ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
пронічого
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Світлини з дитинства
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
Неупинна канва
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Воєвода Дмитро Боброк-Волинський
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10
Плин

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Досі в роздумі Всевишній
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
* 194 *
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
* * *
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
прораніше
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Невдаха чи жертва?
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Біла Королева (Queen)
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
У полоні дармограю
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
завікном
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
* * *
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ще живу
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 ДУША НЕ НІМА!
Душа не німа! - Зринає
Вона стоголоссям могутнім,
До самих небес досягає,
Щоб Господом бути почута,
Щоб ангели в небовисях
Від звуків розправили крила -
Аби лиш мене не зреклися...
І душу мою простили....

Не стану німою ніколи!
Не навчена я мовчати,
Хоч серце й наповнене болем
Й душа, мов в залізних лещатах.
Ніколи байдужа не буду -
До світу, людей ...й до себе!
Зринає назло всім облудам
Душа стоголоссям у небо -

Аби ТАМ набратися сили,
Торкнутися янгольських крилець -
Щоб все, що душі моїй миле,
Могла в цім житті я осилить!!!!
12.04.2010р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-12 01:56:00
Переглядів сторінки твору 4407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.974 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-12 02:00:27 ]
На слові, мов мокрім бруці, ковзнули думки в безмежжя.
Вони оніміли також. Лиш криком в душі "Віват!" -
волають. І ностальгічно за кожним бемолем стежать.
І вірять в звучання слова, потужністю в сотні ватт.

Оленка Бараненко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-04-12 02:14:08 ]
Кричу у душі "Віват!"
Потужністю в сотні ват,
Кричу до відлуння в душі -
З ТОБОЮ МИ НЕ ЧУЖІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-12 19:05:13 ]
Не станеш німою ніколи!
Щоб вчитися я змогла,
У тебе, у жінки-долі
Писати на склі слова.

Не станеш німою ніколи!
Душа прагне висоти,
Душа прагне вітру, волі,
Палити старі мости...

Не станеш німою ніколи!
Не моритимеш душу свою.
Я щаслива, я вдячна долі,
Бо Наталю свою люблю!

Ваша Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-04-13 01:31:34 ]
Ці палкі словечка Юлі
Будять мрії, що поснули,
І весняними дощами
Омивають серця рани,
Всі бажання випускають
Із міцних обіймів цноти,
Аж веселками сіяють,
Виграють неначе ноти...
Як німою стать тут можна?
Аж бринить клітинка кожна!
Я теж тішуся шалено -
БО Є ЮЛЕЧКА У МЕНЕ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-12 19:47:36 ]
Дуже висока енергетика вірша! "Аби лиш мене не зреклися", - скільки в цій сентенції філософії, яка глибочинь у цій дуалістиці! Адже, значить, можуть і зректися... Бажаю Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-04-13 01:13:26 ]
Зречуться, а чи ні - залежить лиш від мене,
Від рОлей, які гратиму я на Життя аренах,
Від кількості тепла, що випущу із серця,
Від того, чи для світла відкрию душі дверця,
Від здатності любить, образи всі прощати,
Від того, чи зумію хреста свого підняти
Й пронести крізь життя як дар, а не покуту,
Щоб Янголів слова душа навчилась чути!...


Від того, чи нестиму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-12 19:51:46 ]
Про Тебе Наталія і про Твою Душу. Ніхто не затисне ні в яких лещатах ні Тебе, ні Твою Душу. Не стане їм сили!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-04-13 10:14:46 ]
Ти правий, Андрію, тепер вже ніхто і ніколи мою душу на затисне в лещатах! ...Хоч ще не так давно чиїсь грубі намагання це зробити ледь не закінчились для мене фатально... Та я вижила і тепер сильнішої від мене немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-13 17:23:41 ]
Нема сильнішої від тебе,
Бо ти палаєш між зірок.
Ти найкраща в цьому небі!
Я роблю до тебе крок...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-13 19:43:52 ]
Вновь вмешался в ваш поэтический (и прекрасный) дуэт! Но не согласен с Юлией. Ты не пламенееш меж звезд, они меркнут пред Тобою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-04-13 21:29:28 ]
Та я не зірка - я швидше комета, що згораючи, викидає у всесвіт багато світла, жару вогню, пристрасті, випалюючи себе зсередини, аби потім, по смерті, залишитись у пам"яті всіх, хто мене бачив і відчував, яскравим спалахом згораючої зорі...