ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
* * *
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
Казка про Небесний Сад, Золоті Яблучка і Місточки Любові
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 АСОЦІАЦІЇ
Образ твору Ангел, який сміється, –
Це уже трохи біс.
Маски – колишні лиця.
Трави – маленький ліс.

Мудрість – це перша старість.
Ніжність – це юний ніж.
Кобза – бабця гітари.
«Так» – це вчорашнє «ні».

Сонце – поганська свічка.
Цукор – весела сіль.
Постріл – це тиша вічна.
Бог – то забутий біль...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-25 22:25:28
Переглядів сторінки твору 20941
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 07:20:04 ]
Кожен рядок... звучить істиною...
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 07:32:11 ]
Просто, як усе ГЕНІАЛЬНЕ! Пройняло, пане Ігоре. Дай вам Бог. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:00 ]
:))
З Весною Вас, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:40 ]
:))
З Весною Вас, Патара!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:33:58 ]
Привіт, Ігоре!
Вітаю з виходом нової книги поезій. Хай щастить і книзі і тобі.
А твір - чудова гра на контрастах, на протилехностях. І сприймається добре, і змушує думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:36:33 ]
Сподобалось.
Доволі цікаві думки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 10:10:50 ]
Чудові асоціації! Дивовижне - воно завжди поруч, тільки треба відступити від стереотипів. А як відступати - треба вчитися у Вас, пане Юрію. Натхнення Вам і весняної радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Ткач (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 11:56:12 ]
Дійсно, афоризм - це добре відредагований роман.
У даному випадку - вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 12:34:25 ]
Уявляю автора серед самородків думок, які він відшліфовує до блиску шкуркою працелюбності та вмінням свого обдарування. І виходить пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 15:38:13 ]
Гм..гм.. Цікаво..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:43:46 ]
Яблуко - трохи грушка.
Грім - лиш порожні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:48:46 ]
Яблуко - трохи грушка,
Грім - лиш порожній звук.
Зайчик - то хвіст і вушка.
Ігор - ще той! - Павлюк. :))

Ігорцю, тисну руку ( і трясу її, трясу) - вітання найщиріші із виходом нової книги. Нехай у "Стратосфері" не бракує озону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 14:36:54 ]
Так. Цікаво -
Бути матеріалом
для чиїхось віршів.
Колесом, на якому проїхався
чийсь -
власний - біль.
А трави, до речі, справжні вітри колишуть.
Справжніші, ніж
"справедливий і чесний"
бій.

"Так" - значить - "так".
Тільки -
на інше питання.
Грає ображений вільний козак.
Мишка прогризла сирок останній?
Не треба - вистачить
- всім -
прагнучим сиру
й відзнак.

Досить. По-справжньому - все.
Ні миру, ні війни не буде.
Кораблик справжній справжньо несе.
Досить
гратись словами.
Хоча й не забуду.
Справді. Це - все.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-02 23:36:14 ]
Цей коментар уже своєю наявністю суперечить попередньому (який Автор сторінки міг, але не видалив). Та він не суперечить логіці життя. Життя - у якому не тільки вибухи емоцій.

Пам'ятаю, що в дитинстві мені подобалася гра в асоціації. І саме своєю правдивістю (не кажу - істинністю). Відповідно - несхожістю відчуттів-думок.

Якщо ж говорити про несподіваність - яка є сильним каталізатором "вибухових процесів" - вона ще не значить - підступність, нечесність.

І все взаємопов'язано - писати вірші нематеріально матеріальним словом... чи можливо?

А щодо справжньості... Можливо і є такий термометр-лінійка-барометр-... Та іншу людину не зміряти. Неспівзвучність не означає - несправжність. Чи нікчемність.

І про відзнаки. На мою думку і душі, і духу, і тілу - не вони потрібні. Та іноді для реалізаціїї в соціумі певних проектів, задач вони - як елементи соціальної мови - бувають необхідними. І кожен для себе визначає сам - що, як, для чого.

Удачі і здоров'я Авторам Поетичних Майстерень :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-11 20:06:53 ]
Хм... Кумедненько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:27:33 ]
Опа...оце так у мене збагачення відбулось. Ефект такий собі.