чорний пояс чужих опівнічностей
наче зашморг на шиї одвічності
тане в кадрах старого кіно
білий сніг як гуру в кімоно
погляд гострий встромивши між вербами
між світанком живими і мертвими
ніби меч над хрестами похилими
понад стріхами вилами зливами

де дорога весною в проталинах
боса вийшла у світ і повстала на
чорнозем чи у глину для глечиків
піднялася до крику лелечого
і вляглася із пуху хмаринного
на перину із ультрамарину і
відловила двокрилого боїнга
сім_три_сім і для себе присвоїла
пригорнула дощами омите
його тіло без плати за мито

: ____ ти летів до родини до Києва
: ____ бо розлука печінку вже виїла
: ____ і запила дощами тропічними
: ____ безсердечними довгими вічними

а дорога - ота що із глиною -
сон поглинула вся і полинула
над весною і понад Карпатами
із вершинами снігом кирпатими
над смереками і понад буками
понад муками понад розлуками
привела до подвір’я до хати
де чекають і мама і тато
із Чикаго Мілану з Полтави
з Лісабону зі Львова й Оттави

із доріг чорноземних та ліпших
із морів чорних білих та інших
вдень і ніч на великдень і в будні
із чужин ждуть синів своїх блудних

чорним поясом час не награється
мито сплачене не вертається