ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марічка Мамчур (1989) / Проза

 Драма любові полягає в тому, що один — любить, а інший — дозвояє себе любити...
Шукаємо любов... Всі шукаємо. Незалежно від віку, статі, соціального стану. Всі хочем переживати це особливе почуття. І не тільки переживати, а ще й відчувати його на собі. Як це не банально звучить, кохати і бути коханими. Але від нас мало що залежить. Люди любили завжди, і досвід, який зараз маємо — на жаль, не тішить. Одні кохання не знайшли, інші попросту втратили. Та хто ж вчиться на чужих помилках? Всі — тільки на своїх. От і доводиться задумуватися — а, може, так і має бути: один любить, а інший — дозволяє себе любити? І всі задоволені... Може, це один з оптимальних варіантів вирішення проблеми під назвою “Любов”?
Задумалась... Проаналізувала досвід знайомих пар. Чесно кажучи, в багатьох випадках так і є. Навіть якщо це не видно на пеший погляд. А видно вже зсередини. Вона йому все: їжу, чисті шкарпетки, щасливу посмішку, себе, врешті решт, а Він — з вдячність це приймає. Ззовні — ідеальна сім ' я. Можна і навпаки: Він — прототип ідеального чоловіка — з захопленням дивиться на свою половинку, Вона задоволена таким станом речей... І всі щасливі. Оплески. Завіса...
То, може, так і має бути? Може, так правильно? Треба чимось жертвувати, коли впускаєш в своє життя іншу людину. Треба пристосовуватись, звикати, приймати. І не треба збивати собі ноги, шукаючи ідеального, шукаючи рівноправності... Залишилось вибрати: любити чи приймати любов?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-16 13:22:12
Переглядів сторінки твору 4965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.699 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.482 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2011.05.23 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 11:30:30 ]
На жаль, схоже, ви помиляєтеся у всьому. Тому і доброго результату не буде. Думаю, що ви категорично не сприймаєте напевно тисячу разів чуту вами істину, що любов і кохання - різні речі. Окрім усього іншого і тому, що Творець і гомо сапієнс (хомка) - таки сильно відрізняються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:27:47 ]
стосовно істинии про любов і коханні - в даному випадку йдеться про вияв любові у стосунках між чоловіком і жінкою...просто намагають не відділяти любов і кохання... розумію кохання як форму любові...і , мабуть, не у всьому помиляюся... як це не смуно:(
спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 00:14:48 ]
Кохання, на жаль, таки не є формою любові. Як хомо не є формою Бога. :(

Любов - це атрибут Творця, як і свобода і творчість. Ці атрибути відкриваються нам, чим ближче ми підходимо у своєму онтогенезі до Бога, тобто, чим більше ми "Людина".

У кохання свої функції, можна назвати його солодким медом оманливої юності, і апелює воно зрештою до приватної власності на особистість задля продовження популяції. Утім, воно є і першим ступенем (несвідомим) магічних здатностей. Стан зачарування дуже близький до стану закохання, але це трохи інший сюжет, і не переносить кохання у вид любові...
Любов - напроти, це міра зрілості, особливих фізичних контактів і володіння іншими не потребує. Якісно характеризує визрівання хомо в Людину.
Одначе ви праві, у стосунках чоловіка і жінки, може бути присутнім і те, і те, бо чоловіком і жінкою сотворено Людину (вища цільність у поєднанні цих начал), але любов проявляється усе ж не так, як ви описали. І, до речі, чого шукати любов, вона дана нам від народження, знай розвивай її, не губи в собі. Ось кохання - це так, його шукають, і досить легко знаходять, і так само втрачають - кохання не буває вічним, а любов - навпаки. Любов шукати не потрібно, вона завжди з нами, доки залишається в нас хоч крапелька людяності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 12:46:05 ]
Цікаві роздуми.
Чи варто збивати ноги, шукаючи щастя?
Варто!
Знайти рівноправність - не важко.
Знайти ідел - неможливо.
Співіснування вимагає компромісів.
Варто шукати взаємне кохання з людиною, яка задовольнятиме Вас, як коханець, друг і потенційний батько Ваших дітей.
Вам залишиться лише зберегти ці стосунки.
Ось і все.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:33:18 ]
варто збивати ноги, шукаючи щастя? я не шукаю ідеалу... на жаль, навіть НЕідеали не викликають розуміння... принаймі, поки що... надіюся, все зміниться....:)
спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 15:34:00 ]
Дозволяти любити себе – безпечно і легко.
Любити інших – важко і ризиковано.
Ця місія під силу далеко не всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 18:14:29 ]
:) Автор, Ви не праві)) Але Ваш рік народження дозволяє Вам так думати. Не все так складно. не все так просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Реалізм Андрій Сюр (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 20:03:35 ]
А я просто наведу цитату з Біблії: "Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!"А від себе додам: не потрібно над цим багато роздумувати, треба просто любити)))
З повагою:)))