ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Стати поетом
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
1942. Вночі перед боєм (в скороченні)
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
що ми бороним у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Порожній Едем: expulsio e paradiso
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
* * *
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Час зрозуміти
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне -
Мовляв, тебе я більше не цікавлю.

Ні як амант, ні просто як товариш,
Чи навіть випадковий перехожий,
З яким і в бізнесі нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Минулий день
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Одіссея червоної калини
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів…
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
* * *
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Натуралістичні думки
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Живіть поезією!
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
З чистим серцем
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
* * *
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
* * *
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Тьмяне світло (сонет)
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Патетичне освідчення
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ПРОСТИ МЕНІ ЦЕЙ ДОЩ
Образ твору Пробач мені цей дощ, що за вікном
шепоче нерозбірливо і тихо.
Думки та почуття сплелись у вихор
і світ перевертається вверх дном…

Мовчання сумом сходить на уста
і котиться краплинами додолу.
Напевно, це також дарунок долі –
дощем розбавить тишу, бо густа…

А кроки наші тануть у весні –
земля пливе, промокла аж до серця.
Я обіцяю виправити все це –
лише прости цю зливу - у мені…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-07 14:28:27
Переглядів сторінки твору 2877
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.983 / 5.5  (5.104 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.054 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 14:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-07 16:42:41 ]
Зачепило, Іринко. Особливо: розбавити цю тишу, бо густа… Взагалі проникливо написано. Дай вам Бог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 20:14:07 ]
Дякую, Патаро! Радісних свят Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 18:40:51 ]
Ідея твору гарна, Іринко.
Особливо сподобалось:
земля пливе, промокла аж до серця.

Маю парочку технічних спостережень:
1. цей доЩ, Що
2. сплелись у вихор
і осідають попелом на дно… - тут трішки порушена послідовність дії, бо вихор спочатку навпаки підносить вгору, а у нас не встигли ще сплелися - а вже зразу - на дно :(
3. дивно сходить на уста - тут те ДИВНО ніби не в тему, мо` якийсь прикметник інший до мовчання придумати (вічне, печать мовчання)
4. Розбавити тишу можна словами, ділами. Мовчанням її можна ЗГУСТИТИ.
5. Короткі кроки - а чому, власне, - короткі? І чому в ЦІЙ? ( Нечутні кроки тануть у весні?)
6. Те ж саме у рядку:
ТЕПЕР прости ЦЕЙ дощ, що у мені… - виділені слова-паразити. (лише прости, що злива - у мені).

Ого, скільки написав! Ірусю, працюй над словом, бо ти того варта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 20:27:53 ]
Чесно зізнаюся, що я навіть трішки злякалася такого довгого коментаря ;))

1. ДоЩ і Що - згідна, що потрібно попрацювати над цим.
2. Наскільки я розумію, коли утворюється вихор, то вже підносить вгору, а тоді на дно... В мене є ще такий варіант: Думки та почуття сплелись у вихор, що десь осяде попелом на дно (мені не дуже хочеться це міняти))
3. Подумаю...
4. Не правильно висловилася, бо мала на увазі дощ розбавляє тишу. Доопрацюю.
5. Ходити в дощ великими кроками я не вмію, тому короткі. А весна ЦЯ тому, що ЦІЄЇ весни стосується, а не іншої.
6. Тепер прости цю зливу - у мені.

Дякую, Ярославе, за підтримку. Мені потрібні Ваші поради. Заходьте! Завжди рада :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 22:01:33 ]
Радий, що Ви все правильно сприймаєте ;)
З приводу коротких кроків - аж смішно мені стало - відколи це Ви опустились до такого натуралізму? ;)
Ірусю, поезія Ваша ІНША, тут кожне слово має значення в плані містерійному і нема тут місця коротким крокам - кому як не Вам це ВІДЧУВАТИ?

А що, наступного року ви ЦІЄЇ повиправляєте на ТІЄЇ?
А ще через два роки - ПОЗАТІЄЇ?
Намагайтесь уникати слів-паразитів.

ТепеР ПРости цю зливу - у мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-04-08 18:59:24 ]
Переконали Ви мене ;)

Добре. Попрацюю!
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-04-10 16:11:48 ]
ЩО там з коефіцієнтами прозорості? Я би поставила 970! Дуже люблю дощ, воду, весну, а тут така картина - саме для мене! Бачую, пан Ярослав помагав дещо підправити, я не бачила первинного варіанту. Але цей - чудовий! Дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-04-13 13:13:19 ]
Досить майстерний вірш, Ірино. І взагалі, майже всі Ваші поезії вражають - змістом, формою, легкістю читання. Так тримати!:)