ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 День Перемоги

(Світлій пам’яті
Дмитра Антоновича Пилип`юка
та Івана Йосиповича Мельника,
присвячується)

…Йдуть у строю сивочолі діди,
Як на лінійці, тримаючи стрій…
Десь серед них, в вісло-одерських снах,
Прадід мій…

…Прадід, якого ніколи не знав…
Той, що конем був у бабиних снах…
Глянь, як для нього вгорі світить Зірка Ясна…

…Шану віддати
Душам-солдатам –
Янголам в Божім Краю…
В прадіда мого,
В дідика твого –
День Перемоги
В Раю…

…Йдуть у строю сивочолі діди,
Чітко й бадьоро тримаючи стрій…
Десь серед них, в севастопольських снах,
Дідик твій…

…Він цього дня дочекатись не міг…
Ждав, що медаль принесуть на поріг…
Глянь, як для нього горить Біла Зірка вгорі…

…Йдуть у строю сивочолі діди,
Як на параді, тримаючи стрій…
Чуєш, лунає трикратне «Ура!», ніби рій?...

…Кров тоді лилася так, як з відра…
Все описати – не стане пера…
Чуєш, лунає «Ура!» для Івана й Дмитра?...

…Йдуть у строю сивочолі діди,
Мов у атаці, тримаючи стрій…
Пильно дивись, бо в строю тому – всі: твій і мій…

..Хочу сказати до тих, хто забув…
Тому, кому ця війна, як табу –
Слави дідівської в травні чіпати не смій!...

…Шану віддати
Душам-солдатам –
Янголам в Божім Краю…
Сльози проймають…
Свято – на Мая…
День Перемоги
В Раю…

Кумпала Вір,
17.04.2010 року, м. Хмельницький




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-06 17:14:20
Переглядів сторінки твору 2374
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.721 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-06 20:08:29 ]
Вікторе,
Шана повинна бути всім ветеранам - по обидва боки.
Мій дід воював у Червоній Армії - бо прийшли і забрали - не було вибору.
А потім у полоні німецькому був і знову прийшли "визволителі" - і знову пішов німців бити.
Ця перемога - це слава простим солдатам, хоча вона замінила одне зло іншим.
"Той, що конем був у бабиних снах" - "конем був"?
С шаною,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 10:00:48 ]
"Шана повинна бути всім ветеранам..." - це не до мене, Юрцю. Хоч мене і звати Віктор, але це питання - у компетенції "інших Вікторів"... Ця пісня - присвята контретним людям, близьким мені. Бо один загинув на Віслі у 44-му, в одному з найперших своїх боїв. І коли він загинув, бабі Явдосі сон приснився - кінь білий у садку. Тобто, хазяїн, що вернувся на обійстя. Так люди толкували... Тому і "конем був". А інший пройшов оборону Севастополя, від першого і до останнього дня... і залишився без ноги. І більше 20 років сидів на ліжку. Бо встати не міг. А життя любив, якби ви знали як... І до останнього свого дня міг про ту війну розказувати. Про кожен день... От такі от пироги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 10:04:24 ]
СЛАВА ГЕРОЯМ!
І ШАНА Й ПОДЯКА МОЯ, (за всіх казати не стану)
Подяка за те, що не гримлять снаряди угорі, натомість небо синє-синє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 14:05:45 ]
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!!! Дякую, Пелагейко... Нам, на відміну від них, пощастило жити у мирі... Поки що...