ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СТАРИЙ ВІРШ
Малюнок Олі Кваші Я собі – наче фраєр,
Іду, обіймаю псів.
Вітряно проминаю
Чоловічу красу лісів.

Глибоко пофіг слава,
Гроші, кохання, даль...
Пофіг дитинство навіть.
Але усього жаль.

Жаль, що не пахне м’ята.
Жаль, що усі смішні.
Жаль, що житейське свято
Кінчиться навесні.

Входжу, як ніж в печінку,
В прокляту вічність я.
Шкода, що краща жінка
Вчора була моя.

Жаль, що усе відомо.
Жаль, що не маю крил.
Вперто нервує втома
При закінченні Гри.

Свічка – маленьке пекло –
Рідне, близьке, своє.
Я від себе далеко
Досі, досі ще є.

В щасті нема свободи
І у любові теж.
Тому вмирати модно
В усміхах узбереж.

Плакала тілом вишня.
Предки під нею сплять.
Вийшло життя моє, вийшло...
З балу до корабля.

20 квіт. 96




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-02 21:23:45
Переглядів сторінки твору 5603
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 11:42:38 ]
...от пофіговий настрій, що аж гірчить :)
це як: чоловічу красу лісів???
Зі здивуванням
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 11:59:54 ]
Мабуть, малося на увазі щось фалічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:08:17 ]
...не вірю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:23:54 ]
Мила Василинко, дякую, що не забуваєте і ще здатні дивуватися... із чоловічої краси... лісів (ліс - чоловічого ж роду) і муз-чин. ;)
З не меншим подивом і симпатією

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:24:48 ]
Сим-фонічне, сим-волічне, Олександре... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 13:29:57 ]
Симфонія рипу сосен...
Ага, саме вона.
Як старе ліжко :)))
Я жартую, шановний Ігоре.
Одна справа коментар, інша - лаконічний допис.
Стосовно символічності у Вас є чому повчитись.
Це я вже не жартую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:26:01 ]
...не вірте, Василинко, бо я й слова такого не знаю, як Олександр ото пише... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 14:03:58 ]
... та він Вам порадить у гуглю подивитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-03 13:30:13 ]
Ліс - чоловічого роду, цілком доречно про чоловічу красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 14:05:26 ]
...ага, а є ще пуща, хаща і діброва :)))
факт, краса завжди доречна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 19:36:54 ]
Це ж треба, щоб так погода довела... Думаю, що в першу чергу - погода ( тиск, задуха, наче перед кінцем світу) Співчуваю...
Ігорю, але зараз вже падає дощ! Урррааааааа!!!
Будуть інші вірші - я знаю)
Буде ВСЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:42:06 ]
Дякую.
Взаємно, Олександре.

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:42:47 ]
Егеж-отож.
Ліс він такий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:45:14 ]
В пущі, хащі і діброві також файно, Василинко, особливо з коханою... - бо вони також одного з лісом поля ягоди... О. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:47:58 ]
Дякую, Любо, за суто Жіночу реакцію...
А коли буде ВСЕ?.. :)

Суто чоловіча допитливість.

Ваш
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 13:30:19 ]
Чекає буквально за поворотом - а може, відбувається зараз? Інколи проблема - усвідомити, а інколи просто не сприймаєте...
Все - щастя, а яке воно - вирішуєте самі, правда?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 17:28:37 ]
От умниця, Любочка!
Чарівниця.
:)

То правда: часом для щастя бракує лише усвідомлення - що ти щасливий.
Отож, усвідомлюємо і летимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 20:14:04 ]
за умницю - дякую, за Любочку - подвійно)))
А за чарівницю - хто продав? Я про свої здібності вголос не розказувала!
Але - гаразд - по-ле-ті-ли!!!
>>>>>>>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-11 17:14:03 ]
***Жаль, що не пахне м’ята.
Жаль, що усі смішні.*** - смішні - це зовсім непогано, добре що не страшні.

"Свічка – маленьке пекло" – свічка призначена, щоб розсіювати пітьму, а не бути пеклом. Свічка - маленьке свято.