ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Роман (1962) / Вірші

 [ не дитяча війна ]
------------------------> Софії К.


дні згадали Ви минулі:
двір, війна і автомат…
підкосила мене куля
мабуть –надцять літ назад

і мене із поля бою
Ви несли у медсанбат,
мою рану з терпким болем
грів не білий бинт, а бант...

порох, курява і крики,
бій відлунює з ріки...
вже не діти - і великі
наші почуття й думки...

захлинулася атака,
тихо...
двоє і бліндаж...

пригадалась
"гола маха"
ГОЙЯ

гою рани - знов я Ваш!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-07 22:39:46
Переглядів сторінки твору 3901
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.129 / 5.5  (4.825 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.679 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.08.07 15:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 22:53:35 ]
Клас!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 23:02:28 ]
5-й клас, третя четверть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 08:50:08 ]
Ой Василю!
Дякую! Особливо, як пригадаю той безневинний вірш, який став підставою.....
***
Ми грали у війну. Двором на двір.
Наш штаб в під’їзді, їхній – у малині.
У тім дворі всі хлопці. Вір-не вір –
у нас дівчата. Хлопців – два, та сильні.

Я вміла майструвати самостріл,
поцілювати мітко кісточками.
Достатньо було мужності і сил –
у засідку, на дах чи між кущами.

Були окопи, справжні, бо якраз
тягнули воду у новобудову.
Були герої, зрадники у нас.
І вечір був, що заганяв додому.

Давно здались в полон своїм літам,
під трибунал пішли дитячі мрії.
Майструє син рогатку собі сам.
Могла б забрати. Та, чомусь, не смію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 09:42:20 ]
Відповідь достойна! Рахунок : один - один!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Мирта (М.К./Л.П.) [ 2010-03-08 15:34:09 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-08 15:45:14 ]
катина гоя

Цей рядко, Друже, вартувало би виправити:
По схемі має бути:
+-+-+-+-
у тебе
-++--++-
"Мою рану з терпким болем" ...
Якась мусить бути моцна кобіта аби такого парубка на собі нести. Кхм. :)
бо - "-надцять" - характеризує (11-19)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-08 15:46:06 ]
рядок - звичайно... ooops :)