ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому і прохаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, вда

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Шевченко (1972) / Вірші

 Бажання - дружній шарж
Дружній шарж на вірш Олександра Сушка
"Бажання"

(оригінал)
Я задушу тебе в обіймах уночі
Або на рота покладу свою подушку,
Ногами ти хвилину посучи
І полетить до пекла твоя душка.

А може, просто цеглою в висок?
Але боюсь цього не буде досить,
Або до рота всипати пісок
Й защіпку одягти на твого носа?

А може, просто в ванні притопить,
Чи до поживи всипати отрути?
Прошу, шановні друзі, підскажіть,
Ну як кота сусідського позбутись?





...Сьогодні зранку майже обійняв,
вже трохи, навіть, ковдрою притис.
Зо дві години рани маскував:
добрячі пазурі - а щоб ти скис!

То ж всенький день я цеглою жбурляв:
паркур-сафарі, карколомний квест.
Майданчик будівельний звеселяв.
На адекватність змушували тест

у відділку здавати... І я здав.
З годинником і портмоне разом.
На радощах дільничий мені дав
Гвинтівку дідову - на боротьбу з цим злом.

Я між реберця зажену багнет,
Нехай скона, мов ненависна п`явка!
Продовжу, врешті, про любов сонет...
Натхненно... Й за вікном ніхто не нявка...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-13 15:57:28
Переглядів сторінки твору 5897
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.744 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.484 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.11.14 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 16:34:48 ]
Привіт! Обидва автори винятково з любові))) почали писати один на одного пародії... Але оригінали "изначально" не пародійні. Дані вірші самі по собі іронічні. Тому пародії недоречні ( так думаю). З добрими почуттями- В. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:54:05 ]
Дозволю собі не погодитися, пане Володимире, що оригінали не пародійні. Адже на будь-яку іронію
можливо написати ще більш їдку пародію, котра буде гармонійно доповнювати оригінал. Як приклад - безліч блискучих пародій на знаменитих(і не дуже) сатириків (як на них самих, так і на їхні твори).
Особиста думка.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:35:31 ]
Оце "по-нашому", по "козацьки". Як казав Булгаков вустами Шарікова "Мы их душили -душили, душили-душили, душили-душили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:49:09 ]
якщо у когось проблеми із котам (чи інші), то можу дати номер телефону мого сусіда. він за півлітри виконає будь-яке ваше бажання :)

обидва вірші шикарні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:27:27 ]
Пане Мирославе! Котів я люблю. У мене їх вже сім. На дачі сусіди вже не раз мені пропонували втопити їх у Тетереві за пляшку. Я їх час від часу посилаю до відомого усім чоловікам місця. Краще гумореску написати аніж задушити живу тваринку. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 17:35:35 ]
у мене було три.
але коли я поїхав учитися до Києва, то живим залишився лише один.

я колись, як був малим, написав вірша про свого кота:

мій кіт – сто процентів людина – з минулого світу. буває…
пес ні – пес дурний – пес учора погриз мої мешти і тапки.
мій кіт із собаки сміється. мій кіт оперети співає .
він любить розправити вуса й скрутитися: схожий на шапку.

він чорний – його би спалили, якби він не в цьому столітті.
тепер він щоранку сусідам шляхи переходить для жарту.
коли хтось сідає до столу, мій кіт зазирає у вічі:
він сала не любить, лиш м'ясо – і тут мудрувати не варто.

мій кіт розглядає нас зверху: повірте, він досить скептичний
він владі висловлює в очі прямий свій котячий імпічмент.
коли його скинути з крісла, розрушивши сон патетичний –
образиться, кинувши погляд, зневажливо непересічний.

мій кіт обнімає планету і кігтем розпорює космос.
він роси визбирує в травах. він ловить мишей для розваги.
він снідає пів на дев’яту. він часом сидить в позі лотос,
в вікні споглядаючи осінь, й на решту жаліє уваги.

мій кіт – сто процентів людина. і знає він більше від мене
ми разом рахуємо зорі – лискучі й співучі – мов півні.
я думаю: «жити прекрасно». він думає: «може. напевне».
я думаю: «так буде вічно». він думає: «ну і наївний!»


так що я люблю котів :)
правда, не всіх :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 17:10:18 ]
Дякую, але таких проблем не виникало. Можливо за місяць-другий... :=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:48:00 ]
Згоден, пане Мирославе. Є такі капосники, що хоч сядь та плач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:08:17 ]
егеж, а що скажуть захисники тварин?
раджу у кінці кожного вірша додати приписку "під час написання твору жодна тварина не постраждала".
Колись мала схожу проблему із дверима, оце тепер пригадала її вирішення - безболісне для усіх: насипте порошку червоного перцю під двері - кіт почхає і піде від вас, йому не до вподоби такий запах. Але кіт залишиться живим і непошкодженим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 22:49:50 ]
Головне хлоркою під дверима не мити)))
То для них запах "кохання".. Краще півлітрою окропити - точно не підуть)))

Ой ви, хлопці, і мудруни котячі! Березень, певне, скоро)))