Чи буває життя там, де хмари пливуть
І проходять новими світами;
Там, де душі людські вирушають у путь,
У дорогу своїми стежками?

Чи буває життя у безодні небес,
Де нема ні початку, ні краю;
На горі, де царює всевидимий Зевс,
На горі, де людей не буває?

Чи буває життя в безкінечності слів,
Які сипляться наче навмисно
І заповнюють текстами прожиті дні
Без ідеї і навіть без змісту?

Чи буває життя в океані бажань
Нездійсненних та необережних,
Де мета виступає у ролі завдань
Необізнаних і необмежних?

Чи буває життя у маленьких світах,
Що живуть лиш якимись думками;
У безлюдних, небачених нині, містах,
Що вирують десь тихо над нами?

Чи буває життя десь у подиху трав,
Що в повітрі несміло літає,
Що своєю душею у серці припав
І чийсь біль враз собі переймає?

Чи буває життя в тихих звуках земних,
Що високо несуть над землею
Те, що, легко вдаряючись , ніжно об них,
Заспівало б своєю душею?

Чи буває життя у людині простій,
Що не знає буденного сміху,
А літає й живе лише крилами мрій,
Не рахує свої дні довіку?

Чи буває життя, де немає його,
Невмирущі живуть де перлини,
Так, буває життя, лиш повірте в нього,
Все залежить лише від людини.

5.06.2009р.