ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Борис Костиря
2025.04.12 21:28
Море висохло...
Тепер у ньому не потоне
корабель, який стоїть
на дні з камінням
і кістяками риб.
Море, яке штовхало
у божевілля штормів,
лякало шаленістю хвиль,

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Я з отої зими вийшов так, як виходять із себе...
Образ твору Я з отої зими вийшов так, як виходять із себе,
Білі вірші снігів залишивши вмирати в ярах.
Із душі виганяв ті фіорди глибокого неба,
Де розп’ятий між зорями птах.

В нас дорожчає хліб і по колу історія ходить –
Мов пегасик сліпий,
Наче муза пішла на панель.
Я ж сильніший за світ,
Тому чхати мені на погоду
Й на політику теж –
Цю скрипучу чадну карусель.

Обшиватиму дубом хатину свою молоденьку,
Про бандитську романтику буду читати книжки.
А із оленя кістки зроблю собі флейту тоненьку
І поему, як пісню, пером напишу на віки.

Перепалену сміхом сльозу прочитаю устами.
Як не зможу любити – відразу піду на війну
За вітчизну, за честь, культ прекрасної дами –
Як храму...
Як не зможу стріляти –
Любити почну.

Хоча краще померти від кулі густого цілунку,
Ніж розмінною гривнею стати для цих торгашів.
А на якір гачка взяти рибку з тоненької лунки,
Наче світле минуле, що піснею розворушив.

Хай історія йде своїм поступом кам’янобабим,
Кожна квітка кричить, дочекавшись тугої грози.
Я відходжу назад.
Тисну сфінксові лапу:
«Здраствуй, сфінксе, – кажу. –
Скільки літ, скільки зим!..»

Далі йду до води.
Вечоріє.
Піщаніють зорі.
Моє серце росте,
Моя доля шукає дуель.
А під ранок, здається,
Влітає хтось в сон мій прозорий:
Журавель?
Азазель?..

11 квіт. 10.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-18 11:15:21
Переглядів сторінки твору 4067
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 11:34:00 ]
Захоплює :)
Гарно, як завжди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2010-04-18 13:58:30 ]
Ігоре, це просто в...в...вав. Ростеш. Молодчина:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 15:51:01 ]
Вітаю! Гарно. Хочу додати кілька міркувань. Особливо вражає: "Як не зможу стріляти – Любити почну". Дуже, сказати б, маскулінно; чоловіча думка апріорі. Наприкінці твору візія національного апокаліпсису: "Влітає хтось в сон мій прозорий: Журавель? Азазель?.." Які потужні символи на завершення! Цілі епохи й світовиди... Постмодерн високого національного штибу.

Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 15:56:35 ]
Я все так стараюся творити.
Дякую за розуміння.

Удачі, Іринко.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 15:58:14 ]
Росту?
Авжеж.
Хіба що вглиб і вшир, Наталочко...

Необ*ятний уже просто став.
Дякую, що не забуваєш.
Як хрещеник?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 16:03:50 ]
Оце, Іринко, вперше задумався (завдяки Вашій теплій увазі): а це ж справді постмодерн у мене виходить!..

Миле і приємне моєму маскулінному (прости господи :) ) серцю Ваша красива увага і розуміння-відчування.

Оце, розчулений, ще один - формально маленький - віршик надрукую тут:

ПОЛІСЬКЕ

Чорна хата.
Безінтернеття.
Ліс навколо.
Озерна тьма.
Піють весело
Півні треті,
Але ранку чомусь нема...

14 квіт. 10.

Світла Вам і зЕлені. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 16:22:22 ]
PS. Дорогі Ви мої, хорроші!
Я ж просив не оцінювати в балах-оцінках!..
Лише словесно!
Заберіть, будь ласка, оцінку.
Дякую.

Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-04-18 16:31:14 ]
Знаєте, Ігорю, прочитав оце ваш чудовий вірш і раптом спіймав себе на думці, що якби мій любимий Висоцький був українцем, то він писав би саме так - чисто по-чоловічі стримуючи біль та шал, що рвуться назовні. Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-18 21:53:41 ]
Приємно, Олексію, що порівнюєте з Висоцьким...

Першим це зробив Борис Олійник: http://www.day.kiev.ua/195161/

Але мені до них (Висоцького і Олійника), як до Москви рачки, як куцому до зайця...

Хоча щиро дякую.
Буду старатися.

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 10:13:45 ]
якщо в першому рядку замінити слово "себе" на "тебе" - буде краще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 10:20:55 ]
очі повидирає... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 11:23:53 ]
:)