ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 АСОЦІАЦІЇ
Образ твору Ангел, який сміється, –
Це уже трохи біс.
Маски – колишні лиця.
Трави – маленький ліс.

Мудрість – це перша старість.
Ніжність – це юний ніж.
Кобза – бабця гітари.
«Так» – це вчорашнє «ні».

Сонце – поганська свічка.
Цукор – весела сіль.
Постріл – це тиша вічна.
Бог – то забутий біль...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-25 22:25:28
Переглядів сторінки твору 21206
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 07:20:04 ]
Кожен рядок... звучить істиною...
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 07:32:11 ]
Просто, як усе ГЕНІАЛЬНЕ! Пройняло, пане Ігоре. Дай вам Бог. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:00 ]
:))
З Весною Вас, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:40 ]
:))
З Весною Вас, Патара!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:33:58 ]
Привіт, Ігоре!
Вітаю з виходом нової книги поезій. Хай щастить і книзі і тобі.
А твір - чудова гра на контрастах, на протилехностях. І сприймається добре, і змушує думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:36:33 ]
Сподобалось.
Доволі цікаві думки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 10:10:50 ]
Чудові асоціації! Дивовижне - воно завжди поруч, тільки треба відступити від стереотипів. А як відступати - треба вчитися у Вас, пане Юрію. Натхнення Вам і весняної радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Ткач (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 11:56:12 ]
Дійсно, афоризм - це добре відредагований роман.
У даному випадку - вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 12:34:25 ]
Уявляю автора серед самородків думок, які він відшліфовує до блиску шкуркою працелюбності та вмінням свого обдарування. І виходить пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 15:38:13 ]
Гм..гм.. Цікаво..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:43:46 ]
Яблуко - трохи грушка.
Грім - лиш порожні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:48:46 ]
Яблуко - трохи грушка,
Грім - лиш порожній звук.
Зайчик - то хвіст і вушка.
Ігор - ще той! - Павлюк. :))

Ігорцю, тисну руку ( і трясу її, трясу) - вітання найщиріші із виходом нової книги. Нехай у "Стратосфері" не бракує озону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 14:36:54 ]
Так. Цікаво -
Бути матеріалом
для чиїхось віршів.
Колесом, на якому проїхався
чийсь -
власний - біль.
А трави, до речі, справжні вітри колишуть.
Справжніші, ніж
"справедливий і чесний"
бій.

"Так" - значить - "так".
Тільки -
на інше питання.
Грає ображений вільний козак.
Мишка прогризла сирок останній?
Не треба - вистачить
- всім -
прагнучим сиру
й відзнак.

Досить. По-справжньому - все.
Ні миру, ні війни не буде.
Кораблик справжній справжньо несе.
Досить
гратись словами.
Хоча й не забуду.
Справді. Це - все.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-02 23:36:14 ]
Цей коментар уже своєю наявністю суперечить попередньому (який Автор сторінки міг, але не видалив). Та він не суперечить логіці життя. Життя - у якому не тільки вибухи емоцій.

Пам'ятаю, що в дитинстві мені подобалася гра в асоціації. І саме своєю правдивістю (не кажу - істинністю). Відповідно - несхожістю відчуттів-думок.

Якщо ж говорити про несподіваність - яка є сильним каталізатором "вибухових процесів" - вона ще не значить - підступність, нечесність.

І все взаємопов'язано - писати вірші нематеріально матеріальним словом... чи можливо?

А щодо справжньості... Можливо і є такий термометр-лінійка-барометр-... Та іншу людину не зміряти. Неспівзвучність не означає - несправжність. Чи нікчемність.

І про відзнаки. На мою думку і душі, і духу, і тілу - не вони потрібні. Та іноді для реалізаціїї в соціумі певних проектів, задач вони - як елементи соціальної мови - бувають необхідними. І кожен для себе визначає сам - що, як, для чого.

Удачі і здоров'я Авторам Поетичних Майстерень :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-11 20:06:53 ]
Хм... Кумедненько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:27:33 ]
Опа...оце так у мене збагачення відбулось. Ефект такий собі.