ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 АСОЦІАЦІЇ
Образ твору Ангел, який сміється, –
Це уже трохи біс.
Маски – колишні лиця.
Трави – маленький ліс.

Мудрість – це перша старість.
Ніжність – це юний ніж.
Кобза – бабця гітари.
«Так» – це вчорашнє «ні».

Сонце – поганська свічка.
Цукор – весела сіль.
Постріл – це тиша вічна.
Бог – то забутий біль...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-25 22:25:28
Переглядів сторінки твору 20270
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 07:20:04 ]
Кожен рядок... звучить істиною...
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 07:32:11 ]
Просто, як усе ГЕНІАЛЬНЕ! Пройняло, пане Ігоре. Дай вам Бог. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:00 ]
:))
З Весною Вас, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:40 ]
:))
З Весною Вас, Патара!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:33:58 ]
Привіт, Ігоре!
Вітаю з виходом нової книги поезій. Хай щастить і книзі і тобі.
А твір - чудова гра на контрастах, на протилехностях. І сприймається добре, і змушує думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:36:33 ]
Сподобалось.
Доволі цікаві думки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 10:10:50 ]
Чудові асоціації! Дивовижне - воно завжди поруч, тільки треба відступити від стереотипів. А як відступати - треба вчитися у Вас, пане Юрію. Натхнення Вам і весняної радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Ткач (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 11:56:12 ]
Дійсно, афоризм - це добре відредагований роман.
У даному випадку - вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 12:34:25 ]
Уявляю автора серед самородків думок, які він відшліфовує до блиску шкуркою працелюбності та вмінням свого обдарування. І виходить пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 15:38:13 ]
Гм..гм.. Цікаво..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:43:46 ]
Яблуко - трохи грушка.
Грім - лиш порожні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:48:46 ]
Яблуко - трохи грушка,
Грім - лиш порожній звук.
Зайчик - то хвіст і вушка.
Ігор - ще той! - Павлюк. :))

Ігорцю, тисну руку ( і трясу її, трясу) - вітання найщиріші із виходом нової книги. Нехай у "Стратосфері" не бракує озону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 14:36:54 ]
Так. Цікаво -
Бути матеріалом
для чиїхось віршів.
Колесом, на якому проїхався
чийсь -
власний - біль.
А трави, до речі, справжні вітри колишуть.
Справжніші, ніж
"справедливий і чесний"
бій.

"Так" - значить - "так".
Тільки -
на інше питання.
Грає ображений вільний козак.
Мишка прогризла сирок останній?
Не треба - вистачить
- всім -
прагнучим сиру
й відзнак.

Досить. По-справжньому - все.
Ні миру, ні війни не буде.
Кораблик справжній справжньо несе.
Досить
гратись словами.
Хоча й не забуду.
Справді. Це - все.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-02 23:36:14 ]
Цей коментар уже своєю наявністю суперечить попередньому (який Автор сторінки міг, але не видалив). Та він не суперечить логіці життя. Життя - у якому не тільки вибухи емоцій.

Пам'ятаю, що в дитинстві мені подобалася гра в асоціації. І саме своєю правдивістю (не кажу - істинністю). Відповідно - несхожістю відчуттів-думок.

Якщо ж говорити про несподіваність - яка є сильним каталізатором "вибухових процесів" - вона ще не значить - підступність, нечесність.

І все взаємопов'язано - писати вірші нематеріально матеріальним словом... чи можливо?

А щодо справжньості... Можливо і є такий термометр-лінійка-барометр-... Та іншу людину не зміряти. Неспівзвучність не означає - несправжність. Чи нікчемність.

І про відзнаки. На мою думку і душі, і духу, і тілу - не вони потрібні. Та іноді для реалізаціїї в соціумі певних проектів, задач вони - як елементи соціальної мови - бувають необхідними. І кожен для себе визначає сам - що, як, для чого.

Удачі і здоров'я Авторам Поетичних Майстерень :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-11 20:06:53 ]
Хм... Кумедненько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:27:33 ]
Опа...оце так у мене збагачення відбулось. Ефект такий собі.