ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 АСОЦІАЦІЇ
Образ твору Ангел, який сміється, –
Це уже трохи біс.
Маски – колишні лиця.
Трави – маленький ліс.

Мудрість – це перша старість.
Ніжність – це юний ніж.
Кобза – бабця гітари.
«Так» – це вчорашнє «ні».

Сонце – поганська свічка.
Цукор – весела сіль.
Постріл – це тиша вічна.
Бог – то забутий біль...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-25 22:25:28
Переглядів сторінки твору 20933
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 07:20:04 ]
Кожен рядок... звучить істиною...
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 07:32:11 ]
Просто, як усе ГЕНІАЛЬНЕ! Пройняло, пане Ігоре. Дай вам Бог. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:00 ]
:))
З Весною Вас, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 08:25:40 ]
:))
З Весною Вас, Патара!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:33:58 ]
Привіт, Ігоре!
Вітаю з виходом нової книги поезій. Хай щастить і книзі і тобі.
А твір - чудова гра на контрастах, на протилехностях. І сприймається добре, і змушує думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 09:36:33 ]
Сподобалось.
Доволі цікаві думки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 10:10:50 ]
Чудові асоціації! Дивовижне - воно завжди поруч, тільки треба відступити від стереотипів. А як відступати - треба вчитися у Вас, пане Юрію. Натхнення Вам і весняної радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Ткач (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 11:56:12 ]
Дійсно, афоризм - це добре відредагований роман.
У даному випадку - вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 12:34:25 ]
Уявляю автора серед самородків думок, які він відшліфовує до блиску шкуркою працелюбності та вмінням свого обдарування. І виходить пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 15:38:13 ]
Гм..гм.. Цікаво..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:43:46 ]
Яблуко - трохи грушка.
Грім - лиш порожні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:48:46 ]
Яблуко - трохи грушка,
Грім - лиш порожній звук.
Зайчик - то хвіст і вушка.
Ігор - ще той! - Павлюк. :))

Ігорцю, тисну руку ( і трясу її, трясу) - вітання найщиріші із виходом нової книги. Нехай у "Стратосфері" не бракує озону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 14:36:54 ]
Так. Цікаво -
Бути матеріалом
для чиїхось віршів.
Колесом, на якому проїхався
чийсь -
власний - біль.
А трави, до речі, справжні вітри колишуть.
Справжніші, ніж
"справедливий і чесний"
бій.

"Так" - значить - "так".
Тільки -
на інше питання.
Грає ображений вільний козак.
Мишка прогризла сирок останній?
Не треба - вистачить
- всім -
прагнучим сиру
й відзнак.

Досить. По-справжньому - все.
Ні миру, ні війни не буде.
Кораблик справжній справжньо несе.
Досить
гратись словами.
Хоча й не забуду.
Справді. Це - все.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альон а (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-02 23:36:14 ]
Цей коментар уже своєю наявністю суперечить попередньому (який Автор сторінки міг, але не видалив). Та він не суперечить логіці життя. Життя - у якому не тільки вибухи емоцій.

Пам'ятаю, що в дитинстві мені подобалася гра в асоціації. І саме своєю правдивістю (не кажу - істинністю). Відповідно - несхожістю відчуттів-думок.

Якщо ж говорити про несподіваність - яка є сильним каталізатором "вибухових процесів" - вона ще не значить - підступність, нечесність.

І все взаємопов'язано - писати вірші нематеріально матеріальним словом... чи можливо?

А щодо справжньості... Можливо і є такий термометр-лінійка-барометр-... Та іншу людину не зміряти. Неспівзвучність не означає - несправжність. Чи нікчемність.

І про відзнаки. На мою думку і душі, і духу, і тілу - не вони потрібні. Та іноді для реалізаціїї в соціумі певних проектів, задач вони - як елементи соціальної мови - бувають необхідними. І кожен для себе визначає сам - що, як, для чого.

Удачі і здоров'я Авторам Поетичних Майстерень :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-11 20:06:53 ]
Хм... Кумедненько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:27:33 ]
Опа...оце так у мене збагачення відбулось. Ефект такий собі.