Людина – це клубочок ниток, -
Не знаєш де початок, де кінець;
Це різних квітів мальовничих звиток;
Це чистий і прозорий папірець.

Усіх в одній стихії поєднання;
Бурхливе море; фосфоритна гладь;
Палітра фарб, які для малювання
Самі ми маємо для себе обирать.

Це зорепад палаючий і світлий;
І нескінченна даль небачених небес;
Після засухи дощ це заповітний;
Чарівна лавка, сповнена чудес.

Це музика, що ллється не по нотам;
Це спів без фонограми і без слів;
Це золото, яке не сяє злотом;
Це 365 різних днів.

Коротка вічність, що не має часу;
Повчальна книга без основи знань;
Важкий тягар, що має легку масу;
Це довгий марафон без естафет, змагань.

Всього в одній людині поєднання,
І головне – це знати стежку, по якій ідеш.
Повірить в себе. Дісно. Без вагання.
Саме тоді цій стежці забракує меж.

18.12.2008