ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Остання ніч. Міжсезоння :)
Образ твору Прекрасний, наче вранішній Палермо!
Я посміхаюся і п’ю солодкий вермут,
Хмелію почуттям своїм непроханим.
Мій хлопчику, мій сонячний, закоханий!
Співай цю ніч єсенінськими строфами,
Губи цілунків березневі перли.

Люби мене в цю сніжну мить останню,
Згуби в цю ніч! А завтра я розтану.

..................................

Із гілочок беріз сльозами скапує
Моя зима, що мріяла Неаполем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-19 14:01:47
Переглядів сторінки твору 4491
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.601 / 5.25  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 16:15:57 ]
Ах, яка краса, Оленко. Ви стрімко поетизуєте простір довкола себе. Це так добре видно, і з-за хмар, і навіть із Місяця!
Довкола Жовтих Вод виразно зеленіє життя! Ще трохи і вся Україна зазеленіє - до Неаполя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-22 13:08:06 ]
Оце ж так на планетах і життя зароджується - від зеленого світла. Отже, і на Місяці скоро буде весна! :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-03-19 16:41:53 ]
Гарно, по Осінньому:)
А Що, як підсилити акцент, скажімо так:
"Згуби в цю ніч, бо завтра я розтану!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-22 13:49:26 ]
Привіт, Олександре, приємно, що відчуваєте. :)
Було саме так, як ви запропонували, але вирішила зробити акцент не на "розтану", а на "згуби". Жінки... :) Ну, ви розумієте... :)
Дякую за незмінну увагу і дружбу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-24 16:25:09 ]
Гарні вірші! Талановито пишете!
Цікаві образи. Ритміка проста, але зміст глибокий.
Дуже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 13:47:33 ]
Дякую, Лідіє, дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-30 13:40:33 ]

Обійми
Лоскіт крапельок, весняний аромат,
ви нестримані, і я кричу - "Віват!"
Розриваємо, сп'яніло, ритму лад, -
зойк фортеці, білі стяги, рик солдат!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-30 14:00:20 ]

Любий хлопчику, а ти не відав досі,
Що бува така мінлива Осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-30 14:10:04 ]


Ах, Осінь! Та, що листям укриває
ту таїну, яку заледь пізнає?! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-03-30 15:50:52 ]
Зап’яніла у красі твоїх принад.
На палкому тлі шовкóвих простирадл,
Десь між складками, згубила свій халат.
Приховайте цей невинний компромат. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-06 00:32:02 ]
Красиво, особливо про "поцілунків березневі перли"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-04-21 12:57:32 ]
Дякую! Ось так щороку зустрічаються досвідчена Зима і юний романтик Березень - еле не судилося. Тільки й їхнього - кілька ночей. А нам - сльота. :)