ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліліанна Гриб / Вірші

 Львів
О, моє найкраще в світі місто
Величне , славне і прекрасне
Тут ходять різні люди ,
А повітря не таке як всюди
Вдихнеш на повні груди
І розумієш , що такого ніде більше
Не може бути , тут навіть вітерець
Особливо вміє дути.
О , моє рідне місто , місто Лева,
Стоїш так гордо , а Галицький
Король Данило , спостерігає за тобою
На коні , а я обожную тебе у літні дні.
Як вийду на Високий Замок
І гляну навкруги , то згадую всі історичні
подвиги твої.
А скільки ж парків в тебе - не злічити
О,маленький Париже , люблю твої вечірні сквери
і провулки і твій солодкий запах літа
Люблю твої розваги і дозвілля,
Люблю твоє веселе сонячне проміння ,
Люблю стояти й милуватися тобою ,
Так , як милується Міцкевич, як строго
Дивиться Шевченко і Федоров із книжкою ,
й Шашкевич, Грушевський гордо поглядає
і радісно стоїть Франко!
Стояти можу так я дуже довго
й дивитись на достоїнства твої,
на місто , що стоїть на Полтві...
Архітектурне , аристократичне місто , місто Львів.
Люблю тебе готичний Львове ,
готичної, осінньої пори,
Коли дерева міняють образ свій
і всьди падають листочки , гарячих кольорів...
Я так люблю гуляти під дощем і ввечері ,
у далині дивитись на розмите світло ліхтарів
і слухати , під краплями , готичний стук
трамваїв , що сумно наближаються і віддаляються
Яка ж солодка музика оця....
Люблю я й шум твоїх вітрів ,
врни звучать ,як плескіт хвиль морів.
Люблю тебе у особливі дні і в дні прості,
Люблю гуляти по Личаківському цвинтарі.
Люблю традиції і звичаї твої...
О , рідний Львове , люблю й засніженим тебе -
санчата в руки і вперед - із гірки вниз кататися ,
Обожнюю я взимку веселитися , а ще люблю дивитися ,
як плавно , сідають на твої будинки
білесенькі сніжинки,
люблю під Новий рік дивитись на ялинку ,
що перед Оперним стоїть ,
люблю львів'ян , що колядують на Різдво;
вертепи , що твоїми вулицями мандрують.
Люблю твої церкви і храми , які очі милують.
Люблю й музик твоїх , котрі грою чарують!
На Площі Ринок , до звуків цих прислухаються
львів'яни , від них усе цвіте й не в'яне...
І справді в серці все цвіте ,
Все те найкраще що мені дане
й чому віддатись хочу я тепер ,
усе чудове й гарне,
до чого тягнеться моя душа ,
від чого є приємні почуття ,
все - все , усе , любов моя ,
єдине слово , лиш одне...
Львів.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-01-23 05:43:26
Переглядів сторінки твору 1079
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 1.610 / 2  (2.599 / 3.06)
* Рейтинг "Майстерень" 1.656 / 2  (2.624 / 3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній