ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СТАРИЙ ВІРШ
Малюнок Олі Кваші Я собі – наче фраєр,
Іду, обіймаю псів.
Вітряно проминаю
Чоловічу красу лісів.

Глибоко пофіг слава,
Гроші, кохання, даль...
Пофіг дитинство навіть.
Але усього жаль.

Жаль, що не пахне м’ята.
Жаль, що усі смішні.
Жаль, що житейське свято
Кінчиться навесні.

Входжу, як ніж в печінку,
В прокляту вічність я.
Шкода, що краща жінка
Вчора була моя.

Жаль, що усе відомо.
Жаль, що не маю крил.
Вперто нервує втома
При закінченні Гри.

Свічка – маленьке пекло –
Рідне, близьке, своє.
Я від себе далеко
Досі, досі ще є.

В щасті нема свободи
І у любові теж.
Тому вмирати модно
В усміхах узбереж.

Плакала тілом вишня.
Предки під нею сплять.
Вийшло життя моє, вийшло...
З балу до корабля.

20 квіт. 96




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-02 21:23:45
Переглядів сторінки твору 5138
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 11:42:38 ]
...от пофіговий настрій, що аж гірчить :)
це як: чоловічу красу лісів???
Зі здивуванням
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 11:59:54 ]
Мабуть, малося на увазі щось фалічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:08:17 ]
...не вірю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:23:54 ]
Мила Василинко, дякую, що не забуваєте і ще здатні дивуватися... із чоловічої краси... лісів (ліс - чоловічого ж роду) і муз-чин. ;)
З не меншим подивом і симпатією

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:24:48 ]
Сим-фонічне, сим-волічне, Олександре... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 13:29:57 ]
Симфонія рипу сосен...
Ага, саме вона.
Як старе ліжко :)))
Я жартую, шановний Ігоре.
Одна справа коментар, інша - лаконічний допис.
Стосовно символічності у Вас є чому повчитись.
Це я вже не жартую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 13:26:01 ]
...не вірте, Василинко, бо я й слова такого не знаю, як Олександр ото пише... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 14:03:58 ]
... та він Вам порадить у гуглю подивитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-03 13:30:13 ]
Ліс - чоловічого роду, цілком доречно про чоловічу красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 14:05:26 ]
...ага, а є ще пуща, хаща і діброва :)))
факт, краса завжди доречна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 19:36:54 ]
Це ж треба, щоб так погода довела... Думаю, що в першу чергу - погода ( тиск, задуха, наче перед кінцем світу) Співчуваю...
Ігорю, але зараз вже падає дощ! Урррааааааа!!!
Будуть інші вірші - я знаю)
Буде ВСЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:42:06 ]
Дякую.
Взаємно, Олександре.

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:42:47 ]
Егеж-отож.
Ліс він такий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:45:14 ]
В пущі, хащі і діброві також файно, Василинко, особливо з коханою... - бо вони також одного з лісом поля ягоди... О. ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:47:58 ]
Дякую, Любо, за суто Жіночу реакцію...
А коли буде ВСЕ?.. :)

Суто чоловіча допитливість.

Ваш
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 13:30:19 ]
Чекає буквально за поворотом - а може, відбувається зараз? Інколи проблема - усвідомити, а інколи просто не сприймаєте...
Все - щастя, а яке воно - вирішуєте самі, правда?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 17:28:37 ]
От умниця, Любочка!
Чарівниця.
:)

То правда: часом для щастя бракує лише усвідомлення - що ти щасливий.
Отож, усвідомлюємо і летимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 20:14:04 ]
за умницю - дякую, за Любочку - подвійно)))
А за чарівницю - хто продав? Я про свої здібності вголос не розказувала!
Але - гаразд - по-ле-ті-ли!!!
>>>>>>>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-11 17:14:03 ]
***Жаль, що не пахне м’ята.
Жаль, що усі смішні.*** - смішні - це зовсім непогано, добре що не страшні.

"Свічка – маленьке пекло" – свічка призначена, щоб розсіювати пітьму, а не бути пеклом. Свічка - маленьке свято.