ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марічка Мамчур (1989) / Проза

 Драма любові полягає в тому, що один — любить, а інший — дозвояє себе любити...
Шукаємо любов... Всі шукаємо. Незалежно від віку, статі, соціального стану. Всі хочем переживати це особливе почуття. І не тільки переживати, а ще й відчувати його на собі. Як це не банально звучить, кохати і бути коханими. Але від нас мало що залежить. Люди любили завжди, і досвід, який зараз маємо — на жаль, не тішить. Одні кохання не знайшли, інші попросту втратили. Та хто ж вчиться на чужих помилках? Всі — тільки на своїх. От і доводиться задумуватися — а, може, так і має бути: один любить, а інший — дозволяє себе любити? І всі задоволені... Може, це один з оптимальних варіантів вирішення проблеми під назвою “Любов”?
Задумалась... Проаналізувала досвід знайомих пар. Чесно кажучи, в багатьох випадках так і є. Навіть якщо це не видно на пеший погляд. А видно вже зсередини. Вона йому все: їжу, чисті шкарпетки, щасливу посмішку, себе, врешті решт, а Він — з вдячність це приймає. Ззовні — ідеальна сім ' я. Можна і навпаки: Він — прототип ідеального чоловіка — з захопленням дивиться на свою половинку, Вона задоволена таким станом речей... І всі щасливі. Оплески. Завіса...
То, може, так і має бути? Може, так правильно? Треба чимось жертвувати, коли впускаєш в своє життя іншу людину. Треба пристосовуватись, звикати, приймати. І не треба збивати собі ноги, шукаючи ідеального, шукаючи рівноправності... Залишилось вибрати: любити чи приймати любов?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-16 13:22:12
Переглядів сторінки твору 4664
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.699 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.482 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2011.05.23 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 11:30:30 ]
На жаль, схоже, ви помиляєтеся у всьому. Тому і доброго результату не буде. Думаю, що ви категорично не сприймаєте напевно тисячу разів чуту вами істину, що любов і кохання - різні речі. Окрім усього іншого і тому, що Творець і гомо сапієнс (хомка) - таки сильно відрізняються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:27:47 ]
стосовно істинии про любов і коханні - в даному випадку йдеться про вияв любові у стосунках між чоловіком і жінкою...просто намагають не відділяти любов і кохання... розумію кохання як форму любові...і , мабуть, не у всьому помиляюся... як це не смуно:(
спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 00:14:48 ]
Кохання, на жаль, таки не є формою любові. Як хомо не є формою Бога. :(

Любов - це атрибут Творця, як і свобода і творчість. Ці атрибути відкриваються нам, чим ближче ми підходимо у своєму онтогенезі до Бога, тобто, чим більше ми "Людина".

У кохання свої функції, можна назвати його солодким медом оманливої юності, і апелює воно зрештою до приватної власності на особистість задля продовження популяції. Утім, воно є і першим ступенем (несвідомим) магічних здатностей. Стан зачарування дуже близький до стану закохання, але це трохи інший сюжет, і не переносить кохання у вид любові...
Любов - напроти, це міра зрілості, особливих фізичних контактів і володіння іншими не потребує. Якісно характеризує визрівання хомо в Людину.
Одначе ви праві, у стосунках чоловіка і жінки, може бути присутнім і те, і те, бо чоловіком і жінкою сотворено Людину (вища цільність у поєднанні цих начал), але любов проявляється усе ж не так, як ви описали. І, до речі, чого шукати любов, вона дана нам від народження, знай розвивай її, не губи в собі. Ось кохання - це так, його шукають, і досить легко знаходять, і так само втрачають - кохання не буває вічним, а любов - навпаки. Любов шукати не потрібно, вона завжди з нами, доки залишається в нас хоч крапелька людяності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 12:46:05 ]
Цікаві роздуми.
Чи варто збивати ноги, шукаючи щастя?
Варто!
Знайти рівноправність - не важко.
Знайти ідел - неможливо.
Співіснування вимагає компромісів.
Варто шукати взаємне кохання з людиною, яка задовольнятиме Вас, як коханець, друг і потенційний батько Ваших дітей.
Вам залишиться лише зберегти ці стосунки.
Ось і все.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 19:33:18 ]
варто збивати ноги, шукаючи щастя? я не шукаю ідеалу... на жаль, навіть НЕідеали не викликають розуміння... принаймі, поки що... надіюся, все зміниться....:)
спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 15:34:00 ]
Дозволяти любити себе – безпечно і легко.
Любити інших – важко і ризиковано.
Ця місія під силу далеко не всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 18:14:29 ]
:) Автор, Ви не праві)) Але Ваш рік народження дозволяє Вам так думати. Не все так складно. не все так просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Реалізм Андрій Сюр (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 20:03:35 ]
А я просто наведу цитату з Біблії: "Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!"А від себе додам: не потрібно над цим багато роздумувати, треба просто любити)))
З повагою:)))