ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 В компанії Любові і Весни
Старенький столик на подвір’ю...
А думка – в неба на краю...
Це все – весна, в яку ще вірю...
Це все весна, яку люблю...

По вінця свіжості в бокалах,
Із вітром п’ю на брудершафт,
На денце дзенькається “мало!”.
Налий-но, друже, ще стократ!

Напій присмачує неждано
Весна краплинами дощу.
Я, грішна, думала – зів’яну...
А тут - напою досхочу...

Вже й тиха ніч навдивовижу
Колише квітам світлі сни...
А я ще трохи тут посиджу,
Серед Любові і Весни.
2010




Найвища оцінка Мирон Шагало 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Печарська Орися Москва 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-22 20:40:41
Переглядів сторінки твору 3888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.769 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-22 20:50:58 ]
Олесю, дуже гарно, ніжно і прозоро. От тільки останню стрічку трішки важкувато читати...
А може отак
"серед Любові і Весни"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-22 20:56:38 ]
Дуже дякую. пані Любо! Повністю з Вами погоджуюся щодо останньої стрічки. Що вже не передумала. А так хотілося власне отієї "компанії". Та, певно, Ви праві - прислухаюся. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2010-05-22 23:44:49 ]
А мені село моє уявляється... Гарний вірщ, щирий.
(Зауваження: брудершавт-стократ -- непевна рима, а ще "весни-сни" -- надто заїжджена, хоча, зізнаюсь чесно, я теж іноді полюбляю такі рими)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 17:25:15 ]
Приємно, що Вам нагадалися рідні місця. Цікаво, що така місцинка знайшлася у нас в місті, "під боком" :))) Із зауваженнями згідна.))) Можливо, намріється щось інше... Дякую, Орисю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-24 09:25:40 ]
Зримо, наче все наяву і з тобою відбувається в цей момент.
Щодо останнього рядка, то можливо можна вжити слово "Поміж"?
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 17:27:07 ]
Певно, "поміж" й краще, бо наголос тоді вірний. Та мені ще хочеться все ж оту останню строфу підправити... Дякую щиро, пані Вікторіє, що розділили настрій. Дякую за побажання. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сочан (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 16:50:49 ]
Олесю, мабуть ти чаклунка,
Бо ж ловиш вытру поцылунки.

Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сочан (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 16:54:17 ]
Вибачаюся, випадково перемкнув шрифт.


Олесю, мабуть ти чаклунка,
Бо ж ловиш вітру поцылунки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 17:28:50 ]
А я й так зрозуміла))) Технічні помилки не можуть приховати змісту)))) Дякую дуже за візит, Олександре. Та хіба ж я чаклунка? Чаклунка - Весна, а я хіба лише учениця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 19:50:46 ]
Дуже гарно, Олесю! Молодчинка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 00:41:06 ]
Дякую, пане Мироне. Приєднуйтеся до компанії!