодні зранку майже обійняв,
вже трохи, навіть, ковдрою притис.
Зо дві години рани маскував:
добрячі пазурі - а щоб ти скис!

То ж всенький день я цеглою жбурляв:
паркур-сафарі, карколомний квест.
Майданчик будівельний звеселяв.
На адекватність змушували тест

у відділку здавати... І я здав.
З годинником і портмоне разом.
На радощах дільничий мені дав
Гвинтівку дідову - на боротьбу з цим злом.

Я між реберця зажену багнет,
Нехай скона, мов ненависна п`явка!
Продовжу, врешті, про любов сонет...
Натхненно... Й за вікном ніхто не нявка...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-13 15:57:28
Переглядів сторінки твору 5633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.744 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.484 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.11.14 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 16:34:48 ]
Привіт! Обидва автори винятково з любові))) почали писати один на одного пародії... Але оригінали "изначально" не пародійні. Дані вірші самі по собі іронічні. Тому пародії недоречні ( так думаю). З добрими почуттями- В. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:54:05 ]
Дозволю собі не погодитися, пане Володимире, що оригінали не пародійні. Адже на будь-яку іронію
можливо написати ще більш їдку пародію, котра буде гармонійно доповнювати оригінал. Як приклад - безліч блискучих пародій на знаменитих(і не дуже) сатириків (як на них самих, так і на їхні твори).
Особиста думка.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:35:31 ]
Оце "по-нашому", по "козацьки". Як казав Булгаков вустами Шарікова "Мы их душили -душили, душили-душили, душили-душили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:49:09 ]
якщо у когось проблеми із котам (чи інші), то можу дати номер телефону мого сусіда. він за півлітри виконає будь-яке ваше бажання :)

обидва вірші шикарні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:27:27 ]
Пане Мирославе! Котів я люблю. У мене їх вже сім. На дачі сусіди вже не раз мені пропонували втопити їх у Тетереві за пляшку. Я їх час від часу посилаю до відомого усім чоловікам місця. Краще гумореску написати аніж задушити живу тваринку. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 17:35:35 ]
у мене було три.
але коли я поїхав учитися до Києва, то живим залишився лише один.

я колись, як був малим, написав вірша про свого кота:

мій кіт – сто процентів людина – з минулого світу. буває…
пес ні – пес дурний – пес учора погриз мої мешти і тапки.
мій кіт із собаки сміється. мій кіт оперети співає .
він любить розправити вуса й скрутитися: схожий на шапку.

він чорний – його би спалили, якби він не в цьому столітті.
тепер він щоранку сусідам шляхи переходить для жарту.
коли хтось сідає до столу, мій кіт зазирає у вічі:
він сала не любить, лиш м'ясо – і тут мудрувати не варто.

мій кіт розглядає нас зверху: повірте, він досить скептичний
він владі висловлює в очі прямий свій котячий імпічмент.
коли його скинути з крісла, розрушивши сон патетичний –
образиться, кинувши погляд, зневажливо непересічний.

мій кіт обнімає планету і кігтем розпорює космос.
він роси визбирує в травах. він ловить мишей для розваги.
він снідає пів на дев’яту. він часом сидить в позі лотос,
в вікні споглядаючи осінь, й на решту жаліє уваги.

мій кіт – сто процентів людина. і знає він більше від мене
ми разом рахуємо зорі – лискучі й співучі – мов півні.
я думаю: «жити прекрасно». він думає: «може. напевне».
я думаю: «так буде вічно». він думає: «ну і наївний!»


так що я люблю котів :)
правда, не всіх :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 17:10:18 ]
Дякую, але таких проблем не виникало. Можливо за місяць-другий... :=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:48:00 ]
Згоден, пане Мирославе. Є такі капосники, що хоч сядь та плач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:08:17 ]
егеж, а що скажуть захисники тварин?
раджу у кінці кожного вірша додати приписку "під час написання твору жодна тварина не постраждала".
Колись мала схожу проблему із дверима, оце тепер пригадала її вирішення - безболісне для усіх: насипте порошку червоного перцю під двері - кіт почхає і піде від вас, йому не до вподоби такий запах. Але кіт залишиться живим і непошкодженим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:49:50 ]
Головне хлоркою під дверима не мити)))
То для них запах "кохання".. Краще півлітрою окропити - точно не підуть)))

Ой ви, хлопці, і мудруни котячі! Березень, певне, скоро)))